Побутує нав’язана російською пропагандою думка, що українського геймдеву не існує. Що ігри, які ми створюємо - посередні і не можуть тягатися з гігантами по-типу Sony, Rock Star, Ubisoft тощо. Але спитайте будь-якого геймера в будь-якій точці світу, що він знає про Чорнобиль. Відповідь буде прогнозованою - “Stalker”.
Ця гра про виживання в зоні відчуження ще з 2000-х років стала культовою. А продовження серії фанати чекали понад 10 років. Її розробниками є українська компанія GSC Game World. Проте це не єдині представники геймдеву в Україні. 4A Games - автори гри “Metro” про життя в тунелях метрополітену після ядерної війни. Вони також вдало ламають наратив про відсутність якісних українських проєктів. Але ніщо так не показує успішність справи, як цифри.
Почнімо наш розбір двух головних представників українського гейдеву з серії гри “Stalker”. З 2007 по 2012 роки вийшло три частини гри, які продалися в 7,7 мільйони копій:
- "Stalker: Shadow of Chernobyl" (основна гра) - понад 4 мільйони копій;
- "Stalker: Clear Sky" (приквел до гри) - понад 1,5 мільйона копій;
- "Stalker: Call of Pripyat" (сиквел до гри) - понад 2,2 мільйони копій.
З перших же днів гру настільки чекали геймери по всьому світу, що тільки передзамовлення у 2007 році складали понад мільйон копій. Продаж гри приніс компанії близько 192,5 мільйонів доларів США. Непогано для українського геймдеву, якого не існує?
До речі, фанатів з болот у “Stalker” теж немало. GSC Game World вже анонсували другу частину гри, у якій (на превелике щастя) не буде російської. Ця новина змусила пройти наших східних сусідів всі кола прийняття даного факту: заперечення, гнів, торг, депресія та прийняття. Деякі геймери навіть готові вчити українську, аби тільки повернутись до історії Чорнобиля, яку вони чекали більше десятка років.
Але росіяни були б не росіянами, якби не намагалися нагадити кожному під двері. Вони неодноразово зливали файли анонсованої гри. Спочатку до їх рук потрапили лише чорнетки. Але думати - не їх модель поведінки, тому ці ескізи вони прийняли за гру, яка от-от вийде у світ. Другого ж разу все могло обернутися великим провалом, адже до рук цих терористів потрапили файли вже готової гри, які вони успішно злили в інтернет. Але це тільки змусило фанатів більше підтримати компанію. Почався флешмоб оформлень передзамовлення на гру. Розробники поки не діляться цифрами, скільки ж копій вдалося продати завдяки російському піару, але можна припустити, що кількість не менша за першу частину.
Але на цьому ще не все. У росіян є безмежна любов до вкрадених ідей, робіт і всього, до чого можна докласти руку. Тому й тут вони повністю скопіювали “Stalker” та зробили анонс (не)власної гри “Pioner”.
Що ж, час перейти до серії ігор “Metro”, яка отримала свій початок в 2010 році. З того часу три частини продались на загальну суму 15,5 мільйонів копій (за іншими даними 20 млн.) і отримали прибуток близько 465 мільйонів доларів США:
- "Metro 2033" - понад 2,5 мільйони копій;
- "Metro: Last Light" - понад 5 мільйонів копій;
- "Metro Exodus" - понад 8 мільйонів копій.
Це перша AAA гра, яка отрмала повну українську локалізацію, включно з дубляжем. Можливо, саме тому 4A Games перевершили розробників “Stalker” у продажах. Можна з впевненістю сказати, що наступна частина гри, яку вже анонсували отримає українську на релізі, чому наші гравці неймовірно раді.
Але не все так світло з цією серією ігор. Адже хоч компанія розробників - українська. Автор лору гри - росіянин. Дмитро Глуховський написав книги, на основі яких і побудований сюжет “Metro”. Події також відбуваються на росії 2033 року після ядерної війни. За це компанію досить сильно критикують.
Але що можна поставити на противагу цим фактам? 4A Games мають права на франшизу “Metro” і створюють власну гру, а не стовідсотково копіюють книжки. Окрім цього, Глуховський не є сценаристом. До того ж, події анонсованої гри, імовірно, будуть проходити в Україні. Про це вже писали самі розробники, бо вони усіляко намагаються відокремитись від російського авторства.
Приємним фактом ще є одне з досягнень у грі “Декомунізація”, яке отримується за відстріляну голову пам’ятника Леніна. З чого місцеві гравці зненавиділи розробників.
Таким чином ми бачимо, що українські ігри мають високі продажі та величезну фанатську базу. Але щоб точно зрозуміти популярність цих серій ігор, візьмемо до прикладу "Fallout 3" від американської ігрової студії Bethesda Game Studios. Це культова гра в схожому сетингу до розглянутих нами ігор, сюжет якої зав’язаний на постапокаліптичному світі після ядерної війни. Вийшов проєкт у 2008 році, а продажі станом на 2009 рік становили 4,7 мільйонів копій, а прибуток склав понад 235 мільйонів доларів США.
То що, все ще варто вірити російським наративам про те, що українського геймдеву не існує?
Топ коментарі (30)
Чесно скажу, більше схоже на піст на форумі, ніж на статтю. Побачив висер якогось ноунейма, розізлився, потім поліз дивитися скільки копій продав сталкер, от і стаття. Тому я й не читав, просто проглянув основні тези.
Український геймдев наповнений іграми, які мають фанатів за кордоном, але коли я спілкують з молодими співвітчизниками, то таке враження що вони геть в ігри не грали окрім якогось телефонного ішака ковпака.
Повір, ми пройшли більшість популярних і непопулярних ігор, як старих, так і нових. І якщо казати про наше оточення, то воно прекрасно розуміє, що український геймдев - розвинений, потужний і має шанувальників у всьому світі.
Але не варто забувати, що кожен з нас живе в інформаційній бульбашці. А поза нею для людей українських ігор не існує, а великі проєкти вони вважають російськими. І якщо не пояснювати їм протилежне, не тицяти носом в циферки, вони і далі будуть так вважати.
Це як ситуація з українською мовою. Для великої частини людей в Україні це не є проблемою, навіть якщо вони мали знайомих, які розмовляли російською, ситуація змінилася. А якщо вийти із своєї зони комфорту у відкритий інфопростір, ти побачиш геть іншу картину.
Ми так нещодавно зіштовхнулись із журналістом, людиною, яка викладає в університеті і запевняла нас, що українська в іграх не потрібна, що це зовсім не проблема.
Тому якщо для тебе щось виглядає очевидним, то для іншого це протилежно інша інформація до тої, яку він знав раніше.
Натяк не на недостаток дрочення національного продукту, а на те що цікаво було б почитати про щось окрім сталкеру. От напиши статтю про Ascension to the throne або Precursors.
Я впевнений, що в журналіста був трохи тонкіший аргумент, тому що я всі ігри граю англійською.
Вибір ігор був саме таким, бо ми особисто на днях зіштовхувались із думкою, що це російські ігри. Тому і виникла ідея накидать невелий текст з цього приводу.
А щодо журналіста - ні, там не був тонкіший аргумент, він не зводився до того, щоб всі грали англійською чи будь-якою мовою, окрім руснявої. Вона прямим тексом казала, що ігри ніяк не впливають на людей і на думки соціуму вцілому і що наявність української просто не потрібна, бо "какая разніца, це всього лише ігри"
Пане, ви, здається, помилились сайтом, в DTF інший домен, а це Куток
Так, на дтф іноді були цікаві матеріали. Ту жеж підлітки просто хвалять сталкер по колу.
Можливо, якщо вам здається, що іншим іграм не придуляється достатньо уваги, то варто самому про них написати? Це сайт, де кожен може писати матеріали, а не якась обрана група, тому ніяких перешкод для вас немає.
Давай підемо по суті, в тебе аргументів 0, від тебе йде лише твій нікому не потрібний негатив, тому перед тим як щось писати, приводь аргументи, і такі, щоб вони були чимось підкріплені.
Куток і є частково форум, і це нормально писати на ньому майже будь що.
Скоріше питання таке у мене - яка цільова аудиторія у цього допису?
Українці і так знають що сталкер та метро - це круті успішні ігри. Та навіть росіяни це знають.
Тому щоб довести, що "український геймдев існує" більш цікаво та логично було б написани про інші українські ігри та розвиток українського геймдеву загалом.
Юначе,у неї пройдених ігр більше ніж тобі рочків,тому варюжку закриваємо,ставимо лайк і спатки,завтра неділя а потім у школу.
Заєбісь захистив. Тобто, якщо припустити, що коментатор справді школяр, то йому умовно 15 років. З яких це пір пройти більше 15 ігор вважається якимось досягненням і показником експертності?
Щоб бути експертом у більшості справ, достатньо присвятити цьому 90 годин загального часу так-то... Але справа в тому, що це наша робота - розбиратися в іграх
По при все показником експертності є наявність людини в списках преси в ігрових студіях, до того ж це багатьма роками збирався досвід в світі геймдеву і розбір багатьох ігор.
Не, ну якшо так-то, то ясно
Не позорь свою бабу.
хлопче, йди звідси, не показуй свою тупість і не виставляй на посміховисько себе, ти себе в даному випадку характеризуєш як школяр, який не зовсім розуміється на реальності і вважає що всезнайка, але це не так, ти не дуже коректний в даному питанні, тому просто зникни з даного посту і не пиши свої безглузді повідомлення.
Стаття може і норм, але
на цьому можна було б і закінчувати, бо російська думка воняє гавном і ригачами та має бути біля параши.
По-факту так, але російських наративів, які просочуються в наш інфопростір - овер дофіга🤢
Чесно кажучи, я вперше чую про цей російський наратив - і саме з українського допису. Це така іронія?)
Що стосується власних вражень після прочитання, то ніц нового мені не зустрілося. Минуло багато часу і віднайти щось дійсно свіже та нове важко, дуже важко. Цифри - мені це нецікаво. АЛЕ було б вельми приємним та навіть ефектним зробити в статті "сюжетний" поворот від розгляду лише двох проєктів (використавши їх як стартовий майданчик) до розгляду українських ігор взагалі, таким чином виправдавши гучний заголовок. Інакше заряджаєте ружжо, щоб з нього не вистрілити. Український геймдев не складається виключно з сталкеру та метро - натомість саме таке враження формує стаття. Це знову іронія?..
Справді цікавіше було б читати в принципі про всі випущені українські ігри, попутньо зробивши, припустимо, градацію за популярністю/успішністю. Cossacks, Cradle, Sketch Tales, Anabioz, Survarium? Їх я згадав з пам'яті, бо я ними сам цікавився і ще нічого не шукав. Хочете новіші? Теж можна, он купа статей поруч і записи минулорічного IndieCupUkraine в допомогу.
В підсумку я, ну, замислився над питанням, навіщо я витратив час на читання цієї статті. І якось відповіді не знаходиться.
На жаль розробники Метро, 4А Games, тепер належать Saber Interactive. Це росіяни, які намагаються мімікрувати під американців. Окрім цього з 4А наче як пішов Андрій Прохоров. Подейкують що саме через те що компанія тепер належить Сейберу. Але це не 100% інфа. Він без перебільшення великий патріот України. Тому хз, треба спостерігати.
О, не знали про це. А Прохоров дійсно велика людина, саме він і просунув ідею української локалізації
ті хто в темі знають що кількість відносно високобюджетних українських ігор налічується десятками, а якщо додати ще й інді то це вже будуть сотні
Повністю згодні
Хлопчик, іди вчи уроки, бабою будеш свою дівку називати, жодного аргументу ти не надав, значить мозок у тебе майже не працює. Ти навіть слова власні ніяк підтвердити не можеш, після чого переходиш на особистості, йди вчись, не роби з себе шута ще більше.
Зрозумів. Українська культура і журналістика такі, що про них краще мовчати.
Some comments may only be visible to logged-in visitors. Sign in to view all comments.