Привіт! Я сценаристка (а ще кодерка, але давайте замовчимо цей момент...) візуальної новели "Vatan", яка посіла друге місце в другому Ukrainian Visual Noval Jam #2.
Першочергово хочу сказати велике дякую всім, хто голосував, а також залишав коментарі, проводив стріми тощо протягом і після джему. Це дуже розчулило мене, як людину, яка не впевнена в своїй творчості, і надало сил. Те саме стосується моїх колег по проєкту. :)
Не знаю, чи цікаво буде читати мій спіч, тому скажу важливе на початку: якщо раптом ви маєте якісь питання, ставте їх, я з превеликим задоволенням на них відповім. Те саме стосується критики новели. <з
Трохи про процес розробки:
Одразу скажу: я знаю, що в "ігровому" аспекті новела дуже просідає хд. Я одразу розуміла, що маю робити упор на саму історію, а не якісь інтерактиви, чи як це назвати?
У нас є всього 5 виборів, які ні на що не впливають, тільки відрізняються діалогами, адже кінцівка всього одна. Це пов'язано з тим, що RenPy я вперше відкрила за кілька днів до оголошення теми. Тоді я зробила тестову новелу строк на 10, з одним вибором і двома кінцівками. Зробила я її доволі швидко, як для першого разу, а потім ще години дві намагалась зрозуміти всі помилки, через які вона не запускалась. :D
Отже, висновок: я і програмування, навіть на такому легкому рівні, це як пінгвіни і білі ведмеді. Живуть на різних полюсах.
Більш того. В процесі написання сценарію я ставила собі такі задачі в написанні коду, які на такому рівні володіння RenPy просто неможливо зробити. Я навіть не знала, як гуглити такі речі. В результаті я витрачала безцінний час на код, який у результаті не виходив, і мені доводилось усе максимально спрощувати, щоб усе встигнути.
Час для нас був ще безціннішим через те, що в художника сесія була в самому розгарі. Через це на відмальовку в них було практично в два рази менше часу. Легенду про Арзи вони малювали менш ніж за добу до дедлайну джему.
Звісно, для звичайного гравця все це не має сенсу, його цікавить тільки готовий продукт. Але я ж можу трохи пожалітись?:')
Про сюжет
Все дуже просто. В мене є нотатка, в якій я записую ідеї для творів, які хочу відтворити в майбутньому. Серед них була історія про людину, що вертається з депортації в Крим. Коли художник побачили цей пункт, то одразу сказали, що це саме те, що нам потрібно.
Варто згадати ще один момент. У цій нотатці було чітко написано, що цей сюжет має нести освітницьку мету. Я щиро бажала показати історію, культуру киримли якомога більшій кількості людей, розповісти їм усе, що знаю і про що зможу дізнатись. І, в кінці кінців, нагадати, що через росію і їх винищувальну політику, свій може втратити все це. Якщо хоч одна людина після прочитання пішла хоч трохи почитати про мову, культуру, історію, будь що, у світі з'явиться одна ще більш щаслива michae. А такі люди були:)
Невеличкий фанфакт: найбільше за все я люблю розробляти саме персонажів, і іноді доходжу до найдрібніших деталей. Отже, бонусна інформація про Алю: насправді вона не Аля. За документами її ім'я Аліє. Скорочено: Аля. Кримських татар у депортації могли цькувати, а Аля, очевидно, цього не бажала, тому використовувала скорочену форму. Більшість знайомих думали, що повна форма її імені інша, тому конспірація пройшла вдало.
На останок
Ми декілька разів чули думку, що новела схоже на початок якогось більшого твору. Що ж, вітаю всіх, хто так висловився, адже ви надихнули нашу маленьку команду збільшити Vatan, після чого видати в Steam. І, звісно ж, перекласти англійською, щоб якомога більше людей мали змогу ознайомитись із Кримом і киримли. :)
Саме тому я буду тільки рада почути критику, щоб покращити все, що зможу. І питанням. Люблю відповідати на питання.
Останні коментарі (1)
Дякую за знайомство з цією мовою та культурою і за важливий меседж.
Чекаю на розширену версію :3
Ну і той... Ренпай доволі дружній навіть до гуманітаріїв, тому раджу дати йому другий шанс. Зручно коли можеш писати прямо в рушії та одразу "режисувати" сцену, а не займатись пінг-понгом з кодером.