Куток

Обкладинка для допису Я пограв у The Evil Within завдяки Dead Space
Rodan
Rodan

Додано • Оновлено

Я пограв у The Evil Within завдяки Dead Space

Я полюбив горор ігри і в цьому винен Dead Space

До того, як я зіграв в Dead Space, мені було страшно грати в ігри даного жанру. Я думав, що буде дуже складно і лячно проходити такі проекти, де малувато припасів і присутня постійна напруга, коли не знаєш звідки чекати небезпеку. Але тепер я зрозумів, що це дуже цікавий ігровий досвід. Особливо, якщо дають можливість протистояти ворогам, а не тільки ховатися і тікати. І все це завдяки Dead Space!


Опис картинки

А тепер про The Evil Within. Гра вийшла аж у 2014 році, а графіка і досі на приємному рівні. Всі персонажі, локації, противники і зброя промальовані великими майстрами своєї справи. Художники постаралися на славу. Поселення з початку гри, виглядає дуже атмосферно і моторошно, моя улюблена локація в грі. От тільки фінальний рівень мені не сподобався, мабуть, потрібно бути азіатом, щоб таке подобалося, та то таке - кожному своє.

Звукова складова покликана лякати і ще більше нагнітати атмосферу жаху у грі. І скажу я вам, вона з цим добре справляється. Всі шорохи, стогони, скреготіння, викрики, чавкання наганяють страх сильніше, ніж поява тих, хто всі ці звуки видає! Все це, в купі з грамотним саундтреком, створюють тягучу атмосферу страху, яка зменшується тільки у безпечній зоні, де можна зберегтися і прокачати навички та зброю головного героя.

Опис картинки

До речі, розробники придумали цікавий спосіб сповістити гравця, що безпечна зон десь поруч. В такі моменти починає грати заспокійлива мелодія, яка гучнішає при наближенні, і відразу розумієш, що попереду можна відпочити і перевести дух. І це радує на протязі всієї гри:) І останнє про музику. Під час фінальних титрів грає пісня Gary Numan - Long Way Down, яка відразу потрапила у мій плейлист.

Далі про сюжет, ігролад і прокачку. По сюжету, ми граємо за детектива, зі складним минулим, на ім’я Себастьян Кастелланос. Прибувши на місце злочину, зі своїми напарниками, розумником на ім’я Джозеф Ода та стажеркою на ім’я Джулі Кідман, вони знаходять тіла поліцейських та робітників психлікарні. Згодом, вони були атаковані загадковою сутністю і втратили свідомість. Себастьян прокидається підвішеним за ноги до стелі, напарників ніде не видно, в далині хтось голосно тупає ногами, тут і починається повноцінна гра.

Опис картинки

Ґеймплей типовий для ігор жанру survival horror. Набоїв дають досить скромно, ворогів хоч і не дуже багато, але щоб їх знищити потрібно, не тільки влучно стріляти і слідкувати за набоями, а і застосовувати хитрість. Наприклад, підстрелити одного в ногу, швидко підбігти і підпалити його, а заодно і ще кількох сірником і зекономити кілька дорогоцінних набоїв. Ще в грі є стелс, але він мене більше бісив, ніж допомагав. Одного-двух я ще міг підкараулити в стелсі, але в більшості випадків мене помічали і доводилося відстрілюватися. Мабуть, я занадто нетерплячий для стелсу :)

А постріляти тут є з чого, це і револьвер, і дробовик (моя прелесть), і снайперська гвинтівка і арбалет з різними типами болтів, які заморожують, осліпляють, вибухають і б’ють струмом.

Опис картинки

Стрільба сприймається двояко. З одного боку, сила пострілу відчувається та і ефект на лице, буквально на лице :) З іншого боку, приціл так гойдає, наче головний герой не тренерований поліцейський, а якийсь алкоголік. Хоча з записок стає відомо, що Себастьян часто бухав, то ж можливо так і задумано.

Прокачка здійснюється в безпечній зоні, в спеціальному апараті, який дуже схожий на електричний стілець. Валютою слугує зелений гель, який можна знайти в баночках, які розкидані і заховані на рівні, або з переможених ворогів. Покращити можна показник здоров’я, пошкодження від рукопашного бою, час спринтування головного героя та кількість очок життя, яке можна відновити аптечками. Також, можна прокачати кожну зброю і кількість переносимих з собою набоїв.

Опис картинки

Звісно на все це зеленого гелю не вистачить, доведеться вибирати з розумом, що покращувати, а що ні, але якщо захочеться прокачати усе, то необхідно буде пройти гру не один раз. Добре, що розробники надають таку можливість, тим паче після першого проходження відкривається новий рівень складності і з’являється нова зброя!

Підсумок
В цілому, я задоволений грою. Хоч вона і сподобалася мені менше ніж Dead Space, але це був цікавий ігровий досвід. На черзі в мене 3 DLC, які повинні доповнити і пояснити певні моменти сюжету. Сподіваюсь мені сподобається, а там і до другої частини серії доберуся.


Посилання на мою рецензію гри в Steam тут - The Evil Within

Топ коментарі (6)

Звернути
 
kawasaki_tokio profile image
kawasaki tokio

Пригадую першу зустріч з Лаурою, як вона вилізла з того трупака -- це було кохання з першого погляду, хоч я і обісрався тоді добряче. Обожнюю її і не забуду ніколи.
EW крута гра, я таке дуже люблю, проходив тричі, і на високій складності грати ще цікавіше. Другу частину пройшов лише раз, поки що, але ще пограю колись -- вона мені теж сподобалась.

Звернути
 
rodan profile image
Rodan

О так, побігеньки від Лаури надовго запам'ятовуються 😅
Я гру тільки на середній складності осилив і це була ідеальна для мене складність, бо вона заважди балансувала на межі дифіциту набоїв.

Звернути
 
kawasaki_tokio profile image
kawasaki tokio

При першому проходженні середня складність ідеальна, так. Але коли граєш вдруге і вже знаєш гру то складність повище тримає у напрузі і інколи навіть відкриває гру з іншого боку, якщо баланс в грі нормальний. В EW з балансом все ок, на мою думку.

Тред Тред
 
rodan profile image
Rodan

Не знаю чи я наважуся колись проходити цю гру на вищій за середню складності, але все може бути)

Звернути
 
bogdan profile image
Богдан

The Evil Within - прямо велич. Шо першу, шо другу проходив кілька разів і точно ще до них повернусь

Звернути
 
rodan profile image
Rodan

Згоден, шикарні ігри! Я теж планую їх якось перепройти)

Куток

Підписуйтеся на наші соціальні мережі:
Telegram
Twitter
Facebook


Тепер у нас також є Youtube канал!