I may have left the clan years ago, but I’m still yakuza.
👉 Завдяки експериментам студії Ryu Ga Gotoku над серією Yakuza ми побачили Кірю в ролі опікуна в дитячому притулку, змогли розкрити змову 25-річної давнини, граючи за чотирьох різних протагоністів з різних соціальних груп, та навіть отримали комплексну історію, події якої розгортались аж в п’яти різних містах а кількість активних учасників можна було рахувати десятками. Втім, незважаючи на таке різноманіття, в цьому був і певний мінус, а саме - історія головного протагоніста серії, Кадзуми Кірю, мало розвивалась після перших двох-трьох якудз, а інколи він взагалі був не особливо-то й важливим для сюжету (привіт, Yakuza 4), не говорячи вже про те, що в останніх іграх сам сюжет став занадто вже затягнутим, в результаті чого гравець ближче до фіналу міг тупо забути, які події були на початку.
👉 З всім цим треба було щось робити, та й постійне тягання одного й того самого героя із гри в гру вже стало моветоном (навіть для студії, що постійно займається реюзом ассетів), а тому після виходу п’ятої Якудзи в 2012 році і перед виходом прямого продовження студія взяла перерву, під час якої світ побачили, зокрема Yakuza 0, що стала просто чудовим приквелом до всієї серії, та Yakuza Kiwami - ремейк самої першої Якудзи, тоді як на повноцінну шосту номерну частину довелось чекати добрі чотири роки - аж до 2016-го. Але воно того точно вартувало.
👉 Для RGG було не в новинку переїджати з одного ігрового рушія на інший, адже вони вже так робили - спочатку в 2008-му, з релізом Кензану і початком епохи PS3, а потім в 2012-му, коли стало зрозуміло, що п’ята Якудза вимагала чимало ресурсів. Однак цього разу все було дещо по-іншому, адже новий рушій, створений спеціально для подальших ігор серії під нові консолі, що носив назву Dragon Engine, змушував серію дійсно виглядати і гратись по-новому. Змін була велетенська кількість, від абсолютно нового рівня графіки, гідного сучасних платформ, так і до дуже сильно зміненої бойової системи, яка тепер враховувала фізику, про численні геймплейні нововведення і говорити не варто. А тому шоста Якудза стала завершальною для Кадзуми Кірю (ну, принаймні так тоді задумувалось), але, водночас, була новою віхою в серії, з якої все тільки починалось.
👉 З оглядами інших ігор серії можна онайомитись тут:
--> Yakuza 0
--> Yakuza Kiwami
--> Yakuza Kiwami 2
--> Yakuza 3 Remastered
--> Yakuza 4 Remastered
--> Yakuza 5 Remastered
--> Yakuza: Like a Dragon
--> Like a Dragon: Infinite Wealth
--> Like a Dragon: Ishin
If the Tojo Clan ever thinks about laying a hand on my family… I will bury all of you.
🎭 Історія шостої Якудзи стартує одразу після подій п’ятої - Кірю вирішує відправитись до в’язниці щоб таким чином розірвати всі зв’язки зі світом якудзи і, повернувшись до притулку, не ставити життя дітей під загрозу. Вийшовши на волю і діставшись Окінави, протагоніст з’ясовує, що його прийомна донька Харука зникла, причому ще пару років тому. Намагаючись її знайти Кірю повертається до все того ж Камурочьо, де вже точиться війна між китайськими тріадами та кланом Тоджьо, верхівка якого, включно з Дайго, Саєджімою і Маджімою, знаходиться у в’язниці, а керують кланом заступники. В цей же час в місто повертається корейська мафія, про яку вже добрі 10 років нічого не було чути, а тому перебувати на вулицях стає все небезпечніше.
🎭 Однак коли Кірю все ж знаходить Харуку, виявляється, що вона потрапила під автомобіль і знаходиться в критичному стані. Втім, це не єдина новина, адже також з’ясовується, що в неї тепер є син Харуто, якому майже рік, і поки героїня знаходиться без свідомості, Кірю береться знайти батька дитини…
🎭 І якщо говорити про сюжет в загальному, то в мене він викликає змішані емоції. З одного боку тут дійсно завершується основна історія Кірю і це зроблено добре, з іншого - більша частина персонажів це новачки а старі знайомі або з’являються на короткий час, або ж взагалі присутні для галочки. Хоч гра і представляє крутих антагоністів, але два фінальних це просто класичні мудаки, жадібні до влади, без якоїсь додаткової глибини характерів. В центрі історії - секрет міста, задля збереження якого ще з 1950-х вбили цілу купу людей, але коли його все ж розкривають, то якихось глобальних змін і немає, на відміну від тієї ж сьомої Якудзи. Втім не можу й не похвалити те, як подається історія, адже це перша гра серії, що починається з флешфорварда та й флешбеки тут цілком розповсюджена річ.
Listen close. I’m coming to you, alone. No matter how many of your man I have to go through.
🍖 На зміну купі міст і кільком протагоністам приходить один лише Кірю, що є єдиним ігровим персонажем, а події розгортаються як в оновленому Камурочьо, так і у вже згаданій Хірошімі, а якщо точніше - Ономічі. Одразу помітно, що це перша гра на новенькому рушії, а тому RGG зробили цілу купу речей які виглядають круто, але мають або мало практичного значення, або не мають взагалі і існують виключно для демонстрації можливостей рушія - тут і карта з елементами 3D, яку в подальшому замінять на більш просту, і можливість купувати напої в автоматах та пити на ходу прямо під час мандрівки містом, і цікава система набору досвіду, яка по факту виявиться трохи зламаною і проіснує буквально ще одну гру, після чого її замінять. Це якщо ще не згадувати деякі відверто недопрацьовані речі, наприклад неможливість носити з собою зброю в інвентарі або малу кількість адреналінових атак (і те, і інше пофіксять вже в наступній грі на рушії).
🍖 Разом з тим і якісних нововведень вистачає, зокрема хоч Кірю і має лише один стиль, але зі старту гри присутній режим люті, що доповнює мувсет і підсилює атаки. Переміщення в Камурочьо покращилось, кількість доступних місць для відвідування збільшилась та й загалом є відчуття, що це дійсно квартал розваг. На противагу цьому Ономічі виглядає як тихе містечко зі своїми секретами, які не поспішає розкривати.
🍖 Кількість активностей теж зросла, а тому крім класичних, але оновлених мініігор типу караоке чи хостесс клубів, з’явилось чимало нових, наприклад, рибалка із зануренням в стилі рейкових шутерів, повноцінне створення своєї бейсбольної команди, битви кланів, можливість переписуватись із стрімершами в місцевому OnlyFans або записатись нарешті в ♂GYM♂, а також вперше в серії з’явилась можливість не просто пити в барах, а й спілкуватись із відвідувачами та прокачувати дружбу з ними.
🍖 Ще можна згадати перероблену систему харчування, чудове інтерактивне оточення, де предмети більше не прикручені до підлоги, можливість ламати деякі об’єкти, типу вікон магазинів, стильне меню через смартфон та численні QoL нововведення, типу можливості ставити маркери на карті або ж відносно легку платину, задля якої не треба закривати весь completion list. Як підсумок можна сказати, що хоч шостій Якудзі і бракувало певних змін, вона чудово показала себе як перша гра на новому рушії і проклала дорогу подальшим іграм серії.
I always wondered when this day would come. It was just way sooner than I expected.
🎨 Новий рушій показав вже звичне Камурочьо зовсім в іншому світлі, завдяки якому вся гра відчувається як справжній некстген і навіть через 8 років після релізу виглядає цілком гідно. Окремо варто похвалити акторський склад, завдяки якому вийшло досить емоційне завершення саги Кірю, ну а патріарх Хіросе у виконанні Такеші Кітано вартий окремої згадки.
🎷 Звуковий супровід, як завжди, просто відмінний, а тому гра може похвастатись не тільки чудовими новими піснями в караоке, але й досить гідними музичними темами в боях з босами та при дослідженні міст.
Yakuza 6 – це:
👌 Улюблені скрімери від Сеги
👌 Хлопець із татуюванням дракона невідомої хріні
👌 Справжні якудза, що ламають обличчя геймпадом контролером
👌 Новий випуск “Вагітна в 16”
👌 Можливість пити Живчик на прогулянці
👌 Можливість фотографувати привидів
👌 Yakuza DLCs. Saga. The Beginning
👌 Велосипеди з дешевих матеріалів
🔷 Непогане завершення історії Кірю та чудовий новий лист для подальшого розвитку серії, а тому якщо проходите серію Якудза, то це точно не та гра, яку варто пропускати.🔷
🔰 Діагноз – Та не помер він в кінці Якудзи! 🔰
Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім
Топ коментарі (0)