Останнім часом з гоночною серією Need for Speed відбувається щось дивне. Будучи на плаву ще з середини 90-х франшиза в якийсь момент загубилася в пошуках себе. Спочатку це була гра про перегони на розкішних спорт та гіперкарах по мальовничій місцевості. Потім на хвилі шаленої популярності стрітрейсингу та «Форсажів» розробники звернули в сторону вуличних гонок та неонових вивісок. І це працювало, та ще й як працювало. Але всьому приходе кінець, і колись робоча формула вже перестає давати потрібний результат.
В усій історії Need for Speed досить чітко виділяється період після Rivals, реліз якої відбувся в 2013-му. Починаючи з цього моменту видавець почав бити на сполох, і нарешті дійшов до розуміння, що випускати по одній якісній грі кожного року вже не виходить. Та й саму серію вже конче необхідно добряче збовтати, простіше кажучи - потрібен перезапуск. Так зʼявився Need for Speed (2015): велике місто, нашпиговане усілякими активностями, дуже детальний тюнинг та навіть зачатки сюжету. Було помітно, що розробники хотіли догодити всім без винятку. Та, як виявилося, для полірування своєї нової формули їм знадобилася не одна, і навіть не дві гри.
Дочекавшись гарної знижки, я нарешті купив NFS Unbound, та на власному досвіді переконався, що Criterion Games (творці проекту) таки впоралися. Нарешті грі вдалося мене захопити, хоча на перший погляд в ній немає нічого нового. То тут то там просліджуються фірмові риси попередників: Payback та Heat. Але ж, і гадаю всі зі мною згодні, готування за одним і тим же рецептом ще не означає, що страва у всіх вийде однаковою. Якщо обирати ключову емоцію, яку дарує Unbound, то нею безумовно буде азарт. Саме він тут керує балом і робить все, щоб ви не змогли розірвати порочне коло «ще одна гонка і спати».
Абсолютно все в цій грі створено, щоб підвищувати ваш запал. Перед початком кожної гонки ви обираєте, кого з суперників вам необхідно буде перемогти, щоб отримати додаткову винагороду. Більша ставка - більший ризик. До того ж кожна подія привертає увагу поліції - якась більше, якась менше. А право обирати в якому змаганні приймати участь - тільки у тебе. Отже потрібно добре планувати свої дії, адже якщо наробити багато галасу вдень, то вночі буде досить складно - копи будуть максимально злі та навʼязливі. Попадешся - втратиш все, що заробив за цілий день.
Грати в хованки з місцевими правоохоронцями в Unbound більш цікаво, ніж це було в попередніх трьох частинах. Як на мене, тут дотриманий ідеальний баланс між беззубою поліцією в грі 2015-го та скаженими маніяками з Heat, від який позбавитися інколи бувало складніше ніж від затверділої гумки на чоботях. Адреналін зашкалює, коли ти з величезною сумою грошей пірнаєш в тунель, пропадаючи з поля зору гвинтокрила, а там непримітна машина - коп під прикриттям, - зненацька вмикає проблискові маячки та починає гнатися за тобою, хоча ти вже був впевнений, що відірвався.
Звичайно, все це б не працювало, якби основні ігрові механіки були кривими чи не збалансованими. Якщо керування автомобілем здається вам незручним, то значить ви ще не налаштували його під свій стиль гри. За допомогою тюнінгу та деякій праці з повзунками можна зробити з машини як короля дрифту, так і щось на кшталт гоночного боліда, який буде вгризатися в дорожнє полотно і проходити повороти по ідеальній траєкторії. Також величезне значення має чи повнопривідний ваш залізний кінь, чи задньопривідний.
Віртуальне місто стало більш живе, і туди навіть впустили пожити пішоходів, що так кумедно відскакують коли намагаєшся їх розчавити. В кращу сторону, як на мій смак, змінився і саундтрек, пропонуючи нам поринути в музику, яка створена виконавцями з самих різних куточків світу. Окрема дяка за треки українських артистів. Щодо сюжету… Він є, якщо коротко. Досить простий і зовсім не інтригуючий, але постійні балачки персонажів в перервах між гонками все ж таки роблять гру трішки цікавішою. Починаєш розуміти героїв, їх мотивацію, а інколи їх діалоги попросту кумедні.
Якось так. Unbound - перша NFS за останні десять років, яка дійсно захопила мене, хоча здавалося, що від серії більше ніж посередніх проектів вже чекати не варто. Як би це банально не звучало, але творці взяли все найкраще від попередніх частин, та грамотно все скомпонували, прикрасивши це новим свіжим стилем. Якщо аркадні автоперегони - ваш жанр, то наполегливо рекомендую спробувати.
Топ коментарі (3)
для мене найкраща частина
Так, серед старих частин MW мені теж більше всього подобається. Дуже хочу ремейк її та двох Underground.
Погоджуюсь з автором. Граю і не можу зупинитись. Мені ця гра дає легкі вайби Most Wanted 2005 через навколишній світ і такий тюнинг машин.