Рецензія на українську гру Sherlock Holmes: The Devil's Daughter

Мені подобаються ігри, які створює українська компанія Frogwares. І хоч я грав не в усі їх творіння про Шерлока, а тільки в останні (The Testament of Sherlock Holmes, Sherlock Holmes: Crimes and Punishments і звісно в Sherlock Holmes: The Devil's Daughter) та мені і цих трьох вистачило, щоб сформувати своє ставлення до розробників з Frogwares. А вони, реально вміють робити цікаві ігри, нехай і з дрібними недоліками.

Для тих, хто грав у Crimes and Punishments, тут не буде чогось нового. Всі механіки залишилися знайомими, проте моментами, вони стали трохи більше допрацьованими. Наприклад переодягання і маскування Шерлока, тепер не просто можливість, а важливий елемент в розслідуваннях. Без змін залишили такий процес, як створення портрету персонажа. Це коли потрібно відмічати певні знаки, шрами, прикраси і тому подібне, на співрозмовниках Шерлока, а потім робити правильні висновки. Дуже цікавий процес, де є можливість зробити не правильний вибір і тоді, деяка інформація слідства буде не доступна.

Інша механіка, яка не зазнала кардинальних змін, то поєднання доказів в правильну послідовність. Виконана вона, все в тому ж стилі павутиння, і в залежності від того як гравець інтерпретує доказ, «ниточка» від цього доказу змінить свій напрям від однієї зачіпки до іншої, що в свою чергу може привезти, до зовсім протилежного висновку.

Нововведень у грі не дуже багато. Особисто мені запам’яталися QTE елементи (момент з бійкою в барі, в дусі фільмів Гая Річі, то просто клас) і ще міні гра підчас підслуховування, де потрібно тримати значки у вигляді стіків ґеймпада в певному радіусі, але вона досить нудна.

А от нововведення в зовнішньому вигляді Шерлока і Ватсона, то дуже спірна тема. На мій суб’єктивний погляд, тут розробники дали маху. Бо ці персонажі не схожі самі на себе з минулих частин, так в цій грі вони молодші, але це не виправдання. І справа тут не у віці, а в їхній зовнішності, вони не виглядають як люди тієї епохи, а схожі на сучасних відвідувачів барбершопів. Особливо Ватсон зі своїми вусиками і борідкою :( А от місто, навпаки, виглядає красиво і в купі з хорошою музикою, добре передають атмосферу Лондона XIX століття, чи в якому там столітті «проживав» відомий детектив з Бейкер-стріт, 221Б :)

З сюжетом в Sherlock Holmes: The Devil's Daughter все досить непогано. Єдине, що мені здалося, це те, що центральний сюжет про Шерлока і його прийомну доньку, вийшов трохи слабшим від інших розслідувань у грі. Особисто мені, було набагато цікавіше проходити додаткові слідства, а основна історія мене не так сильно інтригувала. Та на захист гри скажу, що все ж таки, вона проходиться на одному диханні, цьому сприяє і її невелика тривалість, я витратив на проходження майже 12 годин.

В висновку відзначу, що хоч гра і не ідеальна, але мені сподобалася. В ній вистачає проблем із текстурами, які можуть завантажуватися прямо перед носом персонажа, а деякі анімації виглядають трохи криво (та це скоріше через малий бюджет розробки), про зовнішність головних героїв я вже писав, оптимізація місцями не дуже хороша і в мене частенько були просадки FPS, та не зважаючи на всі ці недоліки, The Devil's Daughter варто спробувати, хоча б заради цікавих розслідувань. Особливо, якщо сподобалися попередні ігри серії. А якщо це буде перша ваша гра про Шерлока, то раджу спробувати і попередні ігри серії The Testament of Sherlock Holmes та Sherlock Holmes: Crimes and Punishments, або новіші проєкти про видатного детектива Sherlock Holmes Chapter One і Sherlock Holmes The Awakened.

Sherlock Holmes: The Devil's Daughter релізнулась на ПК, PlayStation 4, Xbox One та Nintendo Switch.

Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Sherlock Holmes: The Devil's Daughter