Для запису китайських імен та назв я використовував таблицю транскрипції китайських складів українською мовою звідси. За потреби в дужках додаю інший варіант запису із української вікіпедії, в основі якого, схоже, досі російська система Палладія.
Вступ
Студія Team Ninja розважається і розважає гравців уже понад 25 років. Заснована у 1995 році, вона спробувала вразити світ файтингів серією Dead or Alive. Вийшло доволі непогано: франшиза представила низку цікавих і унікальних на свій час рішень, як то перехоплення ударів та просунута фізика жіночих грудей. І так, в ті самі часи вже існувала видатна Май Шірануї. Потім студія зробила ім'я і в світі хардкорних відеоігор — Ninja Gaiden (2004) кинула виклик навичкам гравців задовго до появи Demon's Souls! Хоча пригоди Рю Хаябуси, напевно, доречніше порівняти зі слешерами на кшталт Devil May Cry. Справді наблизились до Souls-подібного табору Team Ninja із випуском NIOH і сиквела NIOH 2 — обидві гри використовували багацько знайомих прихильникам робіт From Software фішок і водночас виділялись цікавими механіками.
Особливістю буквально усіх згаданих робіт Team Ninja був великий спільний сеттинг — Японія. Навіть у Dead or Alive вона відігравала одну з провідних ролей завдяки ключовим персонажам, навколо яких розгортаються основні події. Водночас у основного видавця ігор цією студії, компанії Koei Tecmo (сформована об'єднанням двох великих японських видавництв 80-90х років, KOEIі Tecmo, аналогічно Squaresoftі Enix), ще з давніх давен є декілька популярних серій у сеттингу Давнього Китаю — мусо-екшни Dynasty Warriors і стратегії The Romance of Three Kingdoms найбільш відомі з них. Вочевидь, десь у команді Team Ninja висловили бажання відійти від японського сеттингу і спробувати підкорити зіркових китайських полководців. Можливо, так запропонував хтось із продюсерів Koei Tecmo, щоб подарувати шанувальникам Dynasty Warriors якісно новий досвід на фоні відвертого занепаду основної серії. Так чи інакше, результат ми бачимо на PlayStation 5, Xbox Series X|S і PC — динамічний екшн Wo Long: Fallen Dynasty. Про нього і говоритимемо.
До речі, компанія KOEI взагалі була провідним видавцем історичних стратегій у 8- та 16-бітні часи, під їх логотипом вийшло чимало захоплюючих ігор. Об'єднання Японії у *Nobunaga's Ambitions, монгольські завоювання у Genghis Khan 2: Clan of Grey Wolf, морські пригоди в Uncharted Waters: New Horizons, розвиток авіакомпанії у Aerobiz(Supersonic), командування військами на тихоокеанському театрі воєнних дій часів Другої світової у P.T.O. Pacific Theater of Operations, та інші. Можливо, це навіть тема для якогось іншого тексту...*
Сюжет і сеттинг
В основу сюжету Wo Long: Fallen Dynasty розробники заклали революційні часи повстання «жовтих пов'язок» і останні десятиліття правління династії Хань, власне тому і друга частина назви гри: «Падіння династії». А от з першою частиною назви все дещо цікавіше: «Wo Long» буквально означає «Дракон, що крадеться» і відсилає до легендарного китайського стратега часів «Тридержав'я» Джуґе Ляна (Чжуґе Лян), якого прозвали «Wolong» або «Fulong» («Дракон, що спить»). Глибина назви гри поступово розкривається у сюжетній кампанії.
Історія «Тридержав'я» у популярній культурі вже доволі заїжджена, тому Team Ninja вирішили доповнити її різноманітними елементами міфології та містики, водночас обіграючи реальні історичні події та долі відомих людей того часу. Словом, аналогічно до NIOH, де розробники вчинили ідентично, але, на моє переконання, дещо цікавіше та більш творчо. Мені навіть шкода, що у Team Ninja або не наважились, або не подумали об'єднати світи цих ігор в один, тобто вкласти у руки лідерів «жовтих пов'язок» не містичний еліксир, а першу амріту, за 14 сторічь до пригод Вільяма Адамса у охопленій йокаями Японії.
Загалом сценарій Wo Long: Fallen Dynasty я можу назвати хіба посереднім. Тут є декілька доволі цікавих моментів та інтерпретацій персонажів, але майже усі вони приховані для пересічного гравця, незнайомого із «Тридержав'ям» хоча б по іграм на кшталт Dynasty Warriors. Занурившись у гру ви опинитесь у такому собі героїчному епосі про могутніх персонажів минулого, дуже романтизованому з усіх сторін: зіркові пророцтва, слідування високим ідеалам, незламна вірність дружбі та клятвам, духи-охоронці у вигляді легендарних тварин тощо, тощо. Усіх персонажів гравці зустрічають протягом сюжетної кампанії, окрім якої є ще кількадесят додаткових місій, в тому числі доповнюючих основну історію. Цао Цао, Лю Бей, Ґуань Юй, Чжан Фей та інші відомі історичні персони приєднаються до гравців, а разом з ними і декілька нових імен. Що правда, в них теж упізнаються деякі герої «Тридержав'я», просто трохи змінені.
Один із прикладів:
Чарівна учениця сивого відлюдника Хон Дзін, яка супроводжує гравця протягом левової частки гри — персона не підтверджена ані історично, ані у романтизованому переказі ключових подій останніх десятиліть імперії Хань — «Романі трьох держав», «Трицарстві» чи «Тридержав'ї». Третій варіант мені найбільше до вподоби, тому в тексті він обраний основним. Дівчини на ім'я Хон Дзін просто не існувало, принаймні даних про неї я знайти не зумів. У бібліотеці персонажів Wo Long: Fallen Dynasty Хон Дзін представлена наступним чином:
... ім'я та місце народження невідомі
Проте події одної з місій гри дозволяють зробити припущення, що під цим ім'ям розробники обіграли Д'яочань — одну з «Чотирьох Красунь» давнього Китаю, важливу жінку в світі «Тридержав'я» та активну героїню багатьох відеоігор про епохи падіння династії Хань і протистояння трьох новоутворених китайських держав. Останні два пункти дуже важливі, адже Д'яочань з'явилась і стала популярною саме завдяки роману XIV сторіччя.
У «Тридержав'ї» Д'яочань мала романтичні стосунки із Лю Бу, найсильнішим воїном і полководцем тих часів, й стала причиною зради ним сюзерена і названого батька — тиранічного правителя Дон Джов (Дун Чжо).\
Історіографія каже, що в Лю Бу дійсно був роман із безіменною дівчиною, яка також була однією з наложниць Дон Джов. Лю Бу дуже переживав, що цей роман розкриється і, в якості превентивного заходу, вбив свого воєначальника.\
У одній з ігрових місій Лю Бу діє відповідно до історичного факту — встромляє спис поміж лопаток Дон Джов, захищаючи свою сестру, яка під виглядом танцюристки потрапила у «гарем» тирана. Цією сестрою, авжеж, є та сама Хон Дзін. Хоча ніде немає інформації про існування в Лю Бу сестри.
Склавши все це до купи можна припустити, що розробники вирішили таким чином обіграти саме міфічну фігуру Д'яочань. Чом би й ні? Наложниця і коханка Лю Бу в історії персонаж дуже незначний, про сестру теж нічого не відомо. А Д'яочань впізнавана героїня для усіх, хто цікавиться періодом Тридержав'я. До того ж Хон Дзін не єдиний такий «обіграний» персонаж — у «Темного даоїста» і Сліпого хлопчини теж є свої цікаві прототипи.
Та будемо відверті: за будь-яких обставин та сюжетних інтерпретацій, Wo Long: Fallen Dynasty — це гра не про сюжет. Основна задача місцевого сценарію — зв'язати воєдино кількадесят основних і додаткових завдань, що розгортаються на різноманітних картах, як вигаданих, так і відносно достовірних з історичної точки зору. І з цією задачею сценаристи Team Ninja впорались цілком непогано: простота сюжетної кампанії дозволяє не забивати голову деталями тим гравцям, які прийшли по драйв і екшн Souls-подібної пригоди, в той же час даруючи нехай маленький, але простір для здогадок гравцям знайомим із «Тридержав'ям».
Бойова система
Проста, на жаль чи то на щастя, у грі не тільки сюжетна канва — бойова система Wo Long фактично зведена до оперування чотирма кнопками у послідовності, якої вимагає та чи інша ситуація. Звичайний удар, посилений удар, блок і відскоки/ухиляння — саме так виглядає основний бойовий арсенал прийомів у більшості сутичок, незважаючи на існування спеціальних навичок, магії та навіть астральних істот-хранителів, яких можна викликати на допомогу. Вороги у грі діють вельми агресивно та уміло шукають шлях до гравця, тому розстрілювати здалеку за допомогою магії, луку чи арбалету вийде далеко не усіх... хоча тут є дуже цікавий момент із драконом, якого можна прогнати аналогічно тому вогнеплюю, що сидів на мості у Dark Souls (з відбитого хвоста якого падає непоганий меч). Не плутати із літаючою паскудою з Demon's Souls.
На перший погляд здається, що оця велика кількість наявних можливостей створить достойне різноманіття бойових тактик для подолання перешкод у Wo Long, але насправді 99% ситуацій зовсім не мотивують гравця діяти творчо. Адже значно простіше покластись на реакцію і вдало парирувати атаки ворогів, особливо критичні, під час яких з'являється червона аура — парирування такої атаки приголомшує супротивника і дозволяє провести потужну контратаку. Часто смертельну для звичайних мобів. На мою приватну думку, десятки стихійних заклять та видовищні спеціальні прийоми стануть у пригоді лише тоді, коли гравцеві захочеться записати гарненьке відео чи якось урізноманітнити битви. Або ускладнити їх, коли набридне експлуатація системи парирування.
Ситуація дуже нагадує різні ігри-пісочниці, зокрема — останні Assassin's Creed чи Metal Gear Solid V: The Phantom Pain, де гравцям видається великий арсенал можливостей, але більшість обирає найпростіші методи подолання перешкод. Шаблони. Водночас існує згадана вже NIOH, де ігровий дизайн змушує гравців змінювати свої тактики, оперувати стійками в межах обраної зброї, а іноді навіть заохочує опанувати інший вид зброї. У Wo Long теж є великий арсенал — алебарди, прямі та вигнуті мечі, спарована зброя, булави й списи. На превеликий жаль, усі вони мало чим відрізняються одне від одного. Десь трохи інша швидкість, десь більший чи менший радіус ураження ворогів у серіях ударів, але все це не впливає на основу бойової тактики та динаміку сутичок, якщо гравець сам не хоче це змінити.
Можливо, комусь такий підхід до дизайну бойової системи зайде більше, ніж мені. Він має право на існування, врешті-решт гравцям дається велика свобода і можливість без надмірних ігрових зусиль перейти з одного виду зброї на інший. Така собі SEKIRO: Shadows Die Twice з модами, де креативні гравці замість катани дають Вовку в руки залізнодорожню рейку або гілочку бавовни. Вигляд змінюється, а от на бойову тактику це вплине лише за бажання гравця ускладнити собі життя. Зважаючи на вищенаведене, вважаю боївку Wo Long чудовою для тактично невибагливих гравців, які хочуть провести час у динамічному і вимогливому до реакції екшні. Якщо ж ви шукаєте Souls-like, де потрібно підбирати тактики до сильних ворогів і босів, жонглювати зброєю і навичками — краще зверніть увагу на NIOH. Або SIFU, наприклад.
Дрібниці
Достойно попрацювали у Team Ninja над дизайном персонажів, спорядження і локацій. Деякі місцини у грі можуть здаватись дещо прісними, але не варто забувати, що за основу взяті цілком реальні час і події далекого минулого, то ж декорації відповідні. Локації добре деталізовані, мають приховані секрети, шукати які цікаво і навіть іноді корисно — прапори та предмети для покращення місцевого «естуса». Шанувальники розвитку персонажів та спорядження залишаться задоволені місцевими системами прокачки — керуючи п'ятьма стихіями можна суттєво посилити героя, налаштувавши під бажаний стиль гри, а посилення зброї у ковальчині добряче полегшить бої. Наприклад, якщо вам закортить зробити більший акцент на магії. Але майте на увазі — чистого мага, як то у Demon's Souls, створити не вийде. Уся магія у Wo Long відіграє виключно допоміжну, другорядну роль. Як і усі спеціальні прийоми з астральними звірями-хранителями.
Візуально гра теж виглядає доволі соковито, хоча захопити це за допомогою фоторежиму надзвичайно важко — його активацію можна призначити лише на комбінацію з кнопок, і це зовсім не зручне поєднання «L3+R3», а «Options+R1» чи «R1+сенсорна панель». Принаймні така реальність для PlayStation 5, можливо на РС або Xbox краще.
Інформація для мисливців на трофеї та досягнення
Декілька слів про платиновий кубок, 1000G і 100% набір досягнень. Виконати усі задачі Wo Long доволі легко, але я раджу тим, хто націлився вполювати усі трофеї, занотовувати усі види збиральних об'єктів: панцирі цикад (20 штук), посилювачі для хілки і маленьких пандоподібних демонів, яким потрібно згодовувати предмети на обмін. Записуйте на яких рівнях і скільки ви їх знайшли. Це допоможе вам зберегти час і не проходити зайвий раз уже досліджені локації, коли виявиться, що ви проґавили десь якусь цикаду, посилювач чи пандодемона. Загалом «платина» тут надзвичайно проста — ніяких вам додаткових вимог, ніяких пекельних випробувань. І навіть на рівнях з хвилями ворогів та босів, автоматичне збереження/контрольна точка спрацьовує перед появою кожного з колишніх босів. Тому в разі загибелі непотрібно проходити усе заново. З іншої сторони, ми ще не бачили які будуть сюжетні DLC до цієї гри. Аби тільки не повторилась ситуація із DLC до NIOH... Свят, свят, свят.
Підсумок
Wo Long: Fallen Dynasty — хороша розважальна Souls-подібна пригода для гравців, які шукають чогось простішого за оригінальні проекти From Software чи минулі роботи Team Ninja, але водночас і достатньо складного, щоб «відчути душевне напруження», так би мовити. Але якщо ви шукаєте хардкор і різноманіття бойової системи — у Wo Long ви їх не знайдете. В Рю Хаябуси більше бойових опцій, не кажучи вже про Вільяма Адамса із купою стійок під кожен тип зброї.
Бойова система і шаблони ворогів тут достатньо прості для швидкого опанування, а обрана зброя не має суттєвого впливу на тактику. Все, що справді відіграє роль і впливає на складність цієї гри — реакція гравця під час виконання ворогами критичних атак. Опанувавши цей момент ви без значних проблем подолаєте більшість босів, не кажучи вже про звичайних ворогів. Проблеми виникнуть хіба під час деяких додаткових завдань із хвилями босів. Та й там розробники вирішили не напрягати гравців і додали автоматичні контрольні точки між цими хвилями. Вперше таке побачив...
Словом, гру я раджу поціновувачам Souls-подібних проектів і «тренажерів реакції», але найкращий варіант її придбання — під час якогось розпродажу зі скидкою в районі 33-50%.
Топ коментарі (0)