Колись давно, в давньому і дрімучому лісі, у великому дерев'яному будинку жила мудра принцеса.
👉 Почнемо здалеку, з повістки. Багато хто з вас чув про таке поняття і впевнений, що його зараз часто пхають в ігри. Так от, я вважаю, що повістки не існує. Упродовж усієї історії людства художні твори не існували у вакуумі, і їхні творці закладали ідеї, що відповідали або їхньому особистому світогляду, або якимось нормам, прийнятим на той час у суспільстві, членами якого вони були, або ж ідеям, які вони хотіли б просувати. Таким чином, кожен, повторюся КОЖЕН твір несе в собі своєрідну "повістку" і дорікати йому в наявності цієї самої "повістки" просто нерозумно (і так, "якщо всі супергерої, то ніхто не супергерой"). На ділі ж люди або мовчки погоджуються із закладеними ідеями, тому що ті схожі на їхні власні, або ж кричать про те, що в гру вкотре напхали повістку, геїв, трансгендерів, розігнули духовні скрепи, РРРРРРРРЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯЯ просто тому, що закладені ідеї суперечать їхньому світогляду. Є ще варіант із людьми, які відкриті до всього нового, але в реальності таких меншість.
👉 І хоча, як я вже сказав, на мою думку, повістки не існує, є тонни прикладів того, як упровадження ідей, нині популярних на батьківщині творців твору (та й не тільки там), проводилося максимально убого, всі ви знаєте ці випадки, коли в гру додають негра/гея/азіата не тому, що хочуть зробити нового цікавого персонажа, а просто заради різноманітності, через що гра страждає вже як художній твір. Найчастіше подібні дії і визначають тим самим терміном " повістка". А тому виникає логічне запитання - чи є в Tell Me Why, творці якої заявили, що це "перша гра про трансгендера", " повістка" в описаному вище вигляді?
👉 Я вважаю, що ні. На жаль, зі мною не згоден видавець в особі Microsoft, що не тільки виділив гроші на створення гри, а й заборонив її продаж у деяких регіонах, зокрема, в Україні та на росії. На щастя, зараз вони все ж подивились на карту, побачили, що Україна - не росія, і стали продавати в нас гру.
Ти не можеш дозволити, щоб тебе визначали ті частини, які зламані.
👉 Майже 400 слів вступу, але я так докладно не сказав нічого про саму гру. Чесно кажучи, у мене були занижені очікування, тому що до цього я пройшов Twin Mirror (що вийшла після TMW), що виявилася відвертою деградацією Dontnod як розробника та паразитуванням на схемі "головний герой повертається у своє рідне містечко після тривалої відсутності та за допомогою надприродних здібностей розгадує таємниці" - усі ігри Dontnod (навіть роботи за ліцензією - Remember Me та Vampyr) можна вкласти в цю схему, але кардинального прогресу не спостерігається. Я побоювався, що Tell Me Why буде на тому ж рівні, що й Twin Mirror, а вся "перша гра про трансгендера" зведеться до того, що герой на кожному кроці розповідатиме всім, що він трансгендер, як же круто ним бути і взагалі всім варто спробувати.
👉 Нічого подібного в грі немає, ба більше, цей факт згадується здебільшого лише в першому епізоді й лише тому, що герой у якомусь сенсі заново знайомиться з жителями міста, які запам'ятали його зовсім іншим (іншою). Отже, надворі 2005 рік, молодий (молода? я заплутався, гаразд, у цей час вона ще дівчина) 11-річний Тайлер перебуває в поліцейській дільниці, де ми дізнаємося, що він скоїв ненавмисне вбивство під час самооборони, і вбив свою матір, яка погрожувала йому зброєю. Дія переноситься на 10 років вперед, і ми знайомимося з близнюками Ронанами - Елісон і Тайлером (той самий трансгендер, який раніше був сестрою Елісон).
👉 Після подій, що трапилися 2005 року, діти, які залишилися без батьків (до цього їх виховувала винятково мати - Мері-Енн), були розлучені на наступне десятиліття - Елісон стала прийомною дочкою Едді - поліцейського, що приїхав тоді на виклик, а Тайлер потрапив у своєрідний притулок (наскільки я зрозумів) і паралельно пройшов через операцію зі зміни статі.
👉 Тепер же, возз'єднавшись, брат із сестрою мають намір продати свій старий будинок і рухатися далі, що виявляється не так вже й просто, оскільки в спробах розібратися, що ж призвело до подій тієї нещасливої ночі, що розлучила їх, вони дізнаються про жителів свого містечка куди більше, ніж хотіли б. Фактично, перед нами легкий Твін Пікс, де у кожного свої таємниці. Брат із сестрою теж не такі прості, як здаються і, за традицією Life is Strange (а це вона і є, просто під іншою назвою), у них є надприродні здібності - "голос", що дає змогу телепатично спілкуватися одне з одним на будь-якій відстані, і здатність візуалізувати свої спогади, причому, оскільки пам'ять - ненадійна річ, іноді спогади Тайлера й Елісон відрізнятимуться, і доведеться робити вибір. Взагалі, вибір тут не порожній звук і взаємовідносини персонажів, як і хід історії, будується постійно, а не у вигляді вибору кінцівки у фіналі.
👉 Геймплей класичний для Dontnod - ходьба, вивчення локацій і предметів на них, спілкування з персонажами, вибір реплік і рішень, що вплинуть на майбутнє. Іноді доведеться відновлювати спогади та обирати між ними, але найбільше особисто мені сподобався казковий аспект гри - у дитинстві Мері-Енн з дітьми вигадувала казки про своє містечко, що зрештою перетворилося на цілу книжку, яка містить 20 ілюстрованих історій і нерідко використовується для розв'язання головоломок, хоча ніхто не забороняє читати історії собі на втіху. Ба більше, кожен із героїв представлений у вигляді якогось персонажа, чи то принцеса Мері-Енн, чи то близнюки - винахідливі гобліни. Зроблено це далеко не для галочки і тісно вплетено в основний сюжет.
👉 Окремо відзначу кілька простих міні-ігор для урізноманітнення геймплею, і грамотну роботу над ачівками (на відміну від першої LiS), що видаються не тільки за проходження сюжету, а й за різні, часом нестандартні рішення.
Це історія про те, як хитрі гобліни врятували мудру принцесу від божевільного мисливця.
👉 Уся дія гри відбувається на Алясці і це одна з причин, чому варто зіграти - візуал вийшов приголомшливим. Нехай Dontnod і не роблять фотореалістичну графіку, але вони знаються на стилізації, а тому гори, замерзла річка, приємна ковдра снігу або ж рожевий захід сонця заворожують. Анітрохи не гіршою вийшла літня версія, шкода тільки, що вона з'являється лише у фіналі і її злочинно мало.
👉 Щодо звуку, то це все ще не перша LiS, але все цілком гідно, як підібрані композиції, так і озвучка або дрібні звуки, на кшталт хрускоту снігу під ногами.
Tell Me Why - це:
👌 Найнебезпечніший єнот на Алясці
👌 Таємне горище в гаражі
👌 Риболовля прямо як в Якудзі
👌 Міні-гра з правильного дихання (Флойд Лоутон так і не пройшов)
👌 Таємниця зникнення пошти
👌 T'su X'ka та інші індіанські лайки
👌 Сучасний екшен з укриттями
👌 Згадай дивного вампіра
Гра, що нібито має розповісти про проблеми трансгендера, натомість зосереджується на тому, що зрозуміло кожному - важливості сім'ї та підтримки оточуючих, прийнятті себе і зроблених рішень, емпатії та розумінні того, що навіть казкові персонажі деколи потребують допомоги і можуть бути самотніми. Microsoft незаслужено обділила багатьох гравців можливістю зіграти в Tell Me Why, адже за підсумком, незважаючи на недоліки, це непогана гра.
Діагноз – Tell me why life is strange
Топ коментарі (2)
Для мене особисто «повістка» — це запхати ніякущого картонного персонажа виключно для просування ідеї. Коли персонаж пустий і взагалі ні о чому, зате на ньому прям великий стікер: гей, чорний, транс. Тобто максимальна лінь і персонаж для галочки, який не несе ніякого змісту для твору (фільму/гри) з мінімальним впливом на сюжет. Прибереш — і нічого не втратиш. А коли персонаж багатогранний та цікавий, то стає абсолютно пофіг, до якої меншини від належить.
Я до речі дуже здивований що майки вирішили повернули гру в наш регіон лише зараз. Але все одно це хороший знак