Dark Souls 2 2, тобто Elden Ring: Що сподобалось, а що не дуже

Цей допис буде скоріше не як огляд, а як есе, як я робив допис про відьмака.
На проходження Елдену у мене пішло 124 години і це враховуючи, що перед цим я проходив DS1-DS3, такий собі марафон соулсів у мене був, який трохи затянувся. Дехто мені казали, що трохи задушилися через відкритий світ. Чи задушився я в Елдені? Ні, бо проходив я його потроху не поспішаючи десь півтора місяці. Тим паче душних локацій в грі можна перерахувати на пальцях однієї руки на відміну від того ж DS1.

Почну з плюсів. Перший - це графіка і візуальний стиль
Гра неймовірно гарна і не переставала мене вражати від початку до кінця гри. В ній дуже багато локацій і всі вони досить різноманітні. Тут є як і локації з осіннім вайбом так і зимові(куди ж без них в соулсах від Міядзакі). Перша локація Limgrave, де видно дерево Erdtree з дуже великої відстані, зачаровує своїми зеленими краєвидами лісів і озер. Єдине що ця локація відчувається пустою, але про це пізніше.
Caelid - це єдина велика локація, яка мені не сподобалася через власні вподобання. Я не люблю червоний колір, а локація зроблена повністю в червоному кольорі і його відтінках. Але все одно вона дуже заворожує!

Liurnia, Raya Lucaria - напевно, моя улюблена локація, яка зачарувала мене. Буквально магчіна локація, яка наче переносить в умовний Гоґвортс, бо її розміри теж вражають. А ще вона зроблена в моїх улюблених синіх холодних кольорах.
Atlus Plateu. Велика локація, яка розділена на вулканічну локацію з просто гігантським замком і дуже вайбову осінню частину локації. Якщо ви любите осінь, то вона вам точно сподобається.

Leyndell - Столиця. В мене не вистачить словарного запасу, щоб описати цю неймовірну красу. Там настільки гарно, що я не хотів звідти уходити. На щастя, локація настільки здорова, що досліджувати її треба довго. А ще на мапі вона нагадує мапу Ельдії з Атаки Титанів, але це я так про своє шось..
Mountaintops of Giants - в усіх іграх серії Dark Souls є зимова локація. Це хоч і не DS, але тут вона те ж є, куди без неї. Зазвичай в соулсах зимові локації настільки гарні, настільки ж і душні, але як виявилось Елден це виключення з правил. Так! Це гарна зимова локація в соулсі від Міядзакі і вона не душна! Це бляха гідно поваги, я вважаю.

Все, ще про 2 локації напишу і перейдемо до наступних аспектів, обіцяю!
Nokron, Eternal City - підземне місто, яке точно являється однією з найкрасивіших локацій в грі. Проходив її і постійно задавав собі питання: Як можна зробити настільки гарно? Я не вірю..
Crumbling Farum Azula - разом з Nokron і Raya Lucaria це одна за найкрасивіших локацій. Місто, яке знаходиться високо над землею, яке руйнується через торнадо і навколо якого кружляють дракони. На таку красу можна дивитися вічно. Вау.

Перейдемо до ґеймплею

IT'S REVOLUTION JOHNY! Вперше в соулсах від Міядзакі(Секіро не беру до уваги) додали стрибок! І це насправді достатньо розширює можливості гравця. По-перше можна більше досліджувати місцевості світу. Можна зістрибнути на такі краї, куди в попередніх іграх Міядзакі навіть і подумати не можна було, що туди можна стрибнути. Доводилось звикати мислити не типово для соулсів, короче кажучи треба було BROAD YOUR MIND. Ну і додали маунта на ім'я Торрент(хоча після Відьмака я всіх маунтів в іграх називаю Плотка) на якому можна подорожувати світом і також стрибати, але якщо стрибнете з великої(не дуже то блять і високої..) висоти, то помрете.

По-друге: нове комбо стрибок + удар, яке ДУЖЕ імбалансе, повторюю - ДУЖЕ. І це перший мінус як на мене. Але мінус не в тому, що це комбо є, а в тому що воно занадто імбалансне, воно наносить купу шкоди і багатьох ворогів стагерить, в тому числі і босів. В Елдені неймовірно велика кількість зброї, але зазвичай все зводиться до стрибок + удар, бо це найефективніша тактика. Звісно можна його просто не використовувати, але якщо воно є в грі і воно сильне, то чому ні? Сподіваюсь в наступних іграх, будь-то DS4 чи ER2 Міядзакі збалансує це нормально.

Щодо Ashes of War. Механіка цікава, прикольна, ефектна. Але я нею не користувався по причині грав білдом через дві катани, на які не можна накласти Ashes of War, тому більше нічого не можу сказати. Можливо при другому проходженні зможу розпробувати.
У порівнянні зі всіма частинами Dark Souls, Elden Ring взагалі НЕ ДУШНА гра. А якщо у вас є досвід в соулсах, то й ще досить проста. Звідси виходить те, що вона досить лояльна до нових гравців, власне це одна з причин, на мою думку, такої популярності гри. Єдина проблема - це початок гри в якому новий недосвідчений гравець може загубитися і не зрозуміти куди йти, але якщо справитися з цим початком гри 2-3 години, то далі буде все більш менш зрозуміло.

Квести

Квести в іграх Міядзакі зазвичай виглядають якось так: піди туди не знаю куди і принеси мені то, не знаю що. Елден не став виключенням, а квестів тут 36 БЛЯХА! Я коли дізнався, в мене щелепа відпала. Я за всю гру, дай боже, квестів 10 завершив. Я не знаю скільки часу треба витратити, щоб пройти це все самому без гайдів, але ДУЖЕ Й ДУЖЕ багато. Не люблю цей підхід, але що поробиш, такий шлях Міядзакі.

Мапа

Ще одне досить важливе нововведення це мапа. В цілому вона непогана, але є пару мінусів. Перший - це коли ти в бою(або гра вважає, що ти в бою) і Міядзакі не дозволяє відкрити мапу! Я дуже багато разів стикався з цим у грі і мене це нереально бісило. Якщо вже так хотілося заборонити гравцю робити телепорт в бою, то це можна було б зробити так, що мапу відкрити можна, а тп робити ні. Все дуже просто, Міядзакі-сан... Другий мінус - це досить неочевидні енкаунтери, а точніше як вони зображені на мапі. Бо наче дивишся на неї і нічого немає, а коли бігаєш і знаходиш щось, відкриваєш мапу і такий: ааа, он воно шо! До речі, скажу трохи про відкритий світ. Якщо брати в середньому, то він в принципі непоганий, not great not terrible. Але якщо порівнювати з грою 2015 року, а саме відьмаком, то він ну такий собі. Досить часто світ відчувається порожнім, я іноді бігав як дурник в надії щось знайти і це щось я так і не знаходив.

Складність

Я вже говорив що вона проста у порівнянні з Dark Souls і це так і є. Я можу впевнено сказати, що середня складність босів в DS3 > середня складність босів в Elden Ring. Навіть незважаючи на те, що на Маленію в мене пішло 4 години стріму і приблизно 70 спроб. І це я не враховував босів в підземеллях, бо вони ну дуже прості і майже всі проходяться з першої спроби. Чи погано це? Скоріше ні, чим так, але я б точно не відмовився від більш складних босів. Подивимось як буде з виходом dlc, можливо, ситуація зміниться на користь елдену.

Підсумок

Якщо ви незнайомі з жанром souls-like, але хочете спробувати пограти, то Elden Ring цілком непогана гра для початку. Незважаючи на всі значні і не дуже мінуса гра мені дуже сподобалася і я провів 124 години із задоволенням, точно планую її ще колись проходити і навіть не один раз.
Shotout to all my homies: Я не помирав тут від рандомного моба, який стріляє в спину перед шляхом до боса(привіт Манус), мене не душили великою кількістю мобів(привіт перевидання DS2), я не помирав велику кількість разів від кривої камери(привіт DS3)

До зустрічі, шановні!