ELEX - ще одна Gothic від Piranha Bytes?

В інтернеті є такий вислів – щоб не почали розробляти Piranha Bytes, в них обов’язково вийде Gothic. Та я б трохи це перефразував, щоб не почали розробляти Piranha Bytes, в них обов’язково вийде гра від Piranha Bytes :) І пройшовши майже всі ігри цих німецьких розробників, крім Gothic 3 (я це писав, ще до того, як все таки пройшов третю частину), я все більше переконуюся в правдивості цього вислову. Та це і не погано, бо саме за такий підхід, я і полюбив їхні ігри.

Що я маю на увазі? Я про те, як розробники створюють свої проекти, так сказати їх фірмовий стиль. Це і незвичайна прокачка персонажа, де потрібно знаходити людей, які зможуть навчити новим вмінням, звісно не безкоштовно. Це і вибір між різними фракціями, які мають свої унікальні принципи та екіпіювання. Це і підхід до відкритого світу, де на кожному кроці чекають небезпечні противники, а головний герой - не черговий обраний, а проста людина (хоча інколи, головний герой таки стає «обраним» по ходу гри). Це і хороша винагорода за дослідження відкритого світу, де можна знайти нову зброю чи обладунок, що завжди приємно. Це і красивий світ з неймовірно атмосферною музикою. Все це присутнє і в ELEX, певною мірою.

Прокачка тут і справді така, як і в минулих іграх від Piranha Bytes. І якщо грали, хоч в одну з них, то проблем з нею не буде. А от про фракції можна трохи більше розповісти. В ELEX нетиповий ігровий всесвіт, де змішалося фентезі, постапокаліпсис та технологічний футуризм. Тому, гра вийшла дуже різноманітною, як в плані візуальної складової так і в плані фракцій.

Першими, кого зустріне головний герой, будуть – «Берсерки». Типові представники фентезі жанру, воюють за допомогою мечів, сокир, луків та магії і хочуть зробити планету знову зеленою і цвітучою. Другими стануть – «Вигнанці». Вони неначе прийшли в гру, прямо з фільмів про Божевільного Макса. Живуть серед пустелі, воюють за допомогою вогнепальної зброї та гранат і не проти заправитися різними стимуляторами. Треті – то представники такої фракції, як – «Клірики". Такі собі техноманти, які обожнюють технології настільки, що це стало їхньою релігією. Воюють за допомогою різної лазерної та енергетичної зброї, а також, мають у своєму арсеналі роботів. В одну з цих фракцій і доведеться вступити головному герою, якого звати Джакс (до речі, це в перше в іграх від Piranha Bytes, коли у головного героя є ім’я). Сам же протагоніст, являється представником останньої фракції, яка зветься – «Альби». Вони являють собою, тих самих кліриків, тільки через вживання мінералу Елекс, в честь якого і названа гра, вони стають без емоційними. «Альби» - являються антагоністами всієї гри. Ось такі справи.

Відкритий світ в ELEX, поділений на декілька зон. Я спочатку переймався як же розробникам вдасться поєднати фентезі, постапокаліпсис та технологічний футуризм в одній грі, але вийшло в них досить непогано. Хоча переходи від однієї зони до іншої, і зроблені грубувато. Йдеш такий по зеленим лісам і тут бац, через метр, починається пустеля чи снігова місцевість, або лавові потоки з магматичними утвореннями. Виглядає ефектно! Спочатку трохи не звично, але потім звикаєш і не звертаєш на це уваги. Та і всі ці зони, досить красиві та атмосферні, з точки зору графіки. Не шедевр звісно, але мені сподобалося. Особливо, мені припали до серця, різні занедбані будівлі та заводи. Досліджуючи які, я так і очікував зустріти снорка, кровососа, контролера чи щось інше з серії ігор S.T.A.L.K.E.R. :)

Трошки про сюжет, для експозиції. Головний герой Джакс, який займає серед «Альбів» достатньо високий статус, летить на секретне завдання, та його літальний апарат збивають свої ж побратими і під приводом того, що він зрадник, підстрелюють його. Та головний герой виживає і тепер його ціль – дізнатися причини, через які його наманися вбити. Та щоб докопатися до істини, йому доведеться вибрати на чий бік він приєднається - «Берсерків», «Вигнанців» чи «Кліриків». А так, як він давно не приймав Елекс, то до нього почали повертатися емоції і на цьому зав’язана система моралі. В зв’язку з тим, як він буде відповідати в діалогах, його показник без емоційності буде зростати, або зменшуватися відповідно і від цього, навіть фінал буде відрізнятися.

Є в грі і аспекти, які мені не дуже сподобалися. А саме, стартові 7 годин проходження, бойова система і складність. Так вийшло, що моє перше знайомство з грою, було одразу після проходження Відьмак 3 і через це, ELEX здалася мені повним лайном. Та через певний час, я дав грі другий шанс.

Проблема початку гри в тому, що після невеличкого вступу і короткого походу по першого поселення, потрібно буде годин 7 просто ходити по містечку, розмовляти і виконувати прості завдання з розряду принеси подай. І це просто знищує все бажання грати в неї далі. Та коли, нарешті, можна піти за межі поселення, то з’являється нова проблема – бойова система. Розробники явно надихалися Dark Souls і її боївкою, та їм не вдалося зробити її зручною. Персонаж погано реагує на команди, з невеликим запізненням, а витривалості для ударів так мало, що її вистачає тільки на кілька ударів, я так і не зрозумів, чи витривалість можна якось покращувати, а вороги навпаки атакують без зупину. Тож намучившись трохи, я вимкнув параметр витривалості в меню гри і грати стало трохи зручніше, але при цьому не менш нудніше. Вогнепальна зброя дещо змінює ситуацію, але знайти хорошу бум-палку ще потрібно спромогтися, а до того доведеться боротися в ближньому бою.

Складність в ELEX, теж якась дивна, бо приблизно до 20 рівня чи навіть більше, я намагався уникати сутичок і просто пробігав ворогів. А якщо потрібно було виконати якесь завдання, де були сильні противники, то мені нічого не лишалося, окрім спробувати схопити квестовий предмет і тікати, що є сил. Та після прокачки, отримання хорошого екіпіювання та зброї (також, все це можна було знайти під час дослідження світу), боротися з різними мутантами та бандитами стало хоч трохи можливим.

Особисто для себе, я зробив такий висновок. ELEX – досить хороша гра, в яку мені було цікаво грати і знаходити про її всесвіт більш детальну інформацію. Було захоплююче досліджувати світ і насолоджуватися його прекрасними краєвидами та пейзажами, бродити по занедбаним будівлям та заводам і знаходити там щось новеньке, як зброю так і міні історії, що описуються в різних замітках та записках. Та і взагалі, чим довше я грав, тим більше мені подобався цей незвичайний і таємничий світ. Звісно, гра має проблеми і спірні моменти, та сподіваюсь, що в майбутньому, розробникам з Piranha Bytes вдасться зробити висновки і створити свою ідеальну гру :)

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - ELEX