XCOM у мультивсесвіті божевілля | ЛОР серії XCOM

Вітаннячко, пані та панове! Чи зустрічали ви коли небудь інопланетян? Хіба в творах наукової фантастики, чи не так? Вони нам подарували образи сірих чоловічків, літальних апаратів форми кола та багато чого іншого, що ми згадуємо, коли чуємо про прибульців. Мільйони книг, тисячі фільмів та серіалів і сотні відеоігор, присвячені цій темі. І дуже рідко, коли нам не доводиться протистояти загрозі з боку прибульців, беручи до рук зброю та роблячи з них барбекю. Однією з найвпізнавіших серій саме відеоігор, про гостей з інших планет, та їх недружніх планів, є XCOM.

XCOM — це серія, яка закручена здебільшого довкола геймплею. Давайте будемо відвертими, мало хто всерйоз намагався розібратися у його сюжеті, ЛОРі та всьому іншому. Навіть попри те, що наш сценарист володіє вісьмома частинами XCOM — уся оригінальна серія була ним, свого часу, успішно пропущена, а сказати, що він володіє усіма тонкощами цього всесвіту — означало б збрехати. І тим не менш, ми хоча б спробуємо, бо XCOM займає певну частину серденька.

Оригінальна серія, історія якої тягнеться з далекого 1994 року, це взагалі окрема історія, переповнена сюром. Розбиратися в її ЛОРі від початку було б задачею із зірочкою, навіть кількома. Тому, їй, в якості данини поваги, ми присвятимо невелику частину цього ролика. А більше уваги приділемо перезапуску 2012 року.

На додачу, це відео буде розділено на 2 частини: одну з них, трішки пізніше, побачать лише спонсори каналу, які оформили підписку від 10 гривень. І вона ніколи не вийде в світовий реліз. Це буде відео виключно для них та усіх, хто вирішить підтримати нашу справу своїми грошима. А друга = якраз ЛОРу, її ви дивитеся прямо зараз, безкоштовно.

До речі, про спонсорів, вмощуйтесь зручніше, запасайтесь смачненьким. Прямо зараз на своїх екранах ви можете спостерігати список всіх найкращих людей планети (та усього всесвіту), які виділяють для нас свої важко зароблені гроші. Дякуємо за підтримку та починаємо!

ОРИГІНАЛЬНА СЕРІЯ

На дворі 1998 рік, світом ширяться чутки про НЛО. Шаленими темпами зростає кількість повідомлень про те, що люди бачать в небі літаючі тарілки, вступають з ними в контакт, бачать, як прибульці викрадають людей та навіть нападають і вбивають. Лідери передових держав висловлюють глибоке занепокоєння ситуацією, що склалася. Першими з усіх, рішучі контрзаходи проти дій позаземної форми життя, яка несанкціоновано проникла на Землю, роблять японці, створивши Кірю-Кай — сили оборони проти інопланетян. Однак, створене відомство, протягом усього 1998 року показало свою неефективність, абсолютно не зменшивши агресію з боку гостей.

Вже 11 грудня 1998 року, в Женеві, скликається таємна нарада з представників шести передових держав світу. Точно невідомо, які саме питання на цій нараді піднімалися, але очевидно, що проблема з прибульцями гостро сиділа в печінках лідерів. І вони зголосилися створити інтернаціональну, глибоко засекречену оборонну та дослідницьку організацію Extraterrestrial Combat (X-COM).

Враховуючи, що це була організація, яка не потребувала гласності — ім’я її командира назавжди залишиться загадкою. Але не для нас, чи не так? Йому довелося взяти на себе непросту відповідальність, за долю всього людства та стримувати ворога, який переважав кількісно, якісно та технологічно. На ходу, в стислі терміни, дізнаватися про своїх ворогів усе більше та більше, розбиратися в їх видах, біології та технологіях. Звісно, не самотужки, у цьому йому допомагала команда професіональних вчених, інженерів та бійців з усіх куточків планети. Зрештою, здобутті знання треба було правильно проаналізувати, створити на їх основі свої засоби протидії, покращити спорядження власних нечисельних бійців.

І команда X-COM впоралася із цим майже блискуче. Попри всі труднощі, перепони, втрати та зневіру їм вдалося дізнатися, що за вторгненням стоїть інопланетна раса Ефіріалів. Вони не найкращі бійці всесвіту, але еволюція дала їм здатність контролю над розумом, яка, своєю чергою, дозволила без серйозних проблем підкорювати інші, менш розвинені раси Всесвіту, перетворюючи їх не те, щоб на рабів… Радше, в майже безвольний інструмент для здійснення своїх планів.

Паралельно з X-COM, розроблявся інший проєкт протидії прибульцям — створення військового робота Енфорсера, який очолив професор Ейбл Стандарт. Втім, спостерігаючи за успіхами X-COM, країни, які брали участь в фінансуванні розробки — поступово відмовилися від цього проєкту, сконцентрувавши зусилля на X-COM. Професор понуро опустив голову, зібрав речі, але руки вирішив тримати бодрими — тому, переїхавши до пустелі Невада, він, фактично самотужки, без жодного фінансування, продовжив працювати над своїм дітищем. На диво, йому вдалося завершити Енфорсера, і не гаючи часу він кидає його в бій з ордами прибульців. І цей бойовий робот швидко показав свою ефективність, влаштувавши марсіанинам геноцид по всій території Сполучених Штатів Америки. Він настільки став кісткою у горлі для нападників, що ті навіть спрямовували проти нього кількох унікальних супротивників, ймовірно, жертв позаземної генної інженерії. Зрештою, Ейбл виявляє “материнський корабель” прибульців. Щось типу їх польового штабу і вони якраз готувалися до чергової масштабної атаки, яку Енфорсер міг відбити спокійно, а X-COM у цей час була зайнята іншими справами. На превеликий жаль, професора прибульці виявили точнісінько так само, як і він їх, тому його збиралися вбити. В останні хвилини свого життя професор телепортує Енфорсера на корабель, де тому належить провести бій з істотою, яку називають “Високим Ефіріалом”. Напружений бій завершився поразкою Ефіріала, материнський корабель самознищується, а Енфорсер викидає у відкритий космос, де йому судилося вічно літати між зірок, без надії, мети, сенсу та сподівань. Історія професора Ейбла та його Енфорсера стала однією з багатьох загадок цієї війни, яким ніколи не судилося стати надбанням громадськості. Про які ніхто й ніколи не згадає.

Причину агресивності Ефіріалів, їх цілі чи мотивацію X-COM, на жаль, також навряд чи колись розгадає… Та й у них не було часу, бо вдалося відшукати основну базу прибульців у Сонячній системі, з якої вони координують це вторгнення — на Марсі, в регіоні під назвою Кідонія. Це саме те місце, де науковці НАСА ще в 1976 році виявили легендарне “Обличчя на Марсі”. З цього моменту для X-COM настає вирішальна мить.

Десь в паралельних всесвітах, вони програють. Рада країн-спонсорів проєкту робить марну спробу домовитися з прибульцями, які жорстоко вбивають учасників переговорів. Або ж вони підписують “мир з прибульцями”, які угоди не дотримуються, знищують кожне місто, отруюють воду та повітря, щоб знищити будь-який опір. А тих, хто вижив, відправляють у рабські концтабори та починають змінювати тераформу Землі для її майбутньої колонізації прибульцями.

Проте, на щастя для людства, ми прекрасно знаємо, що X-COM успішно підготувала свій останній штурм, відправилася на Марс та знищила суперкомп’ютер Alien Brain, зруйнувавши усі загарбницькі плани Ефіріалів. Повернувшись на Землю переможцями, X-COM добила рештки непроханих гостей та була успішно розформована, через свою непотрібність. Загрози немає — причин виділяти кошти на проєкт, відповідно, також. Надто багато бруківки не розпиляно, себто, не покладено. Але виявилося, що під час штурму бази інопланетян на Кідонії, X-COM не помітила одну дрібничку — залишився працювати передавач прибульців…

Після завершення Першої війни з Прибульцями у 2000-му році, від послуг X-COM відмовилися. І майже на 40 років на планеті встановився абсолютний спокій. От тільки передавач з Кідонії все ще працював і, зрештою, досягнув прибульців, які мільйони років ховалися серед людей. Близько 65 мільйонів років тому, на планеті розбився материнський корабель Т’Лет, впавши десь в районі теперішньої Мексиканської Затоки та спричинили тим самим колись вимирання динозаврів.

Після свого “пробудження” це шановне панство взялося коїти звичні для їх раси дійства: тероризувати морські судна та портові міста, викрадаючи людей, щоб проводити над ними химерні генетичні експерименти. В таких умовах урядовці планети Земля вчергове зголосилися об’єднати сили та дати бій, згадавши за колись успішну ініціативу X-COM, яку тепер відродили.

X-COMівці виявили, що ці створіння частково є родичами для Сектоїдів, які 40 років тому були одними з перших, з ким бійцям проєкту довелося зіткнутися в реальному бою. Десь на рівні двоюрідних братів. Але страшніше було те, що кінцевою метою прибульців було відродження їх лідера — верховну істоту, котра надмірно сильна та з легкістю здатна знищити людство настільки швидко, що навіть зреагувати X-COM не вдастся.

Проте, ініціатива знову показала свою ефективність та змогла перемогти, у фіналі знищивши материнський корабель. От тільки планам прибульців частково таки судилося збутися — перемога X-COMу призвела до всесвітньої екологічного катаклізму, який зруйнував екосистему планети Земля та кардинально змінив долю всього людства…

Попри успіх, планета стояла на межі знищення, та все ще потребувала в ініціативі X-COM, метою якої став пошук виходу із ситуації, що склалася та збереження людства. І людство конче потребувало ресурсів. Крім X-COM, у гонитву за сировиною, ресурсами та життєвим простором включилися великі корпорації — які відправляли свої експедиції до космосу. До 2067 року людство знайшло територію, яку прозвали “Кордоном” — місце, яке ідеально підійшло би для людей, справжнісінький Клондайк. От тільки, люди не єдині поклали око на ці землі. Деякі старі знайомі, що в минулому намагалися окупувати Землю, успішно присусідилися і в корпорацій виникла потреба у захисті. Для цього, вони зв’язалися з X-COM.

Від 1 березня 2067 року, X-COM отримали нову мету — захист людських корпорацій від прибульців, доки вони займаються збором ресурсів на Кордоні. Паралельно з цим, організація продовжувала займатися збором інформації, вивченням прибульців та їх технологій. І одного дня виявила, що в планах старих ворогів є пунктик із помстою людству, для якого вони створили новітню енергетичну зброю, розмірами більше за космічну станцію, справжню зброю Судного Дня, яка могла та була призначена для знищення Землі. І проти якої у людства не було жодного засобу протидії. Звісно, X-COM не збиралися цього допустити.

Для цього її науковці розробили гідну відповідь — величезну ракету міжкосмічної дії, яка здатна знищити цілу зірку. Власне, в планах X-COM, якраз і було знищення центральної зірки системи прибульців, яка своїм вибухом поховала б там усе живе і не живе. Назвали цю ракету “Нова”, на честь відповідної класифікації зорі. Єдиною проблемою стало те, що спершу треба подолати чорну діру, адже зброя прибульців знаходиться… в альтернативному вимірі, до якого можна потрапити тільки через чорну діру. А вхід до неї охороняє крейсер прибульців.

Для виконання цієї самозгубної місії X-COM використовує свій найкращий міжзоряний крейсер МакАртур — збиває вороже судно, проникає в чорну діру, запускає свою ракету та стримує натиск ворожого флоту, який здатний збити “Нову” до того, як вона досягне своєї цілі. Є аж три альтернативні результати місії:

— Ракету “Нова” було знищено, як і міжзоряний крейсер МакАртур і тоді прибульцям нічого не заважає знищити Землю;
— Ракета “Нова” успішно досягла своєї кінцевої мети, але МакАртура було знищено і тоді сили X-COM опинилися у пастці, разом із прибульцями та всі загинули від вибуху зірки. Місія успішна, але ціною життів усього екіпажу, за яким на Землі буде оголошено панихиду;
— Або ж ракета досягла своєї цілі, а МакАртур вчасно встигає покинути чорну діру. Тоді місія успішно виконана, прибульці знову програють, а на базі X-COM запускають салюти на честь успіху.

І всі ми знаємо, що історія цього разу знову пішла за третім сценарієм. Минуло близько півстоліття з моменту Терору з Глибин, на дворі стояв десь 2084 рік. Людство усе ще продовжувало шукати своє місце серед зірок, плекало надії колонізувати його та навіть мали певні успіхи. На Марсі, наприклад, знайшли цінний ресурс, якому дали назву Еліріум–115 та почали його добувати. На марсіанській колонії повністю керують три великі корпорації: Елеріум, Солмайн та МарСек. А от на самі Землі справи були кепськуваті. Екологічна катастрофа повністю перекроїла життя людей, країни у звичному нам розумінні припинили своє існування і людство змушене ютится в кількох мегаполісах. Ця історія заведе нас до одного з таких — місто Мегапраймус, що розташувалося на руїнах канадського Торонто.

Від недоброзичливих умов зовнішнього середовища, стіни міста обставлені спеціальними фільтруючими стінами, саме місто розбите на кілька районів: індустріальний, науковий, бізнес-центр та ізольовані нетрі, які також не підпорядковуються центральній владі. Там всім заправляє три мафіозні угруповання, які ще й на додачу борються між собою та проводять рейди на “цивілізовану” частину міста, де їх чекає “мегапол” — місцева поліція. Єдиною радістю в цьому царстві мороку виступає згубний наркотик Псиклон.

В один прекрасний момент над містом з’являються незрозумілі тетраедрони — пірамідоподібні ворота в інший вимір, з якого прилітають НЛО. Спершу це були дослідницькі зонди, а пізніше й більш небезпечні апарати з екіпажем на борту. Уряд Мегапраймусу не на жарт злякався цієї диковини та звернувся до X-COM, побоюючись, що повернулися сектоїди, яких бійці ініціативи здолали майже сотню років тому. За цей час X-COM вже давно втратив свою колишню міць, навіть за оснащенням вони сильно поступалися, як місцевим поліціянтам, так й бандюкам. А нова загроза виявилася дуже серйозною, бо боротися довелося із 14 видами прибульців, різної форми та вміннями.

Зрештою, вчергове поступово підлаштовуючись під технології прибульців, завдяки тактичному генію та правильно вибудуваній стратегії X-COM зуміли проникнути через тетраедрон на землі… Сектоїдів! Там вони швидко перехопили наступальну ініціативу та з’ясували, що давні знайомі вчергове потрапили у рабство. Але цього разу не Ефіріалів, а незрозумілої раси розумних одноклітинних організмів — мікроноїдів, які також володіють здатністю підкорення розуму, через свою паразитичну сутність. Зрештою, ініціатива здолала й цю загрозу, знищила королеву мікроноїдів та всю планету… Happy End!

Це ми вам коротенько переповіли, що коїлося у божевільному всесвіті X-COM: UFO Defense, Enforcer, Terror from the Deep, Interceptor та Апокаліпсис, у хронологічній послідовності. Але в 2012 році серію перезапустили, з нуля. І тепер ми маємо ще один, не менш безумний всесвіт XCOM…

БЮРО

В 50-их роках ХХ століття, в Америці почали фіксувати незрозумілі шифровані повідомлення, у яких запідозрили злий промисел совєтської агентури. Однак, невдовзі, вчені знаходять незрозумілий, ймовірно позаземний, елемент, якому дали назву Еліріум, та який почали швиденько досліджувати і… перетворювати на зброю масового ураження. Разом з тим усе частіше територією Америки фіксували різну незрозумілу активність, природа якої не була схоже ні на що до цього. І всіх усе влаштовувало, окрім, надокучливого Майрона Фолка, який стверджував, що ці, на перший погляд, не пов’язані між собою історії — це сигнал, попередження землянам про необхідність готуватися до вторгнення прибульців. Більшість високопосадовців його побоювання не розділяли та були налаштовані протидіяти більш реальній загрозі з боку немитої росії. Зрештою, Фолку виділили фінансування на створення “Бюро оперативного командування”, але основною його метою була координація дій американського підпілля у випадку окупації американських земель у війні з ссср та комуністичним блоком. Організація мала б ефективно організувати керування залишками американської армії, у випадку ліквідації вищого військового керівництва, та здійснювати управління повстанськими рухами, які виникали б супроти комуністів.

Для виконання цих цілей було побудовано засекречену «Зону Х», яка виступала в ролі штабу Бюро, та була напічкана найсучаснішими технологіями, доступними в Америці. Також, до складу Бюро відбиралися оперативники різного штибу, особисто Фолком: військові усіх направленості, від піхотинців до зв’язківців, аналітики, штабісти, вчені, інженери, агенти ЦРУ, ФБР, АНБ, які колись показували вправні якості гідних бійців, але життя їх зламало. Щоправда, більшість з них навіть не підозрюють, що їх кудись там відібрали, а в «Зоні Х» постійно дислокується лише невелика частина персоналу, задачею яких є підтримка бази в належному стані на випадок надзвичайної події.

Проте, Фолк не став відмовлятися від своїх побоювань стосовно прибульців, тому паралельно, його вірні агенти, такі як Анджела Вівер, продовжували знаходити різноманітні підтвердження діяльності чужих на Землі та навіть підозрювали, що вони могли проникнути до вищих ешелонів армійського керівництва США. Звісно, на більш високому рівні, усі доповіді Фолка стосовно цього у кращому випадку ігнорувалися, періодично йому натякали, що він “перевтомився” і слід взяти відпустку. Зрештою, він усіх допік, а враховуючи, що на ці свої “розслідування” він, по факту, витрачав державні бюджетні кошти — йому вже ледь не прямим текстом сказали втихомиритися, бо завдяки цьому вони вже збираються урізати фінансування Бюро.

У жовтні 1962 року, на військовій базі Грум-Рейндж, проводиться нарада Ради Національної Безпеки США, на якій виступає й Майрон Фолк, який востаннє намагається підняти тему прибульців, але цього разу маючи на руках загадковий доказ. Точніше, цей доказ в руках агента ЦРУ Вільяма Картера, який якраз й мав би доставити пакуночок на це зібрання. От тільки, до нього, в номер готелю, приходить загадкова панянка-офіцер, яка стверджує, що її приставили до Картера у якості допомоги, та намагається дістатися до чумаданчика. Картер її зупиняє, говорячи, що цей кейс можуть тримати в руках тільки він та Майрон Фолк, таким є його завдання. Не довго думаючи, панянка стріляє в Картера та відчиняє кейс. Поранений ЦРУшник спробував продовжити чинити опір, але вже видозмінена паняночка виявляється більш фізично підготовлено та трішки задушила його. Десь приблизно насмерть.

І все б нічого, якби через деякий час, Картер не прийшов до тями, розуміючи, що всі його рани затягнулися, а диверсантка згоріла дотла на підлозі його готельного номеру. Чумаданчик також втратив свою цінність, бо був відчинений та пустий. Що трапилося? Картер не розумів, але висунув припущення, що ця інопланетна фігня якимось чудом його врятувала. Логічно і майже так воно і є, звісно. Тому він вирішив поспішити до наступного пунктику свого завдання, але за дверима вже було чутно якісь не надто втішні крики, стогони та… стрілянину. Готель було буквально атаковано, а вулиця перетворилася на зону бойових дій, по якій швендяли незрозумілі істоти. З боєм прорвавшись, Картер зустрічає своїх колег по ЦРУ, та поспішає до Фолка, який повідомляє, що директор ЦРУ та й більшість членів РНБО, вже трішечки мертві. Живими залишаються тільки сам Майрон та генерал Дімз, якого Картеру потрібно врятувати, допомігши тим самим агентці Анджелі Вівер. Щоправда, й тут виявилися підводні камені, бо генерал Дімз опинився під контролем прибульців та напав на групу, його довелося ліквідувати власноруч.

Після цього, Фолк, Вівер, Картер та решта агентів викликають гелікоптер Скайрейнджер та покидають базу Грум-Рейндж, яка от-от має вибухнути, летячи до “Зони Х”, на яку, в терміновому порядку, скликають усіх “сплячих агентів”. Вільям Картер у цьому списку також є й він не випадково потрапив у той день в самий епіцентр подій, попри те, що давно не є “польовим” агентом ЦРУ, а більше часу проводить з паперовою роботою та підробляє кур’єрчиком агентства. Колись він мав неймовірні здібності до цієї роботи, але під час однієї з місій, яка тривала понад рік в іншій країні світу, його сім’я: дружина та малолітній син, загинули в пожежі. Картаючи себе за те, що не зміг нічого вдіяти, бо полишив на довгий час родину попри неодобрення з боку дружини, він почав прикладатися до пляшки та втрапляв у один скандал за іншим. Керівництво звернуло увагу на це, примусово перевело його на штабну роботу і примусило відвідувати мізкоправів, себто психологів та психіатрів.

І ось, він знов опиняється по вуха у лайні, посеред інопланетного вторгнення та ще й особисто директор Фолк виділив його для переведення із ЦРУ до Бюро оперкомандування, яке вирішило перетворитися на ХСОМ, аби протистояти загрозі. Спершу він скептично віднісся до ХСОМ і був абсолютно не в захваті, але це буквально все, що лишилося від нацбезпеки США і вибору не було, потрібно було довіритися Фолку та прийняти участь в цьому “циркові”, як він сам називав на початках ініціативу.

З цього моменту починається довгий шлях агента Картера, під час якого він дізнається, що й сам перебував увесь час під контролем ефіріала на ім’я Асару. Йому доведеться стримати загрозу, розгадати плани прибульців, боротися з ефіріалами і, зрештою, йому вдається всіх перемогти, а ХСОМ ретельно зачищає будь-які докази інопланетного вторгнення. Уряд США розформовує Бюро ХСОМ на довгий час…

НЕВІДОМИЙ ВОРОГ

В 1993 році передові країни світу вирішують утворити інтернаціональний орган, якому дали назву Рада Націй. Під егідою цього органу, вони починають обговорення ймовірної загрози з боку прибульців та домовляються створити організацію для боротьби з позаземною загрозою, якій знову дають назву ХСОМ. Країни зобов’язалися у випадку чого фінансувати цей проєкт, виділили для нього вчених, інженерів та військових і призначили свого представника. Після чого, ще на певний час, ініціатива ХСОМ, була заморожена. Причина, з якої вони почали всі ці маніпуляції лишається загадкою, бо як такої загрози з боку прибульців (не враховуючи події 60-их) на той момент не фіксувалося. Скоріше за все ця дата є великодкою на дату виходу першого XCOM оригінальної серії.

На початку лютого 2015 року зафіксували нову активність прибульців та неопізнані літальні апарати, які швидко наближувалися до Землі. За короткий час, вже 10 лютого, ХСОМ вивели із замороженого стану та поставили на передову боротьби. Головою центру керування став військовий у відставці Джон Бредфорд, керівником інженерного відділу призначили геніального Реймонда Шеня, а провідним вченим фахівцем стала доктор Мойра Вален. А 1 березня 2015 року на посаду командира ХСОМ вступаємо ми з вами, себто гравець.

На початках, XCOM бодро дає відсіч. Збиває тарілочки, шинкує сектоїдів, мутонів, дрищів в сонцезахисних окулярах, літунів, шукачів, аутсайдерів, кібердисків з дронами, небезпечних роботичних сектоподів чи мехтоїдів та навіть крисалідів з їх зомбями. Бо кожен знає, що нема нічого в цім житті гіршого для командира XCOM, аніж клята місія з крисалідами в прибережному селі, де з кита вони там вилупляються. Скільки б не було заходів, вона завжди успішно провалювалася. Звичайно, поступово ініціатива розвиває свої власні технології, створює лазерну та плазмову зброю, нові види літаків та їх озброєння, розширює свою базу… XCOM успішно справляється із спецзавданнями Ради Націй та навіть бореться із терористами з EXALT. Але є одне “але”: боротьба тривала у кращому випадку два місяці. Після цього інопланетяни спокійно виявили місцерозташування бази XCOM, помножили її на нуль своїм штурмом та захопили в полон командира ініціативи, помістили його в… щось типу симуляції та за його допомогою розбили залишки сил землян. Все, що XCOM напрацював виявилося фейком та навіть працювало проти своїх же…

XCOM 2

Така швидка та бездарна поразка у надважливій визвольній війни призвела до того, що сили землян були просто виснажені, розвинений та цивілізований світ перетворився у безлюдну пустку. Особливо постраждали великі мегаполіси, які бомбардувалися контейнерами з біохімічною зброєю. Їх жителі перетворилися на “Загублених” — здичавілих гуманоїдоподібних істот, що викликали паніку у населення, яке масово намагалося втекти до сільських місцевостей, вважаючи, що там шанси вижити більші. Цікаво, що схожим чином діяли прибульці в 60-х роках, ще під час першого контакту. Тоді цивільне населення страждало приблизно так само, перетворюючись на “Сонних”. Людей подібні бомбардування тоді могли застати під час буденних справ, таких як відвідування барбершопу, і вони залишалися в безпробудному трансі. На жаль, тоді ініціатива XCOM першої генерації, не змогла нічого вдіяти із протидією цій біді. У будь-якому разі, від колишньої величі таких міст, як Лондон, Париж чи Нью-Йорк в 2015 році не лишилося і сліду, лише спорожнілі вулички. Єдиною приємністю було те, що вимерла й москва, хоч щось хороше від цього вторгнення.

Збройні сили країн Землі, попри хоробрі зусилля, легко знищувалися здоровенними роботами, Сектоподами, та ударними загонами Мутонів. Єдиною перешкодою для прибульців стали Військово-Повітряні Сили, які до того, як їх знищили, вирізнялися винятковою успішністю в збитті ворожих літаючих тарілок та навіть важливих бойових дредноутів (ви можете пам’ятати цю здоровенну махіну в місії з поїздом). Але, здебільшого збиті ворожі НЛО падали прямісінько на голови цивільних та врізалися в будинки, завдаючи масових смертей та руйнувань.

У липні 2015 року перша група земних політиканів змогла зв’язатися з представниками прибульців та запропонували капітуляцію, що стало формальним приводом для створення коаліційного уряду Землі — АДВЕНТУ. Цей уряд назвали жестом доброзичливості з боку людства, який мав би вірно служити людству, створюючи середовище в якому панує мир, жуйка та процвітання. Зовсім скоро, не маючи сил та засобів продовжувати боротьбу, особливо після знищення бази ХСОМ — світові лідери поступово почали приєднуватися до АДВЕНТу, один за одним сипалися всі.

АДВЕНТ почав відразу створювати образ ідеального суспільства, будуючи нові прекрасні звиду міста, відновлюючи промисловість, робочі місця, армію та правоохоронні органи. При цьому, лише зразкові громадяни могли жити в нових містах, а для тих, хто відмовився жити під прапором АДВЕНТУ готували життя в нетрях, серед лайна, беззаконня та ймовірності потрапити під удар “Загублених” — результату діяльності “освободітєлєй” із космосу. Цікаво, що на додачу, людство не допускалося на важливі посади в АДВЕНТі — їх могли займати виключно прибульці або гибриди. Для людей вершиною кар’єри ставала роль пропагандиста, науковця, прибиральника або генномодифікованого вояки, якого після операції вже важкувато було назвати “людиною”.

Є теорія, що у перших рядах до АДВЕНТу пішли колишні члени терористичної організації EXALT. Це була дивна організація, яка не виступала від початку союзником інопланетян, хоч й мала до них… певні симпатії, бо розраховували, що прибульці генномодифікують людство. Але їх першочерговою задачею було організувати захоплення влади, доки світові уряди відволіклися на боротьбу із космічною загрозою. EXALT бачили у цьому вторгненні можливість отримати ресурси, тому працюючи в тіні, вони намагалися відновити інопланетну технологію та розробити складні протоколи генетичної модифікації людини, але на відміну від XCOM, їхня кінцева мета — створити світовий уряд під своїм контролем. Щоправда, існує ще й теорія того, що діяльність організації EXALT має набагато довшу історію і створив її… XCOM! Той, який було розформовано в 1960-их. На це натякають деякі цікавинки при штурмі їх бази, димові шашки з написом XCOM SMOKE та навіть зовнішній вигляд агентів, який буквально відсилає нас до Бюро. Але, правда, скоріше за все прозаїчніше. Враховуючи, що XCOM було знищено прибульцями ще до того, як EXALT почав діяти — їх, можливо, ніколи й не існувало і все це вигадки симуляції прибульців, яку вони використовували для командера XCOM.

Але це все лірика. По факту, Бредфорд, Шень та Вален — основні фігури XCOM зуміли не тільки вижити під час штурму Бази, а ще й не потрапити в полон. Проте, шляхи їх розійшлися. Бредфорд став професійним алкоголіком, якому чудом вдавалося протягом 20 років ховатися від АДВЕНТу. Мойра Вален втекла до Антарктиди, де організувала своє підпілля та засекречену лабораторію, де продовжила досліджувати технології іншопланетян. Проте, дуже швидко їх вирахували сили АДВЕНТу та напали на лабораторію. Далі доля Вален лишається загадкою: хтось певен, що вона працює на прибульців, а хтось вважає, що їй тоді вдалося знову втекти. Правди нам поки що не дізнатися, але дослідження Вален в Антарктиді й справді згодилися прибульцям… Ну, й доктор Реймонд Шень. Людина, яка після поразки повернулася до доньки та разом із нею вирушила в багаторічну мандрівку, збираючи довкола однодумців, що не бажали бачити владу прибульців. Він продовжував горіти ідеєю дати їм бій та відбудував старий підводний човен “Елпіс”, який став тимчасовим притулком для сил Спротиву. Через роки його донька, Лілі Шень, якій він передав усі свої знання — змогла викрасти величезний транспортний корабель прибульців, який назвали “Месником”. Він й перетворився на новий штаб Спротиву та відновленого XCOM. Але… він став й причиною гибелі нашого давнього доброго друга. Під час відновлювальних робіт, з кріосну пробудилися прибульці, що швидко заполонили багато відсіків корабля. Хоч Спротив й відбив атаку, сам Шень отримав поранення, несумісні з життям.

Зрештою, саме на цей Спротив виходить Бредфорд, який починає співпрацювати з ними в деяких моментах. А пізніше, дізнається, що командира ХСОМ й досі тримають у полоні прибульці та допомагає його звільнити, що розпочинає друге дихання для ініціативи. Звільнення командира призвело до того, що з новим ХСОМ зв’язується невідома особа, яка ймовірно є тим самим представником Ради Націй, що 20 років тому працював з ініціативою. Він повідомляє, що прибульці працюють над чимось, що називається “Проєкт Аватар” і, можливо, є суперзброєю, яка не дасть повстанцям й шансу.

XCOM негайно починає протидіяти прибульцям, а ті своєю чергою, через свого Спікера, заманюють людей до генних лабораторій, обіцяючи всім вилікування від хвороб. Колишнього представника Ради, якого тут називають “Зв’язковим”, прибульці намагатимуться вирахувати та вбити. Гравця вони усіма можливими засобами намагатимуться переманити на свою сторону: обманом, шантажем, проханнями. Але ми гордо та стійко продовжимо боротьбу, аби дізнатися, що таке цей Аватар. А все дуже просто — цей проєкт і є причина нападу на Землю. Ефіріали страждають якоюсь невиліковною хворобою, через яку мають слабке тіло та легко вмирають. Мандруючи галактиками вони підкорювали кожну расу, аби знайти підходящого кандидата на те, щоб замінити їх тіла. І кожного разу в них щось не виходило. Взяти тих же сектоїдів: просто проміняти шило на мило, такі ж фізично слабкі, хоч й схильні до пси-здібностей. Або мутони: фізично підтягнуті машини для вбивства, але тупі в усьому, що не стосується тактики бою. Ще й не особливо пристосовані до псионіки. Ідеалом стало якраз людство, до якого вони вперше пригледілися в 60-их. В міру сильні, в міру розумні та частково схильні до псионіки.

Зрештою, їх планам завадив командир XCOM, який знищив війсково-політичне керівництво Ефіріалів, розповів людству правду про АДВЕНТ та розбив їх сили, копняками виганяючи з планети Земля…

XCOM: ЗАГІН ХИМЕРА

Але навіть після такої перемоги, 20-річне панування прибульців та наслідки його, не минули даремно для Землі. Колишні бійці АДВЕНТу, різношерстні прибульці та все оце враз зникнути просто не могли. І людство вирішило спробувати знайти точки співіснування з ними, йдучи до цього 5 років з моменту вигнання прибульців. Прикладом того, що всі можуть жити в мирі, став експрементальний загін “Химера”, який можна назвати спецзагоном поліції Міста 31.

До нього увійшли:

• колишній боєць “миротворчих сил” АДВЕНТу Зефір.

• Колишня учасниця Спротиву, геніальний технік, Печворк, якій довелося через прибульців в дитинстві пережити втрату кінцівок.

• Один з клонів АДВЕНТу — Херувим, якому пощастило “народитися” в самому кінці існування АДВЕНТу та не мати до них симпатій.

• Колишній поліціянт Міста 31, на прізвисько Блакитна Кров, що усе життя прожив тут та є “спадковим” офіцером поліції. Ну, майже, враховуючи, що його запам’ятали там, як далекого від дисципліни полісмена.

• Звичайний цивільний, який вторгнення застав ще хлопчаком, вибухотехнік Клеймор.

• Сектоїд Вердж, який колись підкорював розуми високопосадовців Землі, аби ті доєднувалися до АДВЕНТу.

• Мутон Аксіома, який брав участь ще в першій хвилі прибульців у 2015 році. Після створення АДВЕНТу, займався охороною важливих стратегічних об’єктів прибульців, а в 2035 році здався ХСОМ та відсидів у в’язниці. Під час свого ув’язнення відзначився тим, що зміг допомогти придушити повстання крисалідв та запобігти різанині у Багтауні. За це ХСОМ його амністував та запропонував доєднатися до Химери.

• Псіоник Шелтер. Людина, яка народилася вже під час окупації прибульців та ще й з вродженими пси-здібностями. Він привернув увагу АДВЕНТу, які ув’язнили його та використовували у своїх цілях.

• Сирота Термінал, яка втратила батьків через прибульців та була удочерена лікаркою, що навчила панянку багато чому та стала справжньою матір’ю. Але і її в неї відібрав АДВЕНТ, знищивши їх рідне місто, після чого Термінал знайшли під завалами сили Спротиву, до яких вона й доєдналася.

• Ветеран війни Хрещена Мати. Сказати про неї особливо нічого, це бійчиня з чималим досвідом боротьби з прибульцями.

• Змієподібна прибулиця Торк, яка вилупилася у 2020 році та виявляла під час окупації осередки повстанців, після перемоги XCOM у 2035 році потрапила за грати, але вийшла по амністії, в обмін на проведення тренінгів для бійців ініціативи з тактики протидії АДВЕНТу. Під ча цього вона познайомилася із полковником Джейн Келлі…

А Джейн Келлі ви можете пам’ятати, як новобраницю в ХСОМ 2, лідера осередка повстанців “Діти Землі”. На кінець війни вона дослужилася до полковника, а після почала активно займатися громадськими справами. Зокрема, очолила Агентство рекультивації, напівавтономний підрозділ ХСОМ, що має на меті підтримувати мир між прибульцями та людьми. Вона ж й стала одним з ініціаторів створення загону Химера, якому доведеться захищати Місто 31 від вбивць, мародерів, грабіжників та, особливо, терористів — як зі сторони радикально налаштованих людей, так і прибульців, які все ще бажають реваншу та помсти.

***

Яким буде майбутнє серії XCOM? Важко сказати однозначно. Варіантів розвитку, як завжди, вистачає. Чи буде це XCOM 3, якому доведеться якимось чином знову втулити прибульців або нову загрозу. Чи ми знову побачимо черговий спін-оф, як Химера чи Бюро. Або серія знову зробить перезапуск, цього разу більш структуруючи свій власний божевільний всесвіт? Хтозна. Яким би воно не було, згадуючи слова представника Ради з Enemy Unknown: ми будемо спостерігати. Аби побачитися на цьому ж самому місці — в Аномальному Притулку.