Якщо ви почали читати цей текст, то вочевидь знайомі з таким цікавим вебсеріалом, як Happy Tree Friends. Це продукт двохтисячних – доби, коли жорстокі флеш-анімації були дуже затребуваними. Цей період був настільки ідеальним для вищезгаданого шоу, що воно дістало шалену популярність. І, як не дивно, немало українців теж знайомі з цим мультиком. Але чи вам відомо про відеогру (і неабияку, а створену розробниками з багаторічним досвідом) за мотивами шоу? Якщо ні, тоді пропоную поринути в історію її розробки та дізнатися, чи вона варта уваги.
Або можете подивитися моє відео, де я розповідаю те саме, розбавляючи оповідання смішними й навіть трохи крінжовими мемами.
Але спочатку для тих, хто не в темі, проведу коротенький екскурс. Happy Tree Friends (HTF) – це вебсеріал, де з милими тваринками постійно трапляються нещасні випадки, через які вони помирають найкреативнішими способами. Саме шоу розраховане на дорослу аудиторію, але в інтернеті так не прийнято, тому діти спокійно його дивилися. Звідти, до речі, пішло купа мемів про поламану дитячу психіку.
Нічого цікавого, просто типовий епізод Happy Tree Friends
Розробка гри
Перший епізод Happy Tree Friends з'явився в 1999 році та одразу ж проклав дорогу до успіху його творцям: Обрі Анкруму, Роду Монтіхо та Кену Наваро. Проте з 2006 року серед ветеранів вебсеріалу лишився тільки Кен, який досі режисує нові епізоди (так, для когось це буде новиною, але нові серії досі виходять на ютубі, правда вже не з такою частотою, як раніше), який також відповідав за розробку концепту для гри. Над нею почали думати ще у 2008 році.
Насправді до того, як зайнятися Happy Tree Friends на повну ставку, багато хто з нас працював в індустрії відеоігор, виконуючи різні художні та анімаційні роботи, тож цілком доречно, що все повертається на круги своя, – розповідає у своєму блозі Кен.
Кен Наваро, до речі, обожнює відеоігри, тому чітко сказав, що не хоче гри в жанрі платформер. Чому? А ви спробуйте згадати жанри ігор за мотивами мультфільмів. Я впевнений, що ви будете згадувати переважно платформери.
Тому творці HTF думали над файтингом і навіть шутером від першої особи. Але ці ідеї не дуже підходили мультсеріалу. Отож, команда аніматорів дійшла до таких концепцій:
Колекція мікроігор, аля Warioware. Я, до речі, вважаю, що це була чудова ідея. Досі не розумію, чому від неї відмовились. Просто згадайте гру Dumb Ways to Die на IOS і Android. Це буквально та ж Happy Tree Friends, тільки з іншими персонажами.
А на їхньому місці могли бути Щасливі лісові друзі...
Головоломки. Це мала бути 2D гра, яка б зберегла візуальний стиль мультсеріалу. У ній команда пожежників рятує жертв із різних ситуацій. Гравець мав би обрати двох персонажів перед проходженням рівня та завдяки їхнім унікальним здібностям вирішити пазл. Як ви вже зрозуміли, ця ідея стала основним напрямом, у якому хотіла рухатися команда мультсеріалу. Кен Наваро навіть створив концепт-арт одного з рівнів. На жаль, єдине, що лишилось у фінальній грі з цього концепту – дизайн меню.
Усе пішло не так з того моменту, коли аніматори представили свою ідею видавнику – SEGA. Ті доручили розробку гри студії, яку вони купили у 2006 році – Secret Level. Проте через кілька місяців довелося міняти розробників, тому що попередні були зайняті грою про Залізну людину та переосмисленням Golden Axe (які, на жаль, з крахом провалились). Так проєкт потрапив у руки Stainless Games, які, до речі, створили Carmageddon.
Проте заміна розробників – це тільки початок. Виявилося, що нова студія не мала навичок, аби втілити те, що задумали творці мультсеріалу. Так ще й довелося працювати з новим рушієм, бо попередній належав Secret Level.
Отож, розробка гри була проблемною. Але Happy Tree Friends: False Alarm все-таки випустили 25 червня 2008 року для цифрових магазинів на PC та Xbox 360. Трейлер залили на офіційний ютуб-канал мультсеріалу, який менш ніж за 2 місяці зібрав майже мільйон переглядів. А якою вийшла гра? Зараз з’ясуємо.
А ось і гра
Огляд
Сюжету в грі, як такого, немає. Проте творці вебсеріалу намалювали для гри "ексклюзивний епізод" (який уже через рік після виходу гри залили на офіційний ютуб-канал). Проте раніше для гравця це була неабияка мотивація дійти до кінця. Першу половину епізоду вам показують під час запуску гри, а решту після проходження останнього рівня. Якихось особливих вимог для перегляду решти серії немає (окрім того, що на останній локації потрібно здобути принаймні одну золоту медаль з трьох). І, на мою думку, це й добре, тому що охочих проходити гру, наприклад, на одні лиш золоті медалі, було б небагато...
Той самий "ексклюзивний" епізод
Усього в грі 30 рівнів. Під час проходження ви побуваєте на цукерковій фабриці, у лікарні, шахті, туші кита (???), електростанції та ін. Усього для гри придумали 10 локацій (!), якими будуть подорожувати персонажі HTF. До речі, у грі можна побачити лише 7 тваринок, коли у всесвіті мультсеріалу їх 23! Куди ж пропали інші? Невідомо. Але найбільше шанувальників мультсеріалу здивувала відсутність у грі маскота серіалу – кролика Кадлса. Хоча точно можна сказати, що його планували додати, оскільки інший персонаж у грі – ведмідь Фліпі, чомусь має його голос…
А я тільки почав говорити про вирізаний контент
Граємо ми за лося Лампі, але крім нього мало бути ще двоє персонажів: бобер Хенді та знову Фліпі, у яких були б унікальні здібності. Але Хенді взагалі прибрали, а з Фліпі зробили другорядного персонажа. Єдина згадка про вирізаних персонажів лишилася на офіційній обкладинці гри (так само як і першочергова концепція).
Обкладинка гри, якщо комусь цікаво
Геймплейно, до речі, гра дуже нагадує Лемінгів, де персонажі також повинні пройти з точки А до точки Б. Як я вже згадував, на кожному рівні герої мультсеріалу зіткнуться з перешкодами, яких потрібно уникнути, використовуючи: вогонь, заморозку, підрив і тикання пальцем. На жаль, ці здібності дуже примітивні (або примітивний левел дизайн), тому що навіть за умови, що гра проходиться за півтори години, її все одно нудно грати. Знешкодження пасток дуже швидко починає повторюватися (тому складно назвати цю гру головоломкою), а крім них розробники більше нічого не можуть запропонувати. Мені б хотілося сказати, що динаміка рівнів заповільна, але спеціально для таких, як я, зробили можливість підганяти персонажів, розпаливши біля них вогонь. Проте нерідко це працює проти вас. Хтось обов’язково почне тупити, побіжить у протилежному напрямку і вам доведеться грати вдвічі довше. Якщо ви молодці, заспідранили рівень, так ще й не вбили жодного персонажа, тоді здобудете золоту медаль (хоча не зовсім розумію, навіщо їх отримувати в цій грі...).
Жарт про спідран тут доречний, як ніколи. Ця гра настільки нудна, що її хотілося пройти якнайшвидше
Що могло б урізноманітнити ігровий процес? Як приклад – унікальні здібності персонажів. Ведмідь Фліпі в мультсеріалі має роздвоєння особистості, яка могла б заважати іншим. Білка Наті обожнює солодке: для нього можна було створити їстівні перешкоди. Видра Расел має гачок, яким можна було б за щось чіплятися... Отож, мою ідею ви зрозуміли.
Підсумки
Кен Наваро під час розробки дуже не хотів гри в жанрі платформер. Проте, як він сам зазначив у своєму блозі:
За іронією долі, у нас вийшла напівплатформерна гра (на моє велике розчарування)
І тепер зрозуміло, чому він так цього не хотів. Без компетентних розробників, така гра приречена бути нудною і забутою, як і сталося з Happy Tree Friends: False Alarm. На неї настільки забили, що через якийсь час гру видалили зі стіму, а фізичної копії, як такої, немає.
Топ коментарі (1)
~● Ностальгією повіяло, дякую!