"Відьмак" від Ubisoft, або просто Assassin’s Creed: Origins

Я написав це ще у 2019 році, тож мені й самому цікаво, що я тоді про гру думав :)

---

Давно в мене крутилися в голові думки стосовно Assassin’s Creed: Origins, але після проходження я був такий виснажений грою, що написати рецензію, вже просто не міг. А от нещодавно, захотілось мені ще трохи пограти, а саме позмагатися на гладіаторській арені, і от зігравши, я згадав всі ті емоції та думки стосовно гри, тож вирішив поділитися ними. Почну по порядку.

Музика

Гра вже в меню зустріла мене, прекрасною головною мелодією цієї частини серії. Вона надовго засіла мені в голові й виявилася досить приємною. Що до решти музики, можу лише сказати, що вона там є, але окрім головної теми гри, мені не сильно запам’яталася...

Графіка

Це те, за що Origins можна сміливо похвалити. Гра виглядає просто шикарно! Я і не думав, що пустелю можна зробити такою красивою. Але в грі присутні не лише пустелі, а ще й досить великі міста, такі як Олександрія та Мемфіс і ще декілька міст поменше. Також місце знайшлось і болотяній місцевості, скелястому каньйону та досить обширним водним просторам.

Варто подивитися кілька скріншотів, щоб і самому переконатися, настільки в грі все має прекрасний вигляд в візуальному плані. Проста подорож по відкритому світу, перетворюється на задоволення для очей :)

Бойова система

І з цим, на мою думку, в Assassin’s Creed: Origins не все так добре. Розробники вирішили замінити контратакувальну бойову систему на щось, типу як в Dark Souls, тільки без використання шкали витривалості. В одному з оглядів на гру, я і почув цю думку, що бойова система схожа на ту, що є в Dark Souls, тільки з іншим розташуванням атак та додаткових функцій на ґеймпаді. Та особисто мені, вона схожа на боївку з The Witcher 3, тільки в Origins вона не така зручна. Зараз розповім чому.

Справа в тому, що у Відьмаку, коли атакуєш противника, на досить близькій дистанції, головний герой трохи притягується до ворога і удар потрапляє в ціль, а головний герой в Assassin’s Creed, на такій самій дистанції, буде просто стояти на місці і махати, як ідіот, своєю зброєю перед супротивником. Це дико бісило мене, тим більше, що я грав в Асассина після проходження Відьмака. Звісно, можна звикнути до такого, але бісити це не перестає.

А от за що можна похвалити бойову систему, так це за різноманіття зброї, тут є і мечі, і списи, і булави, і навіть дворучна сокира, а також декілька видів луків. Цей аспект порадував, бо надав змогу підібрати те, що до вподоби саме мені й це добре.

Прокачка

Тут все досить просто і звично для ігор подібного жанру. Набираємо рівень, отримуємо бали прокачки і вибираємо яке вміння хочемо відкрити: бойове, для стрільби, для стелсу чи для мисливства (збирання шкур, приручання звірів і тд). Також, тепер потрібно прокачувати і екіпіровку: наручі, сагайдак для стріл, сумку для інструментів (таких як отравлені дротики), нагрудну пластину і символ всієї серії – прихований клинок. Все це робиться за матеріали (дерево, шкури, мідь і тд), які потрібно здобувати полюючи на різних предстаників фауни, а також грабуючи кораблі або колісниці з вантажем.

І ось ця прокачка, вже трохи втомлює, бо матеріалів потрібно дуже багато, а якщо не прокачувати все це, то грати стане складніше. Тому що вороги теж мають свої рівні і якщо головний герой нижче їх за рівнем, то перемогти таких противників, майже неможливо. А ще, якщо не прокачаний прихований клинок, то вбити когось по стелсу не вийде, бо не вистачить очок пошкодження. Але якщо проходити всі додаткові завдання, вчасно прокачуватися то з ворогами не буде проблем. Шкода, що більшість завдань нудні, та про це пізніше.

Відкритий світ

Перше, що я подумав відкривши мапу – все це потрібно буде відкривати…? Бо вона реально величезна! На мапі була купа знаків питання, знову ж таки привіт Відьмак 3, і мій внутрішній перфекціоніст сказав,- ти будеш довго це все проходити :)

І справді я витратив багато часу (118 годин), щоб зачистити всю мапу та два доповнення, але за рахунок прекрасної графіки це було робити досить приємно.

Сюжет і додаткові завдання

Як на мене, то сюжет вийшов досить дивним. Я думав, судячи з назви Assassin’s Creed: Origins, що мені покажуть зародження ордену Асасинів, але саме ця частина сюжету мені не дуже сподобалась. Не буду спойлерити, але все було якось дивно, вибачте за тавтологію.

А от перша половина розповіді, де головний герой на ім’я Баєк мстить за смерть сина, смерть якого теж була дивною, в принципі вийшла непоганою і, навіть, місцями інтригуюча. Там ще є лінія в нашому часі, але то взагалі нудна частина гри, принаймні мені вона такою здалася.

Додаткові завдання теж виявилися не надто цікавими. Вони просто не запам’ятовуються, більшість з них це піди та вбий бандитів або агресивних травин. Особисто мені, сподобалися тільки ті завдання, де були присутні діти, бо так як головний герой втратив сина, то до всіх дітей він ставиться з великою теплотою, це навіть відчувається в озвучці. Та й діти завжди підкинуть якесь цікаве завдання, наприклад стрибнути для них в сіно з даху високого будинку.

Ще запам’яталося завдання де потрібно було забрати з маленького острову п’яного чоловіка і відвезти його до дружини, закінчення завдання дізнаєтесь самі, а хто вже грав, то думаю посміхнувся :) Але більшість додаткових завдань просто не запам’ятовуються.

DLC

В цьому розділі я зовсім трошки написав, бо тоді ще не знав, що можна писати окремі рецензії на DLC...

Для гри випустили два доповнення, одне невеличке та одне досить обширне, але там в принципі все теж саме, що і основній грі. Та якщо вам було мало, то можна зіграти, хоча б заради нових локацій, вони дійсно вийшли класними, особливо в DLC «Прокляття фараонів».

Підсумок

Який я зробив для себе підсумок? Assassin’s Creed: Origins – погана гра? Та ні, в ній є купа мінусів але так само є і плюси, як і в будь-якій грі. Мені було приємно і захопливо в неї грати, можливо через мій перфекціонізм та любов до такого жанру ігор, а також серії Assassin’s Creed загалом, не знаю. Та я не шкодую, що витратив на її проходження стільки часу й мені тепер цікаво, що розробники там покращили в Assassin's Creed: Odyssey. Чув таку думку, що додаткові завдання зробили цікавішими, ну що ж зіграю і переконаюсь на власному досвіді. (Odyssey мені не сподобалась та й ніякого покращення в плані додаткових завдань я там не помітив. Ніяких думок про неї я не писав, а проходити гру ще раз в мене бажання абсолютно немає)

PS:

Також мене підкупило зіграти в Assassin’s Creed: Origins через порівняння її з The Witcher 3, але якщо їх реально зрівнювати, то Відьмак 3 по всім параметрам переважає Assassin’s Creed: Origins. Хіба що в плані графіки вони можуть хоч якось конкурувати.

---

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Assassin’s Creed: Origins