Вітаннячко в Аномальному Притулку! Біля мікрофону Дмитро Рибаков й сьогодні ми вдруге підіймаємо тему “політики” в S.T.A.L.K.E.R.! Минуле відео, яке на диво рік тому зібрало понад 40.000 переглядів, понад 5000 вподобайок та більш ніж 650 коментарів, очевидно, багатьом сподобалося. Але подивившись на якість поданого нами матеріалу – наш сценарист Андрій впав у відчай та згадав слова класика: “ти все просрав, сьогун”.
Тож, проаналізувавши поразку, ми вирішили випити саке й зробити ретельніший аналіз ігор серії S.T.A.L.K.E.R. на предмет політики. Бо якось некрасиво виходить. Тож, чи була колись GSC Game World аполітичною компанією, чи торкалася гра політичних тем та як це все завуальовано було зроблено?
Аполітичність
Здебільшого, будь-який витвір мистецтва несе в собі певні ідеї, створюється автором під якимось впливом. Це може бути вплив будь-чого: невдалих чи вдалих стосунків, поганого або навпаки гарного настрою, втрати чогось значного та важливого або набуття цього в житті. Політичні реалії – це абсолютно такий самий чинник, як й будь що інше. Тим паче, що вона оточує нас всюди. Йдучи до магазину та купуючи батон – ми платимо ПДВ (податок на додану вартість). Телефонуючи знайомим, купляючи машину, квартиру – ми теж втрапляємо в тенета політики, бо у вартість цих послуг входить податок на розкіш. Всі ці податки та їх сума встановлюються урядом, який ми обрали, довірившись на виборах. Навіть банально блукаючи міськими вуличками ми можемо або радіти їх доглянутому стану, або навпаки клясти керівництво міста за їх бездію та те, як вони запустили наш рідний край. І в цьому теж винні ми – своїм голосом цій владі на виборах, або бездії на цих самих виборах. Наша валюта, наш добробут, наша безпека – абсолютно все пов’язано з політикою, хоч нам так може й не здатися.
Тому, не дивно аніскілечки, що політичні мотиви так чи інакше відображаються в творчості. Бо політика опосередковано чи прямо завжди стосується нашого з вами життя, якби нам не хотілося закритися у бульбашці та кричати, що ми аполітичні. Це взагалі, на нашу думку, апіорі неправильний термін в своїй суті. Точніше в тій суті, яку нам подають. Знаєте, як цей термін взагалі розшифровується?
Аполітизм (аполітичність) – це відсутність зацікавлення політикою, політичною діяльністю та свідоме нехтування політичними проблемами.
Беручи цей термін на озброєння ви заявляєте, що вам байдуже на проблеми вашої країни, міста, села й т.д. Самоусуваєтеся від активного громадсько-політичного життя, а відповідно стаєте звичайною масою, та полегшуєте іншим можливість впливати на вас, обдурювати, займатися політиканством та популізмом. От пообіцяє там умовний нардеп М., що зробить газ по 8 копійок, якщо стане президентом – а ви як проста маса, яка нічим не цікавиться – просто віддасте голос за нього. Бо звучить же круто, економія, все для народу. А як він збирається реалізовувати газ по 8 копійок, в умовах коли доллар по 60, коли економіка ледь тримається – то вже вам не цікаво, ви цим нехтуєте. Як і тим, що в послужному списку цього умовного нардепа М. зв’язки з росією, участь в умовному ОПЗЖ та низка корупційних скандалів. Та всі політики однакові – скажете ви собі, коли ставитимете галочку на виборчій дільниці. Ось це й є та аполітичність – відношення себе до маси, яка не думає та якою користуються. Й до кінця життя ви з цією аполітичністю будете лише нити, що життя в країні важке, все дорого, в квартирі холодно, а в холодильнику голодно. І це зараз вам наочно показує російський народ, який кричить про аполітичність, при цьому вішаючи на себе Z та V на обидві булки заднього проходу, а в країні їхній коїться безлад та безправ’я.
Тож, як ви гадаєте, може бути таке, що серед великої команди розробників – абсолютно всі є аполітичною масою? Звісно, що ні. Навмисне навіть познаходили сторінки соцмереж колишніх розробників S.T.A.L.K.E.R. – мізерна частина (4, начебто, особистостей, які прям виділялися) виявилася промитими любителями совка, слов’янської братськості та відвертим рашистом один з них. Ще така ж не надто велика частина успішно зібрали речі та втекли за кордони. У кількох неактивні соцмережі. А більшість – або волонтерить, або висловили проукраїнську позицію, або навіть воює, є й ті, хто вже загинули за Україну, наприклад Володимир Єжов.
Ці люди, так чи інакше, мали й мають свої погляди на ситуацію в країні, на політику та багато іншого. Й, звісно, вони приносили в свою гру певні відображення цього погляду. Й про це ми поговоримо далі.
Радянський устрій – це розруха та застій
Всупереч поширеній нині думці, що всі ігри про радянський союз – це погано, варто розуміти та правильно розмежовувати подачу в цих іграх. До прикладу, в тому ж Atomic Heart совєти показані процвітающими, головний герой хороший КДБіст й все-все оце, що прям викликає у людей думки: “ах, какую же страну потєрялі”, “а якби ж то”, “а може й не такий поганий був той союз”. Така чудова наративна пропаганда, яка передається буквально в усьому – від музичного супроводу, до візуальних елементів, та навіть в самій історії обережненько так вплетена.
S.T.A.L.K.E.R. – може викликати бажання повернути втрачену страну лише в божевільних промитих ідіотів. По-перше, гра відбувається в часи незалежності, по-друге, дивлячись на запущенність, застиглі в часі будинки, дороги та мертве оточення в S.T.A.L.K.E.R., якось не сильно викликає бажання вертати союз. Гра не звеличує цю пропащу країну – вона показує, що той устрій вів лише до розрухи та повного застою. Як Прип’ять застигла в часі – так й в незалежній Україні застигли в часі проблеми, що тягнуться кістлявими руками з того не людського режиму. Й ці проблеми яскраво показуються в іграх серії, до речі.
Відверто незрозуміло, як росіяни в притул не бачили явно виражену не любов до радянщини, вони люблять це називати: “клюквою”. Хоча, якщо ті ж американці сильно гіперболізовують радянщину, то українці зуміли показати її правдиво й не сильно акцентуючи на цьому увагу. Бо:
– Усвідомлення працює в Зоні з 1989 року, вони відпочатку були радянськими вченими, які після розвалу не продовжили співпрацю з Україною, а стали неурядовою організацією, яка тим не менш частенько вдавалася до корупційних схем, підкуплюючи службовців, як директора НДІ “Агропром”, щоб зібрати фінансування;
– В ЧН взагалі є ціле-місто привид, яке радянська влада та вчені використовували, як полігон для дослідів із впливу свідомості, аби вони возвеличували радянський стрій, навіть коли магазини були порожні, й яке просто напросто “забули” евакуювати в 1986 році;
– В тому ж таки ЧН генерал Долгу Крилов згадує про радянські експерименти з контролю свідомості, які проводилися на тваринах;
Як ви розумієте, в таких невеличких, але доволі суттєвих натяках показується, що радянщина – це щось погане, щось де тебе постійно намагаються контролювати та зробити з тебе раба. Таке повертати захочеться хіба що росіянам, які й так живуть з цим й досі.
Корупція та непрофесіоналізм – це погано
Головна проблема, яку нам показує S.T.A.L.K.E.R. – це те, що корупція є справою поганою. В часи розробки гри вона була максимально тотальною в держорганах та установах України. Зокрема, в МВС та армії. Вона й зараз є, але тепер її прояви не такі прозорі та наочні, як тоді. Лишень згадайте, якими показані військові! Здирники, хабарники, ображені на життя та командування. Навіть їх екіпірування далеке від гарного. Їх кидають в найгарячіші точки без необхідної підготовки, без розвідки, без спорядження – вони втрачають побратимів, моральний дух підірваний й при цьому в ЧН Халецький згадує, що вищі чини спокійно собі брешуть з екранів телевізорів та шикують на крові простих хлопців.
Корупція в Україні у 2000-х, як вже було сказано, була чимось звичним. Її не намагалися приховувати, як зараз, а часто казали напряму скільки треба відстьогнути. Армія методично грабувалася, міліція крала, вимагала хабарі та займалася безпредєлом як тільки могла. Й з цим ніхто нічого не робив, крім показухи, бо зверху сиділи такі ж грабіжники. В цьому питанні дуже показова така неоднозначна персона, як військовий Халецький. Він – типовий приклад того, як в системі розчаровується людина, як зневірюється та йде неправильним шляхом з позицією: “раз вони жирують в кабінетах – то чим гірше я, в полі?” Проблема в тому, що він у свої середній ланці насправді нічого не зміг би вирішити, доки проблема тягнеться з верхів. Занадто голосним став би – швидко б зняли з посади, а то й з життя взагалі. Довго мовчав, а потім просто вирішив стати таким самим, як й решта та йти по головам. Привело його це до самосуду з боку сталкерів.
Питання непрофесіоналізму також поставлене поряд з корупцією. Але в цьому питанні показовою виступає, здебільшого, Поклик Прип’яті. Згадайте, як обиралися точки евакуації – однією з них був Скадовськ, в Прип’яті нею стала база Моноліту. Їх обирали тиканням пальцем в небо старими радянськими мапами, без жодної попередньої розвідки. Навіть сама операція “Фарватер” розпочалася з того, що пілоти не були в курсі усіх небезпек та натрапили на повітряні аномалії. Й так буквально всі операції військових страждали в першу чергу від некомпетентності.
Мовне питання
Мовні війни в Україні теж завжди були гарячою темою для дискусій. Скільки всього вони породили та як часто виступали відведенням очей від більш важливих політичних проблем країни. В Україні має бути українська – решта мов є мовою національних меншин, їм дається право на розвиток. Якби ж то це працювало не лише на папері й проросійські ідіоти не намагалися тулити статуси мові окупанта. В Україні вона не має мати жодних статусів. Ніколи більше.
Але як би там не було, українська локалізація породила мовні війни всередині нашого ком’юніті. Вона додавалася в S.T.A.L.K.E.R. заднім числом, мала чимало помилок та недоопрацювань. З цієї ситуації вони вийшли дуже красиво, створивши мовний колорит, який присутній виключно українській локалізації. Тим самим піднявши ще одне питання, яке важливе було саме українському суспільству того часу та, на жаль, частково й досі.
Суржикомовні бандити, російськомовний Долг, україномовна Воля й так далі. Через деякі погрішності та недосконалості рушія не вдалося до кінця та чітко показати це забарвлення. Але воно точно не створює в грі “російського колориту”, якби там хто не казав. Навпаки доповнюючи гру та висвітлюючи чергову проблему, що царює в нашому суспільстві.
Від цього вічне протистояння Долгу та Волі отримало нове забарвлення, про яке ми згадували в попередньому відео. І, знову ж таки, це не російський колорит, а відображення тієї епохи, коли створювався S.T.A.L.K.E.R., коли ці проблеми були найактуальніші й передати їх можна були через творчість. Що розробники й зробили.
Вирізанні та недосказанні прояви політики
Не можна не згадати, вирізанні та недосказанні прояви політичної позиції GSC того часу. Про них багато сказати нічого. Такими є Тузла та Гринджоли.
З Гринджолами все зрозуміло, це був хіт епохи Помаранчевої революції, який вирішили не додавати, бо надто гостро стояло це на той момент. Тузла – це точно таке ж питання. Додати згадку російсько-українського конфлікту, що ледь не переріс у військове протистояння за цей острів – також було б надто гостро. Тому такі кути обпилювалися й ця згадка лишилася звичайною великодкою, яка ні до чого конкретного не вела. Власне, з Тузлою в контексті S.T.A.L.K.E.R. якось й неможливо зробити якусь історію. Де Крим, а де ЧЗВ. Війни не сталося, конфлікт було заморожено.
***
GSC тоді прямо не показувала якихось гострих кутів, вони дуже сильно все це підпилювали та приводили до стану, коли можна трактувати все різними способами. Єдине, що у росіян була можливість пропагувати свою трактовку – через Ютуби, через фан-сайти, творчість й т.д.
А в українців – її не було, бо не було жодного майданчику, де б за висловлення отаких наших думок – ми б не отримали на російському сайті бан за “політіку”. А ті майданчики, що були вільними від росіян – не мали україномовного контенту, а зрештою устоялася думка, що український контент означає гірше/слабше за російський. Все було під москвою та й нашим це не сильно заважало тоді. Але вилилося зрештою все дуже й дуже сумно. На щастя, зараз є можливість розповідати про все вільно й, в майбутньому, таких можливостей стане лише більше й лише українською. У тому числі, для сталкерської спільноти.
Можливо навіть ви й самі помічали щось подібне в грі. Якщо так — чекаємо ваші спостереження в коментарях! А на цьому наша розповідь завершується. Вдалого полювання, сталкери! Слава нації!
Топ коментарі (0)