Як косплеєрам вдалося хакнути мозок глядачів?

Спочатку косплей з'явився з бажання глядача перетворитися на свого улюбленого аніме-персонажа. Адже буквально це скорочення від costume play, що означає "костюмована гра". Але зараз косплей міцніше асоціюється з еротикою, ніж з аніме. У чому причина такої еволюції?

На перший погляд, виною всьому першоджерело, тобто власне аніме. Автори часто заграють з аудиторією, додаючи фан-сервіс у вигляді пляжних серій, а то й просто сцен де можна побачити спідню білизну. Експериментують і з ракурсами, і зі смислами та й загалом сексуалізують своїх персонажів, особливо жіночих. Але навіть коли самі автори цього не роблять, на допомогу приходять фанати і домальовують у вигляді фан-арту все, чого тільки душа забажає. З розвитком штучного інтелекту такого роду робіт ставатиме лише більше, чого не скажеш про їхню якість. Але все-таки в аніме, за винятком таких піджанрів як хентай та еччі, це скоріше невеликі елементи, що не впливають на сюжет і займають мало часу на екрані. Якщо ж судити з фотосетів косплеєрів, то частка сексуалізованого контенту значно більша за решту.

Винні у всьому, звичайно, чоловіки. Не секрет, що їх значно більше серед споживачів аніме і серед шанувальників творчості еротичних косплеєрів. Валютою соцмереж є час і реакції. Творцям еротичного косплею дістається більше і реакцій, і підписок, і часу взаємодії. Інші косплеєри це теж помічають і починають сексуалізувати свої образи в гонитві за такою увагою. Так, поступово, еротичні елементи стали майже обов'язковими у будь-якому фотосеті. А демонстрація, наприклад, спідньої білизни вже й не вважається чимось особливим для сучасних косплеєрів. Це ми ще не торкаємося таких ресурсів, як OnlyFans, де за таку творчість буквально платять гроші і там уже працює правило: хто платить, той і замовляє музику.

Але хіба це вперше в історії, коли хтось оголюється чи сексуалізується за гроші? Були і еротичні журнали, і пін-ап-шоу, і кабаре, і стриптиз. У чому новизна косплея? Тут треба трохи відійти убік і подумати про те, чому хтось нам здається вродливим, а хтось ні. Люди дуже добре натреновані розпізнавати обличчя. Кинувши буквально один погляд на людину ми можемо визначити, чи небезпечний він чи ні, привабливий чи ні, в якому він настрої та багато іншого. Судження про людину, на яку ми глянули мигцем, може бути помилковим, але воно сильно вплине на наше подальше ставлення до нього. Якщо ми вирішили, що хтось непривабливий, то йому буде дуже важко переконати нас у зворотному, а швидше за все неможливо. Такі ментальні ярлики, як "привабливий", "непривабливий", "розумний", "дурний", "веселий", "нудний" ми розвішуємо на людей не докладаючи ніяких зусиль, просто автоматично. Пізніше при думці про цю людину або зустрічі із нею, у нас спочатку виникає в голові образ з усіма ярликами, які ми до нього прикріпили. Вони можуть спотворювати реальну картину того якою є людина, як на краще, так і на гірше. Не випадково кажуть, що по одежі стрічають. Стоп, по одежі. А чим косплеєр відрізняється від решти? Так одягом і відрізняється! Косплеєр відразу дарує тому, хто дивиться на нього, цілий букет з образів, пов'язаних з персонажем, якого він косплеїть. Якщо глядач знає, а тим більше любить цього персонажа, то і до косплеєра ставитиметься за умовчанням добре. Якщо він, звичайно, буде схожий на той образ, що глядач зібрав у себе в голові.

Але це не пояснює еротичного косплея. Тут працює інша когнітивна особливість. Ми звикли, що хтось нам подобається, а хтось ні. І на побутовому рівні здається, що ще потрібно знайти того, хто сподобається. Але еволюційно було не так. Нашим пращурам подобалися просто всі особини протилежної статі дітородного віку. Але з розвитком мозку у людини додалася можливість гасити ці позиви навішуванням ярликів. Так, людина може бути молодою, здоровою, але наша свідомість вішає ярлик "некрасивий" і ось він уже нам і не подобається. Визначається симпатія чи антипатія переважно по обличчю. Згодом стають важливими й інші параметри, але під час першої зустрічі переважно впливає обличчя. Тому в клубах або кабаре використовують дуже слабке освітлення, щоб люди виглядали привабливішими. Але знову ж таки, де тут косплей? Справа в тому, що "красиво-некрасиво" - дуже суб'єктивна категорія і залежить вона по суті від симетрії та співвідношення розмірів різних елементів обличчя та тіла один до одного. А косплеєри змінюють ці пропорції від образу до образу за допомогою костюмів, перук, гриму і, звичайно, редагуючи фотографії та створюючи ідеалізований образ. Додайте до цього фокус на певних частинах тіла, скажімо так, віддалених від обличчя і ось вже дуже звичайна дівчина стає супер-привабливою Сейлор Мун. Так, покоління косплеєрів, експериментуючи з образами та подачею, поступово виробили набір прийомів, що дозволяють проходити через нашу свідомість до тих частин мозку, які їх не критично люблять. Тому що, зрештою, косплеєри хочуть лише сподобатися тим, хто на них дивиться.

Повертаючись до питання, винесеного в заголовок, коротко пройдемося по прийомах, які дозволяють косплеєрам хакнути мозок глядача, а кажучи простою мовою подобатися:

• Експлуатація відомого образу. У глядача вже є сформоване ставлення до персонажа, яке він переносить на косплеєра.
• Однорідний та привабливий тон шкіри. Він сигналізує про здоров'я і робить людину привабливішою. Досягається макіяжем та редагуванням фотографій.
• Фокус уваги на тілі. Ті відділи мозку, які відповідають за реакцію на привабливе тіло, не можуть не відреагувати. А свідомість не глушить ці імпульси, тому що йому не вистачає інформації про обличчя.
• Привабливі пропорції. У кожного глядача переваги індивідуальні, хоча загальний підхід 90-60-90 з'явився не випадково. Пропорції можна змінити як стилістичними прийомами, так і фізичними (наприклад, підкласти формуючи накладки у потрібних місцях). В екстремальних випадках роблять операції зі збільшення/зменшення тих чи інших частин тіла.
• Контрастність фотографії. Чим легше розпізнати образ, то швидше він потрапить у ті ділянки мозку, які мають на нього відреагувати. І що швидше це відбувається, то сильніша реакція. Для прикладу, порівняйте реакцію людини, яка бачить тигра здалеку або бачить тигра, що біжить на неї. Швидкість і сила реакції буде дуже відрізнятися. Завдяки правильному підбору кольорів фону та костюма, деякі фотографії буквально вистрілюють у глядача.
• Ефект новизни. Через те, що в кожному новому фотосеті косплеєр може перевтілюватися до невпізнанності, спостереження за ним не набридає. Поступовим перебором косплеєр визначає смаки своєї фан-спільноти і потім працює на неї.

P.S. На всіх світлинах зображена одна й та сама модель, як приклад того як сильно може змінювати свою зовнішність та враження від неї косплеер.

Ця та інші статті про аніме доступні безкоштовно на buy me a coffee.