Резидент здорової людини — Огляд Resident Evil 4 та Separate Ways

Відеоверсія допису:

Вступ

Вже трохи пізно, але отримавши в подарунок пачку ігор 2023 року, які я поки продовжую добивати, вирішив зайнятись їх проходженням та оглядом. Але знайомство з нашим сьогоднішнім оглядовим об’єктом у мене відбулося ще минулого року, коли я пробував його демо-версію. І тоді я щиро розчарувався, адже був певен, що гра в мене не піде і гратися буде кепсько, бо хоч графіка була приємною, демка у мене значно тормозила і видавала низький фреймрейт. Вивчаючи матеріал для іншого мого відео про те, що робить ремейки ігор CAPCOM особливими я подумки промовив “Камон, це ж резик” і трохи заспокоївся, а нещодавно переконався, що хвилювався дарма, бо гра вийшла в рази кращою та оптимізованою ніж її демо-версія. Отож, пані та панове, вітаю вас на огляді Resident Evil 4 Remake та сюжетного доповнення Separate Ways, бажаю приємного перегляду чи читання.

Родзинка серії

Давайте згадаємо попередні ремейки серії. Це буде важливо далі у порівнянні.

У Resident Evil 2 та 3 концепт ігроладу був такий: головний герой проходить через коридорні локації, наповнені натовпом інфікованих монстрів та старається уникати сутички з головним мутантом. Той же Тиран чи Немезіс. При цьому герой, мало того, що не може їх знищити наявною у нього зброєю, а лише застанити, він не може до кінця добити тих же інфікованих мобів, адже ті через деякий час знову повстають. При цьому гравцю заважає ще одна родзинка гри - дефіцит набоїв. Вороги відновлюються, а ресурси ні.

Resident Evil 8 зробив коридорні локації більш розширеними. Гравцю дають вибір, що робити далі, куди йти, гра відчувається більш метроїдванічною, з’являється більший акцент на екшн та стрілянку від першої особи, особливо у моментах із активним відстрілом ворогів.

У Resident Evil 4, виключно на мою думку, Capcom досягли якогось балансу між екшеном та хорором. Я не можу сказати, що дуже чогось лякався, але гра добру половину розважає яскравими сутичками, але й підкидує темні і гнітучі рівні з цікавими босами і мінібосами, що викликають ту ще напругу всередині. Старий добрий Регенератор.

Щоправда, відчувається, як розробники косять більше під God of War. Метроїдванія? Є. Насичені бої із натовпами ворогів? Присутні. Величезне озеро, яке можна переплисти та дослідити протилежний берег? Завезли. Та навіть скарби в районі цього озера досягаються в рази легше, що компенсується їх кількістю.

Відчувається, як іноді розробники ставлять вас перед вибором - заметушитись і перебити всіх ворогів на мапі чи ж прокрастись так, щоб Леона ніхто не помітив. Але частіше таки доведеться вступати у бій. Якщо ж ви звісно не можете пробігти для спідрану чи економії набоїв та аптечок.

Хоча каноном безумовно буде перше. Для чого ж ще вам дають великий арсенал зброї від ножа, який тепер не витрачається за одну тичку і до цілої ракетниці? Ба більше самого ножа є два види. Один який постійний і ефективніший, тому його необхідно ремонтувати, та інші, які використовуються кілька разів та витрачаються назавжди. Та навіть сам Леон нарешті навчився відбивати атаки, атакувати скрадаючись, відправляти ворогів в нокаут, якщо ті трошки вже потєряшки, а ще в грі менше відчуваються невидимі стіни, Леон вправно перестрибує перепони, вороги вже не так затискають десь в кутку і в цілому гра дає вам в руки усе щоб добре в ній повеселитись. Варто згадати, як я стрімив гру на каналі і раптом, коли на мене напав ворог, то зі спини на нього налетіла свинка, та добила його, зробивши мою роботу. Можна навіть пригадати, як я бігав за курми в грі, адже вони постійно зносять яйця, які можна і треба використовувати як аптечку. Інше питання, що їдять ворони в цій грі, що з них випадають монети, але спишу це на всім коханий шарм франшизи. Єдине що сумно - в грі хочеться мати можливість ухилятись від атак. От бачиш ти, що босяра кидає у тебе розпечену колоду дерева, але поки ти ворухнешся, воно вже в тебе прилетить.

Тепер хочу поговорити про найсоковитіше, та згадати свої ж слова із моїх старих відео, де я казав що Resident Evil 8 незаслужено захейтили, де я казав, що гра чудово доповнює і розширює лор серії, але мені мало в ній моментів із персонажами та мало чудового замку пані Дімітрески, в якому так сильно хотілося залишитись на довше. Адже Resident Evil 4 дав мені все, чого я хотів в попередній грі. Бо хоч вона розпочинається безпосередньо із селища, де ми вчимося грати і звикаємо до всіх нововведень гри та деяких старих аспектиків із класичної версії, то згодом таки нам дадуть оббігати весь замок, та насолодитись місцевим дизайном і архітектурою.

У гри дуже великий асортимент босів, міні-босів та ворогів в цілому, кожен має якісь слабкі місця, вступати в бій з усіма було дуже цікаво. Хоч іноді і виникали питання, а що робити, а куда стріляти. Та навіть при таких затупах, з другого траю вже все ставало зрозуміло. Персонажі, їх характери, поведінка, загадковість у кожного з них та навіть їх кількість - вище всяких похвал.

Так, сценарій в гри не дуже, бо наприклад, найчастіша репліка Леона це слово “Ешлі”, але як же за ними цікаво спостерігати. За їх емоціями, якоюсь хімією, а якщо ви давно фанат серії і знаєте що цю хімію творить то ви взагалі маєте отримати блаженство. Адже як відомо, події Resident Evil 4 відбуваються після подій у Ракун Сіті, а відповідно після того, як шляхи Леона та Ади Вонґ розійшлись, всі 6 років між подіями обох ігор Леон вважав що Ада загинула, а в цій грі вона он в жінку павука перетворилась.

Наскільки мемно було спостерігати як на протязі всієї гри Ешлі фліртує з Леоном, в той час як Леон динамить її і фліртує з ворогами (вставити відрізок де Леон фліртує з сестрами які з бензопилами). Як Луїс Серра, який здається дуже підозрілим та корисливим чуваком, в кінці кінців зумів викликати у мене якісь переживання та співчуття. Я нарешті побачив Адама Вескера, адже не дуже знайомий із класичною серією, та й від сюжетних антагоністів залишився в захваті. Велика шана розробникам за ці емоції та враження які я отримав, я не дарма стільки часу уникав спойлерів, бо хоч і не вирішив що для мене вище - Ілюзія Свободи чи Четвертий резик, але однозначно Резик задніх в найкращих релізах 2023 не пасе.

Давайте поговоримо про другорядні активності. Так як у гри тепер трішки відкритий світ і досить велика мапа, то відповідно в ньому треба чимось займатись. В меню з’являється розділ "Прохання", які гравець отримуватиме, підбираючи сині записки від торговця. Спочатку цей вид активності здавався чимось зайвим, що не хотілося виконувати, адже я вважав, що це буде відволікати від ігрового процесу та сюжету і викликати дискомфорт. Але ці завдання мало того що послідовні і виконуються у наявній локації, де ви знаходитесь, так ще й відмічені на мапі, тож вам зрозуміло що і де виконувати, ви просто йдете і робите по дорозі, а потім ви отримуєте Шпінелі, які можна буде обміняти на певні нагороди у торговця. Є тир, де ви можете постріляти в мішені і теж всякі призи та бонуси отримати. Про них трохи пізніше.

Також залишились скарби, в які можна буде вставляти коштовне каміння, що підходить по формі. Та створюючи ті чи інші комбінації заробляти більше песо у торговця. І без пошуку ключиків від замків ви не залишитесь, тут таке теж присутнє і все знаходиться поступово, окрім одного, бляха, ключика, через який я не вибив ачивку за знаходження усіх скарбів. Досі не знаю де той ключ.

Я не знаю яким був класичний резидент, проте за останній рік передивився багато оглядів та інших відео про ремейк четвертої частини і після його дворазового проходження можу сказати, що тут справді перероблено багато аспектів. Гра стала динамічнішою, цікавішою, згладили моменти із Ешлі, які в оригіналі здавалися дуже дратуючими, а тут вона поруч бігає, підтримує. А ось гравцю дають можливість тримати її на відстані чи ж поруч із собою. Перше підходить, коли вороги далеко, друге ж коли вони поруч до Леона. Є дві неприємності, які можуть статися з Ешлі. Перше - її схоплять та понесуть. Вам треба буде поранити ворога, щоб її звільнити. Інша справа - Ешлі можуть поранити, вона присяде і не зможе слідувати за вами, а в разі ще одного нападу помре, тому вам треба бути обережними.

Також з гри було вирізано багато моментів, які здаються неприпустимими і несерйозними для сучасних ігор, тому хоч я й чекав, все таки не побачив моменту із втечею від велетенської ляльки, та й багато інших QTE-елементів в грі також вирізали.

Натомість значно покращили реакцію ворогів на ваші постріли: вони навіть можуть ухилятись чи оточувати Леона і штовхати його на вили. Також в грі змінили систему інвентаря, що подається у вигляді кейсу тож всі ваші скарби тепер складаються в окремому меню і чекають свого продажу, а ще ви зможете змінювати зовнішній вигляд вашого кейсу, причіпляти на нього брілки з різноманітними бафами, які заробляються якраз таки в вищезгаданому тирі ну і безумовно збільшувати його місткість. Врешті решт, гра абсолютно відпрацьовує кожну гривеньку, яку ви на неї витратили, але з висновками почекаємо, бо час поговорити про Separate Ways.

Separate Ways

Ада Вонґ повертається і її завдання цього разу - знайти Бурштин, що містить зразок паразита Лас Плаґас. Так, як події доповнення відбуваються паралельно подіям основної гри, Ада Вонґ пересікається з Леоном Кенеді, тож ми побачимо багато спільних і нових катсцен та діалогів. Доповнення Separate Ways використовує той самий геймплей, що й основна гра, але з деякими змінами. Наприклад, Ада має доступ до нового арсеналу зброї та предметів, а також може використовувати гак-кішку для пересування по локаціях. Тут і починаються проблеми, але про них пізніше. Бо загалом ви побачите нові локації, інколи старі під іншим кутом і отримаєте пояснення деяких ключових моментів основної історії, адже поки Леон робить свою справу, Ада ж робить свою.

Тож про проблеми. Проблеми гри якраз пов’язані з гаком кішкою. Мені не сподобалось, що це максимально заскриптований момент. Ада може використовувати його в строго зазначених місцях, підійшовши якомога ближче і лише тоді коли загориться кнопка на екрані. Таким чином можна і атакувати ворогів, якщо вони у вас на шляху і в такі моменти бойовка дуже класно виглядала. Проте мені було цього мало. Ада Вонґ, це шпигунка, секретний агент і якщо я міг пробачити Леону те, що бити ворогів він може лише коли ті вже шатаються, пробачити це Аді я не зміг. Я не хочу в строго зазначених моментах бити ворогів граючи за Аду Вонґ. Я хочу битись, робити сальтухи, розмахувати ногами і розносити натовпи ворогів і це вкрай нелогічно користуватися виключно зброєю чи притягуванням до ворога через гак-кішку. Чому ні?

З іншого ви отримаєте 5 глав сюжету доповнення, кілька нових босів та ворогів, нові типи зброї та розкриєте таємниці минулого Ади Вонґ, а в кінці отримаєте отримаєте затравку на її майбутнє.

Мені сподобалось, як DLC розкрило Аду Вонг, адже якщо за основний сюжет я склав про неї трохи негативні враження, ставився до неї з опаскою і вважав її також корисливою та хитрою особою, як Луїс, то кінцівка доповнення пояснила, чому вона так чи інакше вчиняла і змінила враження цілком.

Висновок

Не дарма я хотів цю гру. Гра дала абсолютно усе, в чому я потребував від купи цікавих босів, персонажів і локацій, до атмосфери, екшену, напруги і неймовірного задоволення. Резидент задав планку якості ремейку і з кожним ремейком працює над помилками і недоопрацюваннями, стаючи більш комфортним та приємним в геймплеї ремейком, в який хочеться грати знову і знову. І це справді так. Складнощі, які виникали у перших двох ремейках послабили у восьмій частині, а те що дратувало у 8 згладили у 4 ремейку. І на мою думку це правильно і добре.

Від мене грі 5 вподобайок із 5, а як воно вам?

Я щиросердно дякую всім, хто підтримує мою творчість і прошу підтримати всіх читачів цієї статті. Будь-ласка, виділіть кілька хвилин свого часу для ознайомлення з моїм ютуб-каналом та телеграм каналом і нарешті давайте разом досліджувати відеоігрові всесвіти, які ми так полюбляємо!