Розчленування для дитячого рейтингу - огляд [NINJA GAIDEN: Master Collection] - NINJA GAIDEN Σ2

The light of dawn drives away the darkness once again.

👉Пройшовши першу Ninja Gay Den Gaiden зі збірки та надивившись на скріншоти другої, я очікував на ще хардкорніший слешер із небезпечними ворогами, продуманими босами, досконалим дослідженням локацій, глибшим прокачуванням, сюжетом, що запам'ятовується... словом, чекав, що багато аспектів першої частини розвинуть у другій. "Oh shіt, I'm sorry" - сказали в Koei Tecmo, додавши потім "♂️Fuсking slave♂️".

👉Якщо ви чекали на подобу першої частини, тобто на суміш слешера з такою собі легкою метроїдванією, то друга частина взагалі не про це. Дослідження локацій із безліччю секретів і постійний бектрекінг? Ні. Пошук ключів і вдумливе вивчення оточення? Ні. Складний вибір при прокачуванні і витраті заробленої валюти? Ні. Підбір аксесуарів з різними властивостями для різних ситуацій? Ні. Хардкорні бої з рядовими ворогами і серйозні випробування у вигляді босів? Точно ні. Фансервіс? ЦЕ Є В НАС! Тепер утричі більше, ніж раніше!

👉Про технічні недоліки всієї збірки я вже писав в огляді першої частини, не бачу сенсу повторюватися. Зазначу лише, що з того часу вийшов вкрай революційний патч, який додає налаштування графіки ПРЯМО В МЕНЮ ГРИ (я від такої революційності так очманів, що випадково впустив свій ЕПТ-монітор прямо на системник, і тепер у мене не працює флоппі-дисковод), а на нексусі вийшов мод для гри на клавіатурі (не розробникам же займатися подібною нісенітницею, коли гравці й самі з усім впораються).

Are you searching for the Dragon Ninja as well?

👉Пригадується, в огляді першої частини я називав її сюжет абсолютним дженериком, за що й прошу вибачення, зрозуміло, таке почесне звання дістається історії з другої частини, яка спромоглася стати ще прохіднішою (хоча, здавалося б, куди вже ще). Стартують події з того, що місцева damsel in distress на ім'я Соня зазирає до крамниці до нашого старого знайомого Мурамаси і заявляє, що шукає Рю Хаябусу, бо клан павука знову щось затіває. Втім, більше нічого розповісти блондинка не встигає, оскільки її викрадають ніндзя з того самого клану, а Рю поспішає дівчині на допомогу.

👉Пізніше з'ясовується, що новий ватажок клану павука, якого звуть Геншін (імпакт у нього так собі, якщо що), заприятелював із демонами і нападає на селище Рю, в процесі викрадаючи статую, потрібну для воскресіння якогось могутнього демона, тож головному герою доведеться знову скористатися послугами Speedwagon Foundation, щоб політати по всьому світу, зібрати істинний меч дракона за інструкцією з Ікеї і битися з чотирма могутніми демонами, серед яких чотирирукий перевертень, кривава королева невідомої сексуальної орієнтації, Прометей курця і... Alexei. А ще тут є росія. Ось.

👉І якщо за описом це звучить епічно, то на практиці все набагато сумніше (у DMC2 сюжет краще прописаний, для порівняння), хоча б тому, що Рю в цій частині зовсім ніякий і здебільшого просто мовчить, а нашаровування нового лору на те, що вже було в першій частині (а я нагадаю, що там ми у фіналі билися з імператором демонів), явно не йде грі на користь. Ну, а те, що на питання про те, що тут відбувається і хто всі ці люди, відповіді можна знайти лише в рідкісних записках, і зовсім відбиває будь-яке бажання якось вникати в те, що відбувається.

👉Вже за традицією є окремі місії, в яких нам дають поганяти лисого за жіночих персонажів, тим паче, крім знайомої Рейчел, є ще Аяме та Момідзі, у всіх своя зброя та мувсет, але, знову ж таки, жодного прокачування. Сюжетне навантаження таких місій наближається до нуля, просто біганина по локаціях, де вже був Рю, тільки Аяме приносить хоч якусь користь, повертаючи амулет дракона в селище, що важливо для сюжету.

Genshin. Why am I not surprised?

👉Якщо перша частина чималий час приділяла дослідженню, пошуку таємниць, використанню аксесуарів та іншим елементам метроідванії, то в сиквелі творці по-повній вдарилися в екшен. Тепер рівні максимально лінійні, секрети знайти простіше простого, та й являють вони банальні витратники або черепи для знижки в магазині. Магазин загалом теж змінився, якщо раніше лікувальні засоби були на вагу золота і потрібно було думати, чи варто їх купувати, або ж краще витратитися на прокачування зброї, то тепер все максимально казуально, адже валюта витрачається тільки на витратники, якими і так забитий кожен рівень, це вже не кажучи про те, що здоров'я і так відновлюється в точках збереження або після вбивства будь-якого ворога. Зброя, до речі, прокачується в особливих магазинах і це не вимагає ресурсів зовсім.

👉Взагалі, якщо порівнювати норму в першій NG і тут, то сиквел - це просто парад казуальності, і якщо зручніший платформінг не може не тішити (хоча неможливість впасти взагалі нікуди викликає асоціації з яслами), то все інше пригнічує, починаючи з відсутності нормального розчленування (з кров'ю та криками "Мамо, я не хочу помирати!" японською) і закінчуючи поведінкою ворогів, яких можна тупо заклікати. Боси - це взагалі якась ганьба, бачиш крутий візуал, очікуєш не менш крутого бою, і якщо в оригіналі був хардкор, то тут це просто губки для шкоди, можна взагалі забити на захист або ухилення - будь-який бос ляже раніше, ніж ГГ, в крайньому разі лікарських засобів завжди вистачить.

👉Разом з тим, є й аспекти, що однозначно стали кращими, наприклад, зброя, якої аж 9 різних видів із різним мувсетом (моя повага), а прокачування тепер не просто збільшує шкоду, а й відкриває нові прийоми (так, з'явився повноцінний мувліст), ну, і за класикою, змінює зовнішній вигляд, тож на максимальному рівні отримуємо якийсь гротеск, і доступні три види мечів, пазурі, палиця, коса, тонфи, кусарі-гама і ланцюги виглядають просто фантастично. Ну, а швидке меню для далекобійної і ближньої зброї, магії та витратників варто було запилити вже давно.

👉Нехай розчленування і порізали (no pun intended), ворогам все ще можна рубати кінцівки, що буде впливати на їхню поведінку, добивання стали вельми яскравими, а система із заряджанням зброї завдяки сферам з вбитих супротивників використовується більш активно (хоча і швидко набридає як симулятор спаму клавіші Y).

Darkness is destined to lift in the end.

👉Оскільки проект уже з PS3, то графіка стала помітно кращою. Особливо це помітно за пікселізованими текстурами деяких меню та окремих елементів оформлення родом з PS1. В іншому все досить непогано, у геймплеї так точно, ролики вже не такі шакальні, а дизайн безлічі різноманітних рівнів і справді захоплює (не так сильно, як камера, що прагне весь час перевести погляд гравця на ♂️Аss♂️ Рю).

👉Саундтрек усе ще не на рівні DMC або Байонетти, але все ще непоганий, більше й говорити про нього нічого.

Ninja Gaiden Σ2 - це:

👌 Класична модель світлової катани
👌 Максимально пуританське жіноче вбрання
👌 Унітаз для змиву босів
👌 Клятий карась
👌 Утричі більше кавунів
👌 Дракон з Dark Souls
👌 Прихований потенціал PS3
👌 Старий знайомий козой*б
👌 Все ще найкраща реклама БДСМ

Зовсім не те, що було в оригіналі, явна спроба зробити невпинний екшен, пожертвувавши майже всім дослідженням (щонайменше в Сигмі), якщо прийшли по хардкор оригіналу, то гра вас, найімовірніше, розчарує, загалом же непоганий слешер, але видатним його назвати складно, адже потенціал боївки розбивається об низьку складність і тупих ворогів.

Підсумок – Super ninja on the prowl

---

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім