Як я вчора і обіцяв у дописі про Assassin's Creed II, сьогодні публікую свої спогади про Brotherhood.
Пам’ятаю, як після проходження Assassin's Creed II мені сильно хотілося, поскоріше зіграти в наступну частину і дізнатися, що там буде далі. Проходив час і почалися з’являтися перші трейлери, які я дивився на диску з журналу «Шпіль!», і трейлери були дуже красивими і ефектними. Тож бажання попробувати гру тільки зрозтало. І от, настав довгожданий момент. Гра запущена, логотип Ubisoft на екрані і відбулося аналогічне, як і з другою частиною, я зник на кілька днів із реального життя :)
З першого погляду було видно, що графіку помітно покращили. Все, починаючи з персонажів, для яких зробили більш красиві костюми, і завершуючи хмаринками на небі, виглядає дуже гарно, це помітно навіть у 2019 році. Я був цим приємно здивований і все більше звертав свою увагу, на архітектуру ігрових споруд, та милувався ними.
Музику, знову написав композитор Jesper Kyd і вона на рівні з Assassin's Creed II. Хоча на мій суб’єктивний смак, у другій частині більше саундтреків, що відкладаються у пам’яті.
Сюжетно – це пряме продовження минулої гри. Еціо потрібно відвоювати Рим у тамплієрів і відновити там братство асасинів (звісно, це не ввесь сюжет, але інші подробиці будуть спойлерами). І саме відновлення братства, стало цікавим нововведенням Assassin's Creed Brotherhood. Потрібно було знаходити і вербувати персонажів, відмічених на карті, потім відправляти їх на різні завдання в інші міста, щоб вони отримували досвід і ставали сильнішими. Асасинів можна визивати як на допомогу в бою, так і віддавати їм команду ліквідувати ціль, що досить зручно і значною мірою полегшує проходження.
Окремо розповім про мультиплеєр, який з’явився вперше в серії. Опробувати його в рік виходу гри я не зміг, думаю зі зрозумілих причин (піратство - зло). Вперше спробувати багатокористувацьку частину гри, я зміг лише у 2019, і ви не повірите, в нього до сих пір грають. Звісно, гравців мало і доводиться довго чекати пошук матчу, але це можливо зробити.
Не знаю скільки там режимів, особисто я зіграв тільки в такі. В першому потрібно ліквідовувати вказані цілі (і не забувати, що і за вами теж полюють), а другий – це командний режим, де спочатку одна команда полює, інша переховується, а потім ролі міняються.
В принципі, мультиплеєр здатний подарувати, кілька веселих вечорів. Розповім цікавий випадок. В одній сесії, сталася послідовність смішних ліквідацій. Спочатку, я побачив як моя ціль нападає на іншого гравця, підійшовши непомітно, я знищив її, потім знищили мене і ще я встиг помітити, як мого кривдника також знищили і того 5 різних гравців, полягло на одному місці, це було дуже весело :)
Що ж я можу сказати про Assassin's Creed Brotherhood, вона не являється моєю улюбленою грою серії, але після проходження Assassin's Creed II, я завжди починаю проходити і цю частину. Тому що історію Еціо потрібно побачити повністю.
А на черзі, фінальна частина трилогії пригод Еціо Аудіторе да Фіренце, під назвою - Assassin's Creed Revelations. Яку я опублікую вже завтра.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - Assassin's Creed Brotherhood
Топ коментарі (2)
Brotherhood - одна із перших частин асасинів, в яку я пограв. І досі вона для мене залишається самою найкращою та уособлюю все те що, мені подобалось в цій серії. Тільки один сюжет вже заставляє тебе поставити грі 90 зі 100. Продовження особистої вендети Еціо дуже добре показує його розвиток як персонажа. Чудовий геймплей та графіка на ті часи. Нічний Рим - головна перлина цієї гри, а розвиток Братства нарешті дає себе відчути керівником цієї стародавньої організації.
А я з найпершої частини Assassin's Creed починав своє знайомство :)
Та стосовно Brotherhood я згоден, що це дуже якісне покращення другої частини серії і в принципі класна гра. Можливо, саме в Brotherhood варто зараз пограти, щоб відчути дух тієї самої, старої Assassin's Creed, яку всі фанати серії так полюбили.