ТОП 5 дорам, які стали класикою

Новенькі дорами сьогодні сипляться одна за одною. Трапляються оригінальні, трапляються й не дуже, з хорошими акторами, поганими… Але чимало з них так чи інакше щось нагадують. Чи то сюжетним твістом, чи банально атмосферою. Тому я пропоную пригадати п’ять дорам, що нині вже стали класикою і прикладом для наслідування.

«Хлопці кращі за квіти» (Boys Over Flowers)

Пропоную називати дораму «Парубки файніші за квіти», якось свіжіше звучить.

Драма. Мелодрама. Комедія. Схоже як вирок в певному сенсі. А якщо підкріпити ще й назвою й косими чубчиками акторів, що були модні у 2009-му, то взагалі страшне виходить. Утім це все не завадило дорамці пробитися в сердечка глядачів.

За сюжетом дівчина зі звичайної сім’ї рятує багатого підлітка від самогубства. За це її зараховують до елітної (супермеганеймовірноелітної, якщо бути точними) школи, де навчаються дітки багатіїв. А заправляє там усім четвірка хлопаків (звісно ж, супермеганеймовірноелітних, не інакше). І, хто б міг подумати, вони погані, хоча й не однозначно погані. Вся ця неоднозначність, звісно ж, призводить до закоханості.

Так, історія проста й пряма, наче двері, але в певному сенсі й чарівна, якщо не занадто не душнити. Дорама отримала високі рейтинги глядачів у Кореї та стала культурним феноменом у всій Азії. Це майже як «Школа» чи «Новенька» в Україні. Ну, дуже майже. Я б навіть сказала супермеганеймовірно майже.

У головних ролях Ку Хе Сон, Лі Мін Хо, Кім Хьон Джун, Кім Бом і Кім Джун. Маєте унікальний шанс подивитися зірочок в Кореї, коли їм ще можна було виходити на сонце і шкіра не була подібна до вибіленої стіни. Дивина, та й годі.

«Таємничий сад» (Secret Garden)

Далі — 2010-й рік і дорама «Таємничий сад» (яи то «Таємний сад») — така собі наївна історія про Попелюшку, яка, щоправда, розгортається у Кореї. Трохи абсурду, трохи фентезійних елементів і цілі гори крінжово-романтичних сцен із приколами.

Дорама розповідає історію зарозумілого й ексцентричного гендиректора торгового центру та бідної каскадерки з моцним пресом. За певних обставин вони перетинаються і, звісно ж, гендиректор закохується у каскадерку, хоча відмовляється приймати цей факт. І, можливо, так би воно все й згасло, якби не… чарочка чарівного напою з лісу, завдяки якому герої міняються тілами.

Що я винесла з цієї історії для себе? Ну, якщо ви натрапляєте на кафеху в лісі, не варто пити першу-ліпшу настоянку, яку вам пропонують. Хоча… якщо ви любите експерименти й готові прокинутися з піструном чи без наступного ранку (залежно від того, панянка ви чи хлопак) — тоді вперед.

А, ну ще з очевидного — Хьон Бін і Ха Джи Вон, які зіграли головні ролі — чудові. Якось дивишся на них і око тішиться.

«Моє кохання з зірки» (My Love From the Star)

Наступна дорама — «Моє кохання з зірки», яка мала шалений успіх у 2013-му, й відіграла чималу роль у поширенні корейської хвилі.

Це історія кохання (хто б міг подумати, з огляду на назву) між акторкою й інопланетянином. Ну, не таким зеленим чи з мацаками. Ніт. Наш прибулець цілком собі красунчик-кореєць, який прибув на Землю ще за династії Чосон, але проґавив зворотній транспорт і застряг на Землі на чотири століття. Ну, клласика, словом. Він довго намагався не прив’язуватися до людей, але все пішло шкереберть, як тільки прибулець і акторка стали сусідами. Характер акторки, до речі, такий, що іноді можна й пошукодувати, що в тебе просто руки, а не моцні мацаки… Парочка, звісно, спочатку хариться одне на одного, але потім вони таки закохуються й намагаються розібрати скелети у шафах, що накопичилися в обох.

Чон Джи Хьон і Кім Су Хьон у головних ролях. Як на мене (і з огляду на прописаних персонажів) впоралися чудово, молодчинки-рощумнички.

«Хілер» (Healer)

У 2015-му вийшла дорама «Хілер» — це мікс з романтики, детективної історії й комедії.

У центрі подій троє людей. Власне, Хілер — такий собі самітник, який підпрацьовує спеціальним кур’єром, час від часу краде й доставляє інформацію та певні речі. За гроші, звісно ж. Ще є журналістка-початківиця, яка мріє не писати шлак про сєлєб, а висвітлювати справді важливі історії. І зірковий репортер, який трохи одержимий тим, щоб знайти й захистити нібито мертву дитину. Події дорами мають дві часових гілки, які пов’язані між собою. І те, що відбувалося у 1992-му, безпосередньо впливає на те, що коїться 20 років потому.

Дорамка зайде тим, хто любить заплутані й багатошарові історії, і тим, кому не лінь витратити на них зо 20 годин життя, бо тут сценаристи трохи розписалися, аж на 20 епізодів.

Хілера грає Чі Чан Ук, журналістку — Пак Мін Йон, а репортера — Ю Джи Те. Каст — що треба, кажуть, хімія між Хілером і журналісткою зашкалювала (раптом шо, я так не вважаю, але мені аби бубніти, тому не заважайте).

«Ґоблін» (The Goblin)

У 2016 світ побачила дорама «Ґоблін». Ох, скільки ж разів її згадували й згадують всюди! А мене мучило й далі мучить питання: чому?.. Ага, Google каже, що популярність пояснюється «тугою глядачок за всевладними чоловічими фігурами, які можуть розв’язати проблеми сучасних жінок із дедалі більш напруженим життям»… Аааа, ну окей, най буде. Я, правда, думала, що всіх не залишає байдужими історія про те, як це — бути безсмертним і раз за разом втрачати людей, до яких встиг прив’язатися, але, схоже, я як завжди поза контекстом.

За сюжетом колишній воїн стає безсмертним. Він відчайдушно шукає спосіб позбутися цього прокляття. Але самотужки зробити цього не може. Звільнити ґобліна під силу тільки смертній дівчині, що стане йому нареченою і витягне з тіла меч, який тримає його душу прикутою до цього світу.

Безсмертну компанію ґобліну складає похмурий жнець, чия душа проклята за минулі гріхи. Аби спокутувати провину, жнець допомагає душам померлих переходити до іншого світу.
Втім одного дня життя цих двох змінюється, коли у ньому, звісно ж, з’являються жінки (хоча, в контексті «Ґоблін» логічніше казати — жінка й дівчинка).

Головні ролі в дорамі виконали Ґон Ю, Кім Ґо Ин, Лі Дон Ук та Ю Ін-На. Наскільки я розумію, дорама стала шостою за рейтингом в історії корейського телебачення. Можете й собі спробувати зацінити.
Ось така була добірочка. Пишіть у коментарях, чи все з переліченого бачили і що б радили подивитися з класики ще.

Чи вважаю я, що варто дивитися ці дорами абсолютно всім, аби бути в темі? Боже збав. Я розумію, що не у всіх очей стане на 25 епізодів “Парубків файніших за квіти”, бо це фізично боляче. Але для загального розвитку, коли у віш листі нічого немає, можна глянути. Принаймні, спробувати. Мені, наприклад, сподобалася «Моє кохання з зірки», а з «Хілером» якось не склалося.

Переглянути цю добірочку у відеоформаті (з корейськими та українськими приколами) можна на моєму ютуб-каналі «Чінча?!». Посилання під цим текстом.