Starfield: На шляху до процедурно згенерованих пригод

Доброго дня, пані та панове. Сподіваюся, що за цю статтю ви не закидуватимете мене гнилими помідорами, чи, що ще гірше, не опустите головою вниз прямісінько в ігри Тодда Говарда.

Перше враження

Перше враження у мене було негативне. Склалося так, що я був серед тих людей, котрі глузували з старого рушія, оцінювали гру лише за оглядами, скріншотами та мемами з потворними НПС, але не грали в неї самостійно. Я вже відклав гру у далекий ящик, але, дочекавшись релізу, подумав: "Бляха, але ж всі ігри Тодда на релізі поливають лайном, але з часом приходить любов до них та визнання." Тому я вирішив купити її та спробувати. В будь-якому випадку, зможу оформити повернення коштів, якщо щось піде не так. Так от, це було фатальною дією, фатальною для мого вільного часу. Гра мене так затягнула, що я вже цілий тиждень не можу вирватися з її обіймів.

Сюжет

Головний сюжет у грі мене повністю розчарував, хоча у іграх Безезда він завжди такий, чи то пошуки свого татка, котрий пішов за цигарками, як було у Фаллаут 3, чи то центральний сюжет Фаллауту 4, з цими проклятими андроїдами, чи бійка за гаражами з Альдуїном зі Скайріму, до котрого ти доходиш перекачаним Рембо, 100 рівня в дaeдричних обладунках та, якщо б не проклятий автолевелінг, то натягнув би його крила на дупу. Але це все пусті розмови та топтання на місці. Все починається з банальності: ви знову стаєте "довакіном", який біжить на зустріч пригодам після того, як до вас потрапляє дивний артефакт.

Наступний крок - ви різко сідаєте на свій новенький корабель, який вам просто так віддали, та летите на віддалені планети і стаєте Норманом Рідусом з Дез Стрендінг - кур'єром, хлопчиком на побігеньках. І ні, ви не будете бігати по пустинним локаціям під пісні Low Roar, ви будете бігати під псевдофутуристичну музику з роботичними звуками та вставками, схожими на звуки, які видає ваш французський бульдог.

Ближче до справи, бо мої думки вже залишили будинок разом з Фродо та запитують подорожніх, як попасти у Мордор, але мені слід було б сидіти в барі Нью Атлантісу, попивати коктейлі та розповідати вам про "безкінечні" пригоди в цьому "величезному" всесвіті.

Так от, головний сюжет не вартує уваги. То на що ж варто звернути увагу в цій РПГ? І я відповім вам - побічні завдання. Побічні завдання в цій грі діляться на 3 типи: Фракційні (вони найкраще, що є у цій грі), побічні - принеси, подай іди далі, не мішай, та 3 тип - процедурно згенеровані. Останні - це повна фігня. За них платять 3300 кредитів, і все, що вам потрібно зробити, це піти і вбити когось або поставити обладнання вчених у печері на віддаленій планеті. Нічого особливого та цікавого.

Моя рекомендаці, щоб не розчаруватися у грі з самого початку, - пройдіть 5-6 завдань з головної сюжетки, щоб відкрити основні механіки, і тоді біжіть проходити завдання фракцій. Усі вони різноманітні та по-своєму цікаві. За одних ви будете грати роль спецназівця, який розвалює злочинців. В іншому сюжеті ви вдягнете форму корпората та будете встромлювати свій тонкий язик у чужі дупи, аби добитися свого, чи станете подвійним агентом та працюватимете з піратами.
P.s Інколи попадають класні міні-квести, фрагмент з одного такого нижче:

Хехе, я з'їм ваші мізки!

Світ

У грі вас чекають безмежні(ні) можливості для дослідження та пригод. Це неймовірно велика галактика з багатьма планетами та сонячними системами. Однак, як я вже згадував, не всі ці планети населені. Більшість з них – це дикі, пусті але їх всіх об'єднує одне - неймовірні пейзажі, які просто гіпнотизують вас своєю красою.

Якщо ви не отримуєте задоволення від дослідження фауни та флори, або не полюбляєте фотографувати в іграх, то краще зосередьтеся на квестах та побічних активностях. Але для тих, хто подібно до мене відчув себе дослідником, гра відкриє двері в захопливий світ.

Не можу не згадати гарну роботу над оточенням у містах та роботу над інтер'єрами. Кожна локація унікальна. Міста великі, просторі, а не такі, як у Скайрім, де дві халупи і мертвий дід. Я зробив щонайменше сотні скріншотів інтер'єрів, поличок, столів та комп'ютерних терміналів.

Вони тут, до речі, дуже класно виглядають. Кожна деталь та декор ефективно доповнює атмосферу гри, будуючи відчуття живого та реалістичного світу. Ви можете витрачати години, роздивляючись маленкі стікери на стіні. Це все приносить нові враження, підвищуючи іммерсію у грі.

У кожного гравця має бути такий скріншот.

Бойова система

Крафт і бойова система у "Старфілд" мігрували з "Fallout 4", і це добре. У грі присутній величезний набір різноманітної зброї, яку можна апгрейдити. Скафандри також можна покращувати. Стріляти захопливо, імпакт від зброї відчувається.
Також непоганою задалася система перків, хоча і до неї є декілька питань. Вони могли б її трохи спростити та надати базові навички гравцям одразу, без необхідності в прокачці. Але, можливо, в майбутньому це змінять, якщо не розробники, то моддери.

Мені дуже сподобалась механіка гравітації. На різних локаціях вона працює по-різному. На одній планеті ти можеш бігти та підстрибувати на жалюгідні 1.5 метри, на іншій ж ти пролітаєш 400 метрів всього за один стрибок. Але найкраще вона розкрилася для мене під час перестрілок. Бляха, це надзвичайно круто перестрілюватися з бандитами на покинутому кораблі, коли навколо тебе літають їх колеги, їх зброя та всілякі предмети інтер'єру, а ти як вода прориваєшся через купу літаючих трупів до квестової мітки.

Проблеми гри

Відсутність контенту на планетах
Скільки б не було цих планет, всіх їх об'єднує одне - відсутність контенту. Якби Bethesda зменшила кількість планет до кількох десятків і наповнила їх побічними активностями, гра була б сильно кращою і зібрала б менше критики. Але, можливо, з часом вони випустять якесь доповнення, яке виправить цей недолік і додасть, наприклад, наземний транспорт для подорожей цими планетами. Вони просто повинні випустити аналог Mako з Mass Effect, бо я спалю Тодда аванпост!

Подорожі
О так, всі вже чули про ці надзвичайні космічні подорожі у Starfield, і це, напевне, один з найбільших мінусів. Мені байдуже до завантажень при вході в будівлю та подорожі на кораблі, але 3 завантажувальні екрани, щоб потрапити на іншу планету? Серйозно, Тодд? Людям, які ще не мають SSD, але хочуть пограти в цю гру - співчуваю від щирого серця.

На мою нікому не потрібну думку, Bethesda варто було відкинути ідею з "тисячею" планет і закрити гру в межах однієї сонячної системи. Також варто було відкинути момент з подорожами аля Mass Effect і зробити прямий фаст-тревел на місце призначення. Летимо далі.

Процедурна генерація
З одного боку, це фішка ігор Bethesda, а з іншого вона зіграла з гравцями поганий жарт у вигляді одноманітних квестів та генерованих планет. Найбільший прокол в тому, що якщо ви плануєте приземлитися біля великого міста, щоб там заснувати свій аванпост, то ви в прольоті. Ви вилізете з корабля на згенерований пустир, який існує в іншому, паралельному всесвіті. Незалежно від того, як близько ви підходили до позначок на мапі, міста так і залишаються недосяжними.
Це величезний мінус та руйнує занурення у гру, але, на жаль, дядько Тодд так вирішив. Завершуючи цю статтю, важливо зазначити, що Старфілд, як і будь-яка інша гра, має свої переваги і недоліки. Відсутність контенту на планетах та особливості подорожей можуть розчарувати гравців, особливо тих, хто очікував більше від гри у відкритому космосі.

Епілог

Отже, Старфілд - це збудована на кістках попереднії ігор гра, котра повторює їх механіки. Так вона на релізі на слабких ПК працює так собі.(ремарка. Всіма любимий Балдурс Гейт 3, дає просратися навіть найкращим ПК у 3 акті) Але назвати її поганою - язик не повертається. Вона нормальна, не супер шедевр але і не лайно як думає багато людей, так і не зігравши в неї. Вона твердий середнячок на 7\10. Гра звичайно має своїх прихильників і критиків. Однак вона надасть невелику але можливість можливість відчути себе космічним дослідником, піратом, капітаном Сполучених колоній, рейнджером, котрий в ковбойському капелюсі з револьвера відстрілює мутантів, ну і звісно - звичайним пьяницею, котрий сидить на лавці в Баю.

На цій сумній ноті, я хочу завершити цю мішанину. Сподіваюся, що вийшло не надто жахливо, оскільки схожих текстів я в житті не писав(так-так, це я виправдовуюсь), але коли дізнався, що ведучі одного з моїх улюблених подкастів створили україномовний сайт, я вирішив спробувати внести свій скромний внесок у створення кривого, не цікавого контенту.
Дякую за увагу. Нехай прибуде з вами сила.