Як грається Halo Combat Evolved у 2023році?

Трохи технічної інформації

Перша Halo вийшла 15 листопада 2001 року і стала ексклюзивом новенького тоді Xbox, а через два роки вийшла і на ПК. Гру розробляла студія Bungie, яка зараз відома Destiny.

Свого часу гра отримала високі оцінки від критиків і гравців. Усі хвалили її за крутий саундтрек, графіку, великий вибір зброї та класні арени. За що гру лаяти – поговоримо пізніше.

Як можна пограти у Halo у 2023 році?

Як ми всі знаємо, оригінальний Xbox вже давно не випускається, тому пограти в оригінальну версію можливо лише за наявності у вас Xкоробки. Версія під Windows не продається в жодному цифровому магазині. І виникає питання - то як же мені поринути в класику шутерів початку нульових?

І тут нам допоможе чудовий Master Chief Collection. Це збірка всіх частин Halo з першої по четверту плюсом з ODST і Reach. У перших двох частинах графіку повністю переробили, а у наступних були лише малі поліпшення на кшталт покращення текстур та деяких візуальних еффектів.

Геймплей

Перша частина Halo це олдскульний шутер з великими (і не дуже) аренами на рівні, транспортом на цих аренах і з великим вибором зброї.

Гра постійно змінює місце дії. То ви на кораблі людей відбиваєте атаку Ковенанта, то серед скелястої місцевості, то в джунглях, то в зимовій долині. Занудьгувати з різноманітністю локацій вам не дадуть це точно. Деякі локації представляють з себе великі відкриті місцевості, якими ви можете пересуватися за допомогою знайденого транспорту.

Хочете - можете залізти в машину з кулеметом або спідер Ковенанта (Привид). А може, ви захочете політати рівнем і розкидати всіх з повітря? Чи ви справжній мужик і проїдете рівень на танку нікого не боячись і анігілюватимете все органічне та металеве на вашому шляху? І у виборі транспорту на кожному рівні вас не обмежать - беріть те, до чого душа лежить.

Детальніше про локації

Є ще один тип локацій – коридорні. Якщо бути точним, чисто коридорних локацій у цій грі мало, є змішані. Мов, ось коридор, а між ними є невеликий сегмент з відкритою локацією, в якій потрібно або прорватися крізь натовп ворогів до іншого коридору, або їх швидко проїхати.

Чисто "коридорних" локацій у грі я нарахував всього 3. Це перша місія, остання, і місія в джунглях (тому що ви йдете по такій собі "кишці в джунглях", де згорнути нікуди і ви в будь-якому випадку пройдете в стародавній комплекс, який представляє із себе коридори).

Зброя

Вибір зброї, як я вже згадував вище у грі дуже різноманітний та незвичайний. Тут вам і стандартний набір шутера з автоматичної гвинтівки, снайперки, дробовика та пістолета (який можна використовувати у снайперському режимі). Є ще рпг, яким зручно виносити ворожу техніку на великій відстані. А також зброя ваших ворогів - лазерний пістолет, бластер, пістолет з інопланетними голками (випускає голки, що самі наводяться на ворога і швидко збивають йому щит) та інопланетна рпг.

Кожна зброя відчувається по-різному, і кожен може знайти щось для себе. Як на мене - найкраще носити з собою одну пушку людей і одну Ковенанта, бо зброя людей добре працює проти незахищених цілей, а зброя Ковенанта добре збиває щити.

Сюжет та атмосфера

У центрі сюжету лежить протистояння між людьми та Імперією Ковенант. Втікаючи від ковенанта люди були змушені здійснити аварійну посадку на загадковому кільці - Хало (або Ореол). Незабаром вони дізнаються, що Ореол може дати їм шанс перемогти Ковенант у цій війні. Втім, вони ще не знають усіх таємниць, що приховані у глибинах підземних комплексів цього загадкового кільця.

По сюжету нам пощастить побувати на поверхні цього кільця. На поверхні ми можемо побачити дивовижні краєвиди берега, скелясту місцевість та джунглі. Де перші дві локації створюють таке почуття безтурботності, демонструючи всю красу цього загадкового світу. А джунглі у свою чергу постають перед нами як дуже небезпечне місце, де самі дерева створюють настільки гнітючу атмосферу, що мимоволі береш і вслухаєшся в кожен шурхіт десь поза межами екрану.

А такок не варто забувати про стародавні споруди всередині Ореолу. У свою чергу ці локації у своєму оригінальному вигляді створюють дуже гнітучу атмосферу. Ідучи порожніми коридорами ти розумієш, що це місце було збудовано багато тисяч років тому цивілізацією, що вже, напевно, давно припинила своє існування. Кроки важкої броні по металевій підлозі дзвенять ехом, що відбивається від таких же металевих стін, змушуючи тебе щоразу вслухатися і розбирати, чи твої це були кроки, чи десь за поворотом на тебе чекає ще один патруль вояк Ковенанта.

Що дивно, під землею виявляється ще одна локація - зимова долина. Чомусь під землею падає сніг і є якесь своє джерело освітлення. Для мене вперше побачити цю локацію при першому проходженні на класичній графіці було шоком. А зараз, дивлячись на це все в оновленій графіці – здається, що локація заграла новими фарбами.

І як сильно я здивувався, коли приблизно на середині гри з'являється новий ворог - Потоп, такі собі зомбі в цьому всесвіті. Вони не просто урізноманітнюють геймплей, що вже міг комусь приїстись до цього моменту, так ще й атмосфера гри змінюється кардинально. Тепер у тебе з'являється не тільки страх перед цими невивченими катакомбами, а ще й страх того, що десь за твоєю спиною, після напруженої битви з натовпом ворогів, один з них вирішить повстати з мертвих і накинутися на тебе в момент перепочинку, коли ти менше всього цього очікуєш.

Чи все так добре?

На жаль - ні. У цій бочці меду є свої ложки дьогтю.

І перша з них – левелдизайн. Так, я розумію, що гра вже досить стара і в той час левелдизайн був націлений на зовсім інше, і тоді людям подобалося те, від чого зараз нас нудить. Але я пам'ятаю ігри-сучасники Хало, такі як Unreal та перший Half-Life, де таких проблем взагалі не було. Найголовніший мінус левелдизайну – коридорність. Спочатку цього просто не помічаєш, бо з головою занурений у перестрілки та сюжет. Але потім ближче до середини гри ти починаєш розуміти, що ти абсолютно НІЧОГО не розумієш у цьому рівні.

Ось здавалося б, бігаєш ти однотипним коридором і бачиш арену, де в тебе такий потужний заміс відбувається. З великим задоволенням ти нарешті відволікаєшся від коридорів і відстрілюєш ворогів на цій арені. І тут бац - ще один такий самий коридор як той, що був до арени. Добре, йдеш далі і тут – рівно та сама арена, що була наприкінці минулого коридору? Пройшовши її, гравець так само потрапляє в такий самий коридор, як і в минулі 2 рази з абсолютно такою ж ареною в кінці. Якщо чесно, я навіть плутався, тому що ці коридори абсолютно ідентичні у своїй побудові, і єдине, що дає зрозуміти тобі куди йти - це стрілочки на підлозі.

Така сама проблема є на локації Бібліотека. Ця локація спочатку здається дуже цікавою, коли ти бачиш її масштаб. Але потім ти розумієш, що тебе водять по одноманітній кишці, кінця якої не видно. За кожним поворотом на тебе чекає повторення того ж відрізка, що ти пройшов до цього. І ось, ти бачиш маленький вогник надії, ось він - ліфт, який відвезе тебе нагору, подалі від цього жахливого сну, звідки немає виходу. І ти потрапляєш на другий, такий самий поверх, як перший.

І добре було б якщо на цьому все й закінчилося б. Так ні – вам дають пробігти деякі з цих душних локацій ще раз, тільки тепер у зворотному напрямку!

Щодо балансу ворогів. Я грав у гру на героїчній складності, і якщо чесно, я жодного разу не поскаржився на її складність. Так, були моменти де я вмирав по раз 10-15, але потім я починав включати голову і обмірковувати свої дії, тому все йшло прямо як по маслу. Я не можу так само ручатися за легендарну складність, але все-таки чого ви очікували в олдскульному шутері на максимальній складності?

Ворог не стоїть на місці, а ухиляється від ваших гранат, займає укриття, ловить вас на ваших переміщеннях і дуже добре показує себе у тактичному бою. Якщо граната потрапила в хрюка - він через свою тупість біжить до своїх ближче, ніби благаючи їх прибрати гранату з нього. Що буде далі, я думаю, всім очевидно. А от коли граната приклеїлась до Еліта – він навпаки, жертвує собою, але рідко коли дасть померти ще комусь від вибуху гранати.

Як все-таки грається Halo у 2023 році, і чи варто грати в неї?

Знаєте, я багато думав щодо цього. За той час, що я писав цю статтю, я вже пройшов перепройшов всі ігри серії. І я зрозумів, що перша частина, порівняно з ними, стоїть на голову нижче. У плані локацій, у плані стрілянини, атмосфери та геймплею загалом. Проблеми левелдизайну з наступними ітераціями серії вирішуються, але на їх місце постають нові (про це, можливо, якось іншим разом).

А ось що я зрозумів з приводу першої частини Хало, то це те, що на мій суб'єктивний погляд ця гра "не для сучасного гравця". І дайте поясню. Ця гра у багатьох аспектах чудова, і такою вона є в першу чергу для тих гравців, що виросли на шутерах старої школи, на шутерах нульових. Якщо ваше дитинство проходило за грою в Серйозного Сема, Анріл, Квейк - Хало безперечно вам припаде до душі. Тому що ця гра багато в чому поєднує найкращі риси цих ігор. Арени з натовпами ворогів, красиві локації, відмінний саундтрек та море задоволення.

І знаєте, тоді ми не особливо помічали те, як у тому ж Серйозному Семі гробниці теж являли собою кишку, з парою арен. Так і тут. Якщо ви із задоволенням пройшли ці ігри, і ви ще якимось чином не пограли в перший Хало - то зараз саме час.

Але для гравців, що не знайомі з такими шутерами, які виросли на шутерах, що вийшли після, умовно, 2010 року - ця гра здасться нудною в деяких аспектах. Так, це може бути чудовим, новим експірієнсом, але вона може відлякати своєю стріляниною та старим геймдизайном.

Я б порекомендував усім гравцям, що не грали в цю гру свого часу все-таки спробувати проникнутись дивовижним світом Halo. А тим, хто вже пробував грати раніше – спробуйте дати цій грі другий шанс, повезло, що зараз є чудовий Master Chief Collection.

Дякую за увагу! Буду радий будь-яким обговоренням у коментарях та будь-якій, конструктивній критиці.