Платформер, який зміг - Огляд The Messenger

Я бачу ви зручно вмостились біля вогню, спільното затишного Кутка? Не проти, якщо я вам розкажу історію про платформер, який зміг?

Відеоверсія огляду.

Отож, востаннє огляд на гру, подібну на сьогоднішнього пацієнта я робив ще минулого року в перші місяці існування мого ютуб-каналу. Мені було важливо заповнити якомога швидше канал контентом і я тоді вирішив перекласти з огидної на українську один зі своїх старих сценаріїв - сценарій на огляд Blasphemous. Сьогоднішня гра, яку я буду оглядати називається The Messenger, та вона володіє багатьма механіками, які властиві і Blasphemous, проте гра реалізовує їх краще, додає щось своє, не акцентовується на соулз-лайк принципах і в цілому приємно дивує. Я отримав від гри неймовірну дозу задоволення і не можу про неї не розповісти, отож вмощуйтесь зручніше, зараз ми оглянемо один з найкращих 2д платформерів, в які мені доводилось пограти.

Зразу хочу зробити застереження - не грайте в гру на клавіатурі. Мене обурила схема керування на клавіатурі, яка не була пристосована ніяк для гри людськими руками, я напевно закручував руки у вісімку, поки пробував звикнути, згодом змінив прив’язку клавіш та дропнув гру, проте з геймпадом гра розкрилась, стала в рази зручнішою і зрозумілішою і проводити в ній час виявилось справжнім задоволенням. В цілому це логічно, напевно всі піксельні платформери робляться з акцентом на геймпади, проте коли я придбав гру, геймпадом не володів і вибору у мене не було. Ба більше, можете позаздрити, я Celesta пройшов клавіатурою ;)

З другого боку, хочу щоб ви знали, що розробники з Sabotage та видавці Devolver Digital намагалися в цій грі віддати шану старим ретро-платформерам, зробленим на сучасну якість, проте з особливостями, все ж таки, ігор нашого дитинства. Проставте лайк, якщо у вас були приставки в дитинстві. У мене, наприклад, була SEGA, в яку батьки грати багато не давали, бо згорить телевізор.
Так вони казали. А надалі я приставку більше ніколи не бачив.

Коли ви зайдете гру ви відчуєте дух ретро-ігор через звуковий супровід і звукові ефекти кнопочок, а ще, мені незрозуміло чому, однак розробники вирішили при кожному заході вставляти ролик, а точніше слайдшоу, яке пояснює початок сюжету гри, проте на щастя це можна скіпнути. Але я коротко введу вас в курс справи.

Існує світ, на який найшло прокляття і в західній частині цього світу знаходиться селище ніндзя, де проживають останні виживші представники людського роду. Є в цьому світі і легенда про те, що кожні 500 років демони намагаються знищити людство, проте в цій легенді вказується і про Героя з Заходу, задача якого людей врятувати.

Ви скажете мені, Хіо, WTF, а "месенджер" тут до чого? І ні, якщо ви думали що я зараз розпочну теревеньки про пристосунки для спілкування, то ви помиляєтесь. Річ в тім що ми граємо за молодого ніндзя, якому довелося стати свідком нападу цих демонів на світ і раптом, в цей момент з’явився герой з заходу, який поручив нашому герою таємничий сувій, який він має доставити на вершину найвищої гори, "трьом з Ордену". Саме таким чином наш герой стає гонцем, тим самим мессенджером або ж кур’єром Нової Пошти, називайте як вам зручно.

Що цікаво, у мене якийсь наплив кур’єрських проходжень в останній час: Death Stranding пройшов, The Messenger пройшов, та десь треба взятись за Cloudpunk, який я імпульсивно купив, бо популярний серед стримерів на Заході, а я нормально в нього не пограв.

На початку The Messenger потроху розчаровує і викликає враження примітивного платформера, в якому треба пройти крізь купу локацій: Селище Ніндзя, Осінні Горби, Покинутий Храм, Катакомби, Бамбуковий Струмок, Виючий Грот, Іглогрибне Болото, Гарячі Скелі, Льодяну Вершину, Башту Часу, Хмарні Руїни і багато всяких ще. Кількість локацій вражає, правда? Отож, ви йдете по простих локаціях, б’єтеся з простенькими мобами, може помічаєте, а може не помічаєте кілька таємних проходів, проте… на цьому не кінець, бо розробники вирішили нас здивувати цікавим і досить оригінальним підходом, адже в грі реалізована…хотілося б сказати одним словом "дуальність", проте я не впевнений, що це твердження підходить під опис того, що в грі відбувається, тому скажу інакше. Розробники поділили ігровий світ по часовій лінії, на світ древнього часу та майбутнього, або більш простішими словами - світ минулого та світ майбутнього.

Не вимикайте відео, якщо ви не вважаєте це чимось оригінальним, бо я не договорив та не розповів яким саме методом це реалізовано в грі, адже ви не просто будете бігати і зачищати паралельний і основний світ, це цілком одні й ті ж локації. Проте реалізація обох світів між собою відрізняється по звуку, а також графічно! Якщо говорити прямо, художники гри попрацювали на славу, адже їм довелося малювати локації в двох стилях - в стилі 8бітного піксель-арту, що притаманно минулому часу і 16бітних пікселів - що притаманно, відповідно, майбутньому часу. Тобто проходячи через портали, які відкриються гравцеві десь на середині гри, ви будете відчувати, що справді, світ змінився і він не такий, до якого ви звикли в першій половині гри. Ну і відповідно те ж саме зі звуком. Саундтреки гри також реалізовані у 8бітному звучанні та 16бітному звучанні. Такий підхід мене дуже приємно здивував і я ніде такого не помічав раніше. Варто повідомити, що мені також подобається те, що звучання саундтреків приглушується коли ви пірнаєте в воду і повертається в своє оригінальне звучання, як тільки ви випливаєте назовні.

Хочу занотувати, що приклади тверджень, які ви щойно прочитали продемонстровані у відео-огляді.

Хочу лише додати, що ця тема з часом відкриває нові діалоги, просуває квести вперед, адже допустимо, по його сценарію одного з них, має пройти кілька десятків чи сотень років, щоб рослина виросла і сама основна фіча - прохід через портал дає вам можливість пройти в місця, в які неможливо було пройти раніше. Тобто геймплей з середини гри зав’язаний на бектрекінгу на старі локації та дослідження нових, проте у вас будуть і портали які ви будете відкривати і з якого в який ви зможете телепортуватись. Також по ходу дослідження локацій ви будете відкривати шорткати у вигляді інших порталів. Це відбувається на етапі, коли гра перетворюється в метроїдванію і цей момент не пропустить навіть незацікавлений в грі гравець.

В цілому у нас звичайний платформер з елементами метроїдванії, з простими мобами, босами, локаціями, де не зразу відкриєш усі і усе, однак гра досить поступова, тож не бійтеся щось пропустити, у тому ж Blasphemous справді можна було щось пропустити, а якщо ви намагаєтесь дослідити територію у Месенджері, то без зайвих проблем зможете пройти якщо не всі, то майже всі додаткові квести, які ніде нажаль не помічаються, проте їх виконання подарує вам цікаві предмети, які допоможуть вам в проходженні інших територій чи тих же квестів. І не пропустите ви нічого без зайвих зусиль, лице якщо як і я поставите ціль відкрити та дослідити усі локації.

Хочу занотувати свої перші враження про гру, адже я жалівся на гру, бо нічого не розумів, не розумів, що відбувається, як пройти там де закрито, як відкривати секретні зони і тому подібне, проте з прокачкою і появою порталів часу все буде ставати зрозумілішим, ба більше, від середини гри ви зрозумієте, що гра спеціально не розкриває своїх фішок на початку, а потім і персонажі, квести і події та нові механіки, споруджують нові враження від гри. Розробники із Sabotage справді вміють дивувати цікавими механіками, босами і застосуванням механік, доступними гравцю для викоритання у бою з цими ж босами.

Також в грі абсолютно легка прокачка, яка легко і швидко качається, проте качалася б ще швидше, якби не демон жадібності - Кварбл, який при ваших поразках буде вас рятувати, відроджувати на останній контрольній точці, підколювати вас на екранах смерті, переслідувати та споживати певний процент знайдених осколків часу, або ж поки йому не набридне. Також він грає і сюжетну роль. Прокачуючи героя і накопичуючи осколки часу, ви зможете зменшити обсяг спожиття цієї валюти до 50% а можливо й більше, зараз не пригадаю.

Щодо механік, у The Messenger гравець має змогу використовувати такі базові здібності як атака мечем і стрибок. Також у розпорядження гравця дана здатність під назвою хмарний крок - після кожного удару по лампі або ворогу герой може стрибнути ще раз, поки перебуває в повітрі, що дає величезний простір для ухилення від атак і парирування.

Також під час дослідження світу його спрямовуватиме Крамар, який даватиме підказки, поради, поліпшення і просто розповідатиме різні кумедні історії. З цим, до речі, пов’язані різні ачівки, тому майте на увазі. Щоб купувати поліпшення, потрібно мати певну кількість осколків часу, так називається та валюта про яку я казав.
Крім платних поліпшень, власник Крамниці іноді буде давати вам і безкоштовні, необхідні для подальшого просування сюжету.

Зокрема у вас буде можливість знищувати ворогів дистанційно через сюрікени, які ви теж зможете прокачувати, переміщатися за допомогою гаку-кішки та літати в повітрі за допомогою вінґсьюту, що спростить вам задачу як і не лише в переміщенні і збиранні колектибилзів, а й у боротьбі з босами, яких я хочу похвалити, адже мало того що вони відрізняються один від одного, так абсолютно кожен бос гри, окрім звісно демонів є доброю істотою. Саме тому перемагаючи, ви їх не вбиваєте, а вивільняєте від прокляття і згодом повернувшись на їх локацію, ви можете отримати цікаві і необхідні вам предмети. Основною ж механікою гри є стрибок, та його різноманітне застосування в залежності від випадку. Ви будете використовувати високий стрибок, утримуючи кнопку після нажаття, незначний при простому нажатті, ну а у випадку, якщо ви при польоті на вінґсьюті виконаєте удар вниз, то отримаєте можливість здійснити ще більший стрибок, точніше додатковий, а у DLC до гри навіть цілі рівні створені для використання цієї механіки.

Також гра дивує оригінальними і смішними діалогами, з яких ну реально смієшся, адже присутній і чорний гумор і ось той же Кварбл, який дражнить тебе коли ти на нервах через чергову смерть, бо обрав неправильний підхід, Крамар і взагалі всі члени Ордену досить кумедні істоти. Окремо хочу виділити прикол, коли Крамар сказав:

_“Почекай, тобто ти пробіг по всьому світу щоб доставити сувій і ні разу не додумався в нього заглянути?”. _

Загалом вам сумно не буде, розробники про це подбали. Ну а сувій виявиться мапою ігрового світу, щоб гравець не загубився під час своєї подорожі.

Також гра неодноразово висміює свої ж механіки і недоопрацювання. В один з ігрових моментів, коли у гравців вже немає куди витрачати осколки, у грі відкривається справжня раковина, отож як ви думаєте, для чого вона? Ні, не вгадали, адже ця раковина створена для зливання ігрової валюти! І що ще смішно - перед тим як її використовувати, вам спершу доведеться її відремонтувати, купивши "Грошегаєчний ключ" за всі свої кошти і такі мемні моменти супроводжують вас всю гру.

Проте раджу ознайомитися з посібниками по ачивкам, бо про деякі ви навіть не згадаєтесь! Щоправда, нажаль, деякі з них змусять вас проходити гру в режимі Нова Гра+.

А ще я здобув дуже рідкісну, коли знайшов темну печеру, в якій ну взагалі нічого не видно, лише чорний екран, я і вихід. По ходу сюжету чи проходження другорядок ви знайдете необхідні предмети для освітлення цієї печери. ПРОТЕ, з’ясувалося, цю печеру реально пройти і без цього, проте це не легка задача і мені це коштувало великої кількості спроб та помилок. І коли я запам'ятав мапу локації, тоді я цей момент і пройшов. І звісно ж я брав за основу мапу з інтернету.

Хочу занотувати, що хід подій, сюжетних завірюх і цікавих відкриттів буде супроводжувати вас до самого кінця гри, отож ви завжди будете дивуватись і вам завжди буде цікаво грати далі. Ба більше, в титрах розробники залишили надпис “To be continued…” що можливо слугує натяком на те, що одного разу ми отримаємо Messenger 2 і це цілком ймовірно, бо легенда живе, демони знову нападуть і вже новому поколінню Гонців доведеться рятувати світ.

Трішки про DLC "Panic Picnic"

Цікавим відкриттям для мене стало безкоштовне DLC Panic Picnic для The Messenger, яке стає доступним для проходження в магазині Крамарника, та розповідає про події після гри, коли фобіян під час пікніку викрав головний злодій гри Барматазель, ну а головному герою прийдеться вирушити на тропічний острів, розташований у паралельному світі та відповідно їх віднайти. Доповнення додає три нових рівня, трьох босів, виконаних в сетингу магії вуду і тропічних чудес. Також додано нових мобів, частина з яких виконують дуже кумедну функцію, а точніше падають зі списом згори і потім валяються на землі, більше приколів та історій Крамаря, нові складні рівні, приховані артефакти або колектибилзи та інші сюрпризи. Також для DLC написано 18 нових музичних треків.

> Доповнення рекомендую до проходження, воно не займе у вас більше години-півтори чи 2, проте подарує незабутні емоції, розвеселить і переконає вас в тому що гра насправді пушка. Наприклад, один з рівнів в доповненні це серфінг, ви могли собі таке уявити?

ЗАКЛЮЧЕННЯ

Я мушу зізнатись, що трішки халатно поставився до огляду на цю гру, бо щоб залишатись об’єктивним, я стараюсь записувати якісь тези, щоб потім легше було писати текст для відео чи статей, проте у випадку із The Messenger, мені ні на мить не хотілося відволікатися від гри. Вона захоплювала і подарувала друге дихання моєму геймерському єству, коли грати ні в що більше не хотілося. І хоч на початку гра розчаровує і викликає погані враження як від примітивного платформера і грінд-метроїдванії, проте з середини розкриває свої найкращі сторони, веселить діалогами, які, як виявилось, продумані так, що будуть актуальні і на випадок повторного проходження гри, так і загалом при повторному проходженні, вам відкриватимуться нові діалоги, моменти, персонажі та боси і багато інших речей. Гра просто переповнена мемами, глузує не тільки над вашими провалами, а й над власними механіками та недоопрацюваннями, яких я, честно кажучи, згадати не можу, адже гра виконана на достойному рівні і все що вона від вас вимагає - терпіння, увага, реакція і головне - розуміння.

Кожен бос унікальний, зі своїми унікальними атаками, зовнішнім виглядом, своїми притаманними локаціями і кожен босфайт не тільки є унікальним, а дарує вам цілу бібліотеку вражень, адже в тому ж доповненні мені доводилось і серфити і грати в класичний файтинг в стилі Mortal Kombat і чого лише в цій грі немає. Ну і звісно якісний 8 і 16-бітний піксель-арт із chiptune музикою закріплюють ті незабутні емоції і враження, які гра вам дарує.

Знаєте, це той випадок, коли я просто не маю що сказати проти цієї гри. Я не можу сказати що встиг пройти багато платформерів, проте з тих в які я грав, ось цей поки є найкращим і я, як торгаш на італійському базарі просто бажаю, рекомендую, вимагаю, заставляю, пропоную вам купити цю гру і пограти, ба більше під час розпродажів її можна забрати приблизно за 110 гривень.

На цьому моменті я ставлю галочку і на грі, проте тимчасову і на цьому огляді. Дякую що дивились та читали і сподіваюсь я розказав достатньо щоб отримати від вас позитивні реакції на цей огляд і розраховую, звісно, на коментар, адже мені важливо почути вашу думку про гру якщо ви вже грали, або ж почути про інші платформери, в які вам доводилось грати загалом.

Наразі це все, дякую за увагу, з вами був Hiotsu та зустрінемось з вами в моїх наступних відео та статтях.

Я щиросердно дякую всім хто підтримує мою творчість і прошу підтримати всіх читачів цієї статті. Будь-ласка, виділіть кілька хвилин свого часу для ознайомлення з моїм ютуб-каналом, твічом для ігрових трансляцій, приєднуйтесь до спільноти діскорд та телеграм і зрешту давайте разом досліджувати відеоігрові всесвіти, які ми так полюбляємо!