Мозаїка репрезентує алегорично-символічну філософську тему швидкоплинності життя і смерті, що усуває нерівність у соціальному класі та багатстві.
Кульмінацією композиції є рівень та його висок (прилад, який складається з шнурка та підвішеного до нього тягарця) - інструмент, який використовувався каменярами для контролю вирівнювання в будівництві. Віссю виска є смерть (череп), під ним метелик (душа), що балансує на колесі (Фортуна). Під плечима рівня, в ідеальній рівновазі, знаходяться символи бідності праворуч (палиця, капелюх, до якого жебраку кидають милостиню і плащ) та багатства ліворуч (скіпетр, пурпурна тканина і стрічка). За повір'ям, сама фраза виникла в Стародавньому Римі: коли полководець проходив вулицями під час переможного тріумфу, позаду нього стояв його раб, який нагадував генералу, що хоча сьогодні він на вершині слави, завтра його можуть вбити чи скинути. Вважається, що слуга передавав це застереження за допомогою попередження "Memento mori", що означає "Пам'ятай, що ти помреш".
Далі - переклад уривку зі статті "A Method and an Object: An Art Historical Approach Applied to the ‘Memento-Mori’ Mosaic from Pompeii, Italy" Vivian S. vanHeekeren, 2016
Мозаїка "Memento Mori" була виявлена під час розкопок у 1874 році в Помпеях. Вона була знайдена в Концерії (I 5, 2 кімната H), де розмістилася в літньому триклініумі, як прикраса столу, з відкритими до перистилю стінами. Цей будинок був частиною чинбарні, але існують докази того, що будинок датується більш раннім етапом, ніж сама майстерня. Розмір мозаїки становить 41х47 см, тобто вона невелика, але дуже делікатна. Виготовлена з кубоподібних тессерин і покладена на будівельний розчин. Для збереження її було передано до Національного археологічного музею Неаполя, де вона була датована між 40 і 80 роками нашої ери.
Їдальня або трикліній отримала свою назву від трьох прямокутних кушеток, які були розташовані по боках кімнати. Обіди відігравали важливу роль у суспільному житті римлян, як подія, призначалися не лише для зустрічі друзів, але й були важливими у створенні політичних альянсів та для демонстрації статусу. За словами Кондолеона, можна реконструювати культурний контекст мозаїк на основі їхніх тем, розташування та розміщення в римському будинку. Ця мозаїка належить до так званих емблем, які переважно розміщувалися у триклініях, перистилях та садах. Їх ретельно намащували та полірували так, щоб вони привертали увагу гостей і були центральним елементом інтер'єру.
Ця мозаїка є частиною римського ставлення до смерті. Тема Carpe Diem або "Лови момент" займала центральне місце в їхньому суспільстві. Смерть і застілля були тісно пов'язані з обрядом переходу в інший світ. Цей зв'язок простежується в мозаїці "Memento Mori" та контексті, в якому вона була знайдена. Однак є й інші приклади: срібні кубки з танцюючими скелетами з Вілли Боскореале. Ще одим прикладом з Помпей є чорно-біла мозаїка з Будинку Фавна, на якій зображено скелет, що несе глечики з вином, датована 1 століттям нашої ери. Цей тип зображень не слід сприймати похмуро чи серйозно. Зображення несуть у собі певну грайливість, яка передбачає прийняття смерті. Можливо також, що ці предмети не використовувалися в ритуальному порядку. Скоріше це можна розглядати як гімн життю і смерті, як невідємної частини повсякдення.
Топ коментарі (0)