Мрії передаються від однієї людини до іншої - огляд Yakuza 5 Remastered

All the bad luck in the world shouldn’t make your dream less worth pursuing

👉 Ще починаючи з оригінальної Якудзи студія Ryu Ga Gotoku намагалась зробити кожну наступну гру масштабнішою за попередню. Так в другій Якудзі замість одного міста було вже два, третя пропонувала не тільки новий рушій але й покращену бойову систему та якусь неадекватну кількість міських історій разом з купою нових мініігор, четверта ж, хоч і обмежувалась лише одним Камурочо, нехай і розширеним, ввела нових протагоністів зі своїми історіями, які складались в загальну канву. Очевидно, що і п’ята Якудза мала не поступатись попереднім. То що ж вона зробила? Все вищезгадане, тільки більше.

👉 П’ять протагоністів, кожен зі своєї власною історією, п’ять різних міст для дослідження, один глобальний сюжет, що представляє колосальну змову, в яку втягнуті як клан Тоджьо і альянс Омі, так і дрібні сім’ї якудзи, новий ігровий рушій і розширена бойова система, купа оригінальних мініігор та міських історій - на момент релізу Yakuza 5 стала наймасштабнішою грою в серії, настільки, що навіть її реліз за межами Японії зайняв три роки, витрачені на переклад. Завдяки своєму рушію і напрацюванням, вона також стала базою для подальших ігор RGG, зокрема спін-оффу Ryu Ga Gotoku: Ishin! та приквела до всієї серії під назвою Yakuza 0.

👉 З оглядами інших ігор серії можна онайомитись тут:
--> Yakuza 0
--> Yakuza Kiwami
--> Yakuza Kiwami 2
--> Yakuza 3 Remastered
--> Yakuza 4 Remastered
--> Yakuza: Like a Dragon
--> Like a Dragon: Infinite Wealth
--> Like a Dragon: Ishin

There are some men in this city who will take on a hundred guys if they have to.

🎭 П’ята Якудза зосередилась довкола однієї теми, що, до речі, вказана в японській назві гри - Fulfiller of Dreams, та розкрила її через призму бачення кожного героя гри, що подібно до метеликів, котрі летять на світло, вчергове зібрались в Камурочьо. Але в масштабі гри і криється її основна проблема - вона просто занадто велика. Сюжет же настільки розмазаний по всій грі, що на останньому розділі історії ви цілком можете забути про те, що було в першому, якщо попередньо не освіжите його собі в пам’яті.

🎭 На дворі 2012 рік, Кадзума Кірю вже добрі півроку живе в місті Фукуока, де працює водієм таксі і прикривається вигаданим ім’ям “Сузукі Тайчі”. Це є вимушеною мірою, завдяки якій Харука зможе реалізувати свою мрію - стати айдолом, оскільки її зв’язки з колишнім членом якудзи точно не підуть на користь її репутації. В той же час ходять чутки, що сьомий голова альянсу Омі смертельно хворий і вирішує, хто ж стане його спадкоємцем, а оскільки це може призвести до війни кримінальних організацій, клан Тоджьо на чолі з його головою Дайго Доджімою починає шукати союзників по всій країні.

🎭 От тільки після відвідування Фукуоки і, здавалося б, випадкової поїздки в таксі, яким керує “Сузукі Тайчі”, Дайго таємниче зникає, а тому Кірю доводиться розбиратися в ситуації. В той же час до Тайги Саєджіми, який вирішив спокутувати свою вину і відправився на кілька років до в’язниці, доходять тривожні новини, які змушують його заручитись допомогою іншого ув’язненого та втекти з в’язниці щоб відправитись на пошуки правди…

🎭 Паралельно з цим в Сотенборі Харука приймає участь в Лізі Принцес, де і вирішиться її доля як айдола, на що розраховує її наставниця Мірей Парк. Однак низка загадкових і явно нещасливих подій змушує Харуку розбиратися в тому, хто стоїть за лаштунками світу шоу-бізнесу та смикає за ниточки, в чому їй допомагає Акіяма, який планує відкрити в Сотенборі відділення своєї компанії та й до того ж пов’язаний із наставницею Харуки.

🎭 Врешті решт, останнім героєм виступає Шінада - колишня зірка бейсболу, якому вдалося зіграти лише один матч в професійній лізі, після чого його звинуватили в нечесній грі і до кінця життя заборонили брати участь у змаганнях. Однак це було 15 років тому, зараз же герой має намір розкрити змову, яка була набагато серйознішою, ніж могло б здаватись і в якій він вимушено зіграв роль чийогось пішака.

🎭 Як і в четвертій Якудзі, історія кожного персонажа, незважаючи на самостійність, є частиною загального сюжету, а тому в фіналі герої, як водиться, збираються в Камурочьо проти спільного ворога. Все це тісно переплетено з темою мрій і тим, як люди передають їй між собою та надихають своїм прикладом інших. Якщо не зважати на затягнутість сюжету, та деякі повороти з сумнівною логічністю (не настільки сумнівною як в Yakuza 4), то вийшла дійсно захоплива історія, де головний антагоніст майстерно режисує свій план наче якусь виставу а герої навіть не здогадуються, що діють в чиїхось інтересах. Ну а те, що фінальним босом стає персонаж, який взагалі всю гру був в тіні, але при цьому має достатню мотивацію і переконання щоб стати останнім суперником Кірю, дійсно заслуговує на похвалу.

Those with talent never make it through talent alone. You have to overcome. Find boundaries, and break them.

🎲 Геймплейно гра представила новий рушій, який студія в подальшому використала в Zero та першій Kiwami. Це не тільки дозволило збільшити відкритий світ та кількість ігрових персонажів, але й покращити купу дрібних деталей, на кшталт анімацій, а також поглибити бойову систему. Як і раніше, Кірю має свого роду збалансований стиль, до якого додали такий собі rage mod та ще дужче розширили мувсет, Саєджіма традиційно представляє персонажа, що все вклав в силу, а Акіяма все так само користується в бою переважно ногами, хоч тепер і може проводити справжні джагл-комбо в повітрі.

🎲 Новачки ж вийшли досить цікавими, оскільки Шінада використовує прийоми з американського футболу (при тому, що він бейсболіст) та покладається на зброю, частина якою взагалі не ламається, а Харука це єдиний персонаж, що взагалі не вміє битись, натомість її протистояння це танцювальні битви, що представляють мініігри, схожі на вже знайоме караоке.

🎲 Разом з тим кожен персонаж, отримав свою власну “професію”, в результаті чого Кірю буде підвозити пасажирів на таксі і брати участь в перегонах, Саєджіма полюватиме на тварин, Шінада гратиме в бейсбольному центрі а Харука, звісно ж, вестиме типове життя айдола. На цьому додаткові активності не обмежуються, а тому до старих ігор, таких як караоке, додали купу нових, приміром гру в сніжки або ж курячі перегони.

🎲 Із мінусів варто згадати філерність окремих міст, що не йдуть в порівняння зі звичним Камурочьо, необхідність майже п’ять разів качати +/- одне й те ж в різних героїв та місцями відвертий дизбаланс, пов’язаний з наявністю кількох ігрових персонажів.

Only children believe in dragons!

🎨 Після завершення сучасної Like a Dragon: Infinite Wealth трохи складно оцінювати гру 12-річної давнини, нехай і ремастер, але на свій час все виглядає цілком гідно, новим містам є що запропонувати гравцю, постановка сцен дійсно непогана, а місцями й відверто крута, ну а збільшення масштабів торкнулось і кількості персонажів на екрані, завдяки чому RGG змогли показувати дійсно масові баталії.

🎷 Зі звуком теж все чудово, а тому маємо як чимало крутих бойових тем, так і традиційно якісне караоке.

Yakuza 5 – це:

👌 Класичні скрімери від Сеги
👌 Хлопець із татуюванням дракона журавля
👌 Справжні якудза, що ламають обличчя геймпадом
👌 Нова механіка Majima Nowhere
👌 Звичайний прийом на роботу через інсту
👌 Японське відділення Уклону
👌 Командна битва ♂️справжніх чоловіків♂️
👌 Типові для Якудзи битви дівчат-айдолів

🔷 Великий крок вперед для серії, що не тільки дозволив їй стати більш масштабною та пропрацьованою, але й відкрив дорогу для подальшого розвитку, зокрема приквелу Zero та ремейку Kiwami. Так, гра дещо затягнута, але за виключенням цього це гідне продовження серії.🔷

🔰 Діагноз – Dream on 🔰

---

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім