Із задоволенням подивився фінал третього сезону Мандалорця, тож хочу вкотре поговорити про нього. Це вже майже як традиція - писати про цей серіал, бо його хочеться хвалити. Але про все по порядку.
Джарін та Ґроґу
Сюжет. Як не дивно, у центрі історії досі мандалорець Дін Джарін (Педро Паскаль) та його фаундлінг Ґроґу. І от їх двох доля відправляє у різні кінці галактики у пошуках то одних, то інших пригод, починаючи з "очищення репутації" самого Джаріна і аж до вирішення одного дуже багаторічного конфлікту. Розмах вражає. Але при цьому немає якогось відчуття "обраності" чи невразливості головного героя, швидше навіть навпаки. Але й сам він теж пройшов немалий ТАКИЙ ШЛЯХ до того, ким є зараз, у чомусь стаючи більш м'яким чи навіть краще розуміючим ситуацію, коли її не вирішує наявність бластерів чи погроз. За подібного роду еволюціями цікаво спостерігати, а потім порівнювати із тим, з чого все починалося.
Я б ще додав, що Бо-Катан Кріз (Кеті Сакхофф) конкретно у третьому сезоні теж відіграє одну з головних ролей, що непогано так розбавляє атмосферу, але без надмірних спойлерів.
Кеті Сакхофф грає Бо-Катан вже десяток років. Від мультиплікації і до live-action
Бо вона - одна з найцікавіших персонажок доповненого всесвіту Зоряних Війн, мультиплікаційну версію котрого створив Дейв Філоні, який причетний і до розробки даного серіалу разом із Джоном Фавро. Вони навіть іноді бували на екрані, правда помітити то не завжди легко.
Щодо концепції сезону - то повернусь до свого заголовку, а саме до історичних паралелей. Один із епізодів майже повністю присвячений алюзії на реабілітацію нацистських вчених та офіцерів після Другої Світової війни, тільки тут ідеться про імперців. Колишніх імперців, але це залишається під питанням. Власне саме про цю серію читав чимало відгуків від дуже захоплених до вкрай негативних, бо ця конкретна тема протиставлення науки та етики, законного та правильного, корисного та неприйнятного - дуже болюча навіть після десятків років. Але це не єдиний випадок, коли автори вдалися до порівняння з реальною історією (власне то починалося ще з Лукаса та оригінальної трилогії, тож нічого аж такого нового тут і немає). В іншому епізоді скрипуча бюрократична машина стає на заваді наданню допомоги для беззахисного світу... Тут вже хотілося матюкатися, настільки автори вхопили цей момент.
Кожен епізод закінчується показом концепт-артів до нього, не пропустіть
Ну а тема боротьби народу за свою домівку понад усе, бо воно - своє, іншого немає - до сліз знайома нам усім. Не думаю, що Фавро чи Філоні намагалися так показати боротьбу українців, чи то просто ми так бачимо, але не в мене одного з'явилися подібні асоціації.
Сюжет загалом досить сильний і міг би навіть бути цілісним, якщо б не окремі епізоди-напівфіллери. Не те, щоб вони зовсім віддалялися від основної історії, швидше просто показують те, що відбувається за лаштунками, але все одно має сильний вплив. Якщо не помиляюсь, то в попередніх двох сезонах такого майже не було (якщо не враховувати "Книгу Боби Фетта" як сезон Мандалорця 2.5, яким він по суті і став).
OST можна знайти на спотіфаї наприкінці плейліста "The Mandalorian Season 3 (Soundtrack 2023)"
Музика. Досі саундтрек від Людвіга Йоранссона, який цілком вписується в очікувані епічні мелодії всесвіту Star Wars. Основна тема на місці, і так же ж само пробирає іноді до мурах.
По роботі зі звуком теж все ок, оригінальні голоси класні. Нашу неофіційну озвучку не слухав, тому порадити не вийде (перші два бачив від Струґачки). Офіційної ніби не існує, бо сам Disney+ у нас ще не працює, той ж Нетфлікс його суттєво обходить у цьому плані.
Мандалорці до кольору, до вибору
Відео. Знову дуже розмаїтий відеоряд, багато різних планет, видів, різних космічних сцен тощо. Використані в минулих сезонах технології на базі Unreal Engine може що й навіть покращилися, ну питань до графіки обмаль. Кіноляпів теж не помічав, хоча місцями були перевикористані ассети з одних планет для зображення інших, але в далекій-далекій галактиці це цілком можливо.
Екшн-епізодів теж стало більше. Тут же і одна з наймасштабніших некосмічних битв у франшизі загалом, і виглядала вона доволі переконливо. В наявності і творчі посилання на відомі фільми, наприклад, на "Я, робот", що теж би відніс до позитивних моментів. Комп'ютерна графіка якісна і насичена, як того і очікуєш від дорогого серіалу.
Саме цим двом ми завдячуємо тому, що проєкт побачив світ
Ідея та втілення. Творчий дует Фавро-Філоні вже отримали ледве чи не повну свободу на свою творчість, бо Мандалорець - це те, що повернуло багатьом фанатам віру у франшизу після дуже неоднозначної трилогії сіквелів. І в цього успіху є декілька компонентів:
- правила всесвіту залишаються сталими, а нові не заперечують попередніх. Так, я про реткони. Це ж причина того, чому The Mandalorian відчувається як "справжні Зоряні Війни", хоча тут у сюжеті зовсім обмаль зоряного сімейства Скайвокерів;
- додані персонажі мають власну історію, а старі мають розвиток. Шлях Бо-Катан від ватажка терористів і до лідера вижившої частини свого народу - як приклад;
- майже кожен епізод показує якусь невідому досі частку галактики. І хоча давно відомі локації теж потрапляють на екрани, але кожного разу якась нова планета чи її частина викликають оте саме захоплення, як у дитинстві.
Шоу продовжує виглядати казкою та космічним фентезі, водночас розвиваючи якісь більш серйозні теми. І це працює, бо історія росте не лише на підґрунті надмірного пафосу, ні, її живлять віра фанатів та добросовістність авторів, які дійсно люблять те, що вони творять, це відчувається. От навіть у камео з'являються інші відомі та популярні актори, які теж є фанатами франшизи. Що у Фавро дійсно виходить - це задавати такий старт, до якого гармонійно можна приєднувати інші гілки, а не обламувати їх заради не завжди потрібної оригінальності, як в останній трилогії. Більше того, тут використовуються персонажі не лише з мультиплікаційних серіалів Філоні, але й з ігор, тої ж "Jedi Temple Challenge", і мозаїка з кожним разом стає все повнішою та яскравішою завдяки цьому.
Серіал настільки успішний, що дав поштовх новим проєктам, і трейлер "Асоки" показав ще більше знайомих з мультиплікаційної серії персонажів. Та й одного досить важливого для всесвіту лиходія, якого теж багато-хто очікує. Побачимо у серпні, що з того вийде.
Чекаємо Асоку вже через кілька місяців.
Рейтинги. Imdb ставить 8.7/10 (за підсумками трьох сезонів), а rotten tomatoes - 86%/50% (цьому конкретному, загальні ж оцінки 90%/78% від критиків та аудиторії відповідно). З того, що читаю по відгуках - багато незадоволених тим фактом, що надто роль віддана Бо-Катан, яка часом затьмарює головного героя, бо має дійсно великий і пропрацьований бек, а в Джаріна - лише кілька історій та флешбеків за пазухою. При цьому часто ігнорується, що автори розвивали цю конкретну сюжетну лінію ще з першого сезону, і я навіть не знаю, що і сказати. Щодо філлерів - так, їх тут трохи забагато, але під кінець сезону зрозуміло, навіщо була більшість із них. У кожного власна перспектива, і що для одного фан-сервіс, для іншого - розвиток історії улюблених героїв. Причому, що оцінки на imdb набагато вищі, ну окрім глави 22 (шостий епізод), а останні дві й узагалі мають рейтинги 8.9 та 8.5 відповідно. Буває і ложка дьогтю, так.
Моя рекомендація - якщо подобається мультиплікаційний всесвіт Філоні ("Війни клонів", "Повстанці", "Бракована партія") та попередні сезони - дивіться, тут гарне продовження історії. Мені третій сезон сподобався більше, ніж другий, але менше, ніж перший. Тут є не зовсім очевидна аж до самого кінця сюжетна лінія, якою нас вели насправді довгий час. Є трохи "червоних оселедців". Є ті самі історичні алюзії, і от вони справді можуть зробити боляче, тому попереджую. І окремі серії об'єктивно слабші, але не сказав би, що аж погані.
Загалом же, тут все ок чи навіть краще. Хіба що назву варто було б змінити на "The MandalorianS", отоді все би швидко стало на свої місця.
Це було #lazyreview
І наступної теми поки що не маю, треба подумати.
Топ коментарі (0)