Я полюбив горор ігри і в цьому винен Dead Space
До того, як я зіграв в Dead Space, мені було страшно грати в ігри даного жанру. Я думав, що буде дуже складно і лячно проходити такі проекти, де малувато припасів і присутня постійна напруга, коли не знаєш звідки чекати небезпеку. Але тепер я зрозумів, що це дуже цікавий ігровий досвід. Особливо, якщо дають можливість протистояти ворогам, а не тільки ховатися і тікати. І все це завдяки Dead Space!
А тепер про The Evil Within. Гра вийшла аж у 2014 році, а графіка і досі на приємному рівні. Всі персонажі, локації, противники і зброя промальовані великими майстрами своєї справи. Художники постаралися на славу. Поселення з початку гри, виглядає дуже атмосферно і моторошно, моя улюблена локація в грі. От тільки фінальний рівень мені не сподобався, мабуть, потрібно бути азіатом, щоб таке подобалося, та то таке - кожному своє.
Звукова складова покликана лякати і ще більше нагнітати атмосферу жаху у грі. І скажу я вам, вона з цим добре справляється. Всі шорохи, стогони, скреготіння, викрики, чавкання наганяють страх сильніше, ніж поява тих, хто всі ці звуки видає! Все це, в купі з грамотним саундтреком, створюють тягучу атмосферу страху, яка зменшується тільки у безпечній зоні, де можна зберегтися і прокачати навички та зброю головного героя.
До речі, розробники придумали цікавий спосіб сповістити гравця, що безпечна зон десь поруч. В такі моменти починає грати заспокійлива мелодія, яка гучнішає при наближенні, і відразу розумієш, що попереду можна відпочити і перевести дух. І це радує на протязі всієї гри:) І останнє про музику. Під час фінальних титрів грає пісня Gary Numan - Long Way Down, яка відразу потрапила у мій плейлист.
Далі про сюжет, ігролад і прокачку. По сюжету, ми граємо за детектива, зі складним минулим, на ім’я Себастьян Кастелланос. Прибувши на місце злочину, зі своїми напарниками, розумником на ім’я Джозеф Ода та стажеркою на ім’я Джулі Кідман, вони знаходять тіла поліцейських та робітників психлікарні. Згодом, вони були атаковані загадковою сутністю і втратили свідомість. Себастьян прокидається підвішеним за ноги до стелі, напарників ніде не видно, в далині хтось голосно тупає ногами, тут і починається повноцінна гра.
Ґеймплей типовий для ігор жанру survival horror. Набоїв дають досить скромно, ворогів хоч і не дуже багато, але щоб їх знищити потрібно, не тільки влучно стріляти і слідкувати за набоями, а і застосовувати хитрість. Наприклад, підстрелити одного в ногу, швидко підбігти і підпалити його, а заодно і ще кількох сірником і зекономити кілька дорогоцінних набоїв. Ще в грі є стелс, але він мене більше бісив, ніж допомагав. Одного-двух я ще міг підкараулити в стелсі, але в більшості випадків мене помічали і доводилося відстрілюватися. Мабуть, я занадто нетерплячий для стелсу :)
А постріляти тут є з чого, це і револьвер, і дробовик (моя прелесть), і снайперська гвинтівка і арбалет з різними типами болтів, які заморожують, осліпляють, вибухають і б’ють струмом.
Стрільба сприймається двояко. З одного боку, сила пострілу відчувається та і ефект на лице, буквально на лице :) З іншого боку, приціл так гойдає, наче головний герой не тренерований поліцейський, а якийсь алкоголік. Хоча з записок стає відомо, що Себастьян часто бухав, то ж можливо так і задумано.
Прокачка здійснюється в безпечній зоні, в спеціальному апараті, який дуже схожий на електричний стілець. Валютою слугує зелений гель, який можна знайти в баночках, які розкидані і заховані на рівні, або з переможених ворогів. Покращити можна показник здоров’я, пошкодження від рукопашного бою, час спринтування головного героя та кількість очок життя, яке можна відновити аптечками. Також, можна прокачати кожну зброю і кількість переносимих з собою набоїв.
Звісно на все це зеленого гелю не вистачить, доведеться вибирати з розумом, що покращувати, а що ні, але якщо захочеться прокачати усе, то необхідно буде пройти гру не один раз. Добре, що розробники надають таку можливість, тим паче після першого проходження відкривається новий рівень складності і з’являється нова зброя!
Підсумок
В цілому, я задоволений грою. Хоч вона і сподобалася мені менше ніж Dead Space, але це був цікавий ігровий досвід. На черзі в мене 3 DLC, які повинні доповнити і пояснити певні моменти сюжету. Сподіваюсь мені сподобається, а там і до другої частини серії доберуся.
Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - The Evil Within
Топ коментарі (12)
Пригадую першу зустріч з Лаурою, як вона вилізла з того трупака -- це було кохання з першого погляду, хоч я і обісрався тоді добряче. Обожнюю її і не забуду ніколи.
EW крута гра, я таке дуже люблю, проходив тричі, і на високій складності грати ще цікавіше. Другу частину пройшов лише раз, поки що, але ще пограю колись -- вона мені теж сподобалась.
О так, побігеньки від Лаури надовго запам'ятовуються 😅
Я гру тільки на середній складності осилив і це була ідеальна для мене складність, бо вона заважди балансувала на межі дифіциту набоїв.
При першому проходженні середня складність ідеальна, так. Але коли граєш вдруге і вже знаєш гру то складність повище тримає у напрузі і інколи навіть відкриває гру з іншого боку, якщо баланс в грі нормальний. В EW з балансом все ок, на мою думку.
Не знаю чи я наважуся колись проходити цю гру на вищій за середню складності, але все може бути)
Гра просто шикарна! І ось після "Платини" в Alien: Isolation, я вирішив зібрати всі призи й в The Evil Within. Челеджу мені було недостатньо, і я вирішив вибити два осягнення разом, це за проходження на складності АКУМУ і за проходження на час. У підсумку, пройшовши 2/3 гри, через рандомне випадання луту, не зміг отримати сірник в конкретному місці для проходження гри далі. Ото в мене палало. Я просто рейджквітнув і досі не торкався її. Хоча обожнюю The Evil Within всім серцем.
Гра дійсно класна та пробувати пройти її на складності АКУМУ я точно не буду, бо не витримаю такого 😅 Ну і пробувати пройти The Evil Within на час теж не хочеться, бо я люблю неспішно проходити ігри. Хоча як челендж, то це ніби й прикольно.
То, звісно, була спроба вже після свідомого проходження гри. Після цього й виникло в голові: "АКУМУ? Чому б і ні!"
Захоплююся вашою відважністю! Бо я до складності АКУМУ точно не підійду ні на метр 😅
The Evil Within - прямо велич. Шо першу, шо другу проходив кілька разів і точно ще до них повернусь
Згоден, шикарні ігри! Я теж планую їх якось перепройти)
Перепройшов the evil within. Прямо купу задоволення отримав 😌
Це класно, що перепроходження гри все ще дає змогу отримувати купу задоволення 😊👍