Огляд дорами «Вбий мене, зціли мене»: 7 корейців в одному

#огляд #укрютуб #дорами #лонґрід #корея

Є дорами, які захоплюють з першої секунди і не відпускають до самого кінця. Є такі, що відштовхують раз і назавжди. А є і ті, до яких вирішуєш повернутися згодом, бо відчуваєш, що серіал таки вартий перегляду, хоч одразу і не вразив. Для мене такою стала дорама «Вбий мене, зціли мене», про яку сьогодні і побазікаємо.

Зав’язка історії

«Вбий мене, зціли мене» — це суміш романтики, комедії і драми. Це історія про кохання, звісно ж. Але також про те, що може статися, якщо діти піддаватимуться насиллю з боку батьків. І про те, як дитячі травми можуть змінити особистість. На щастя, травми не такі сумні і трешові, як у випадку «Переповненої кімнати». Але дещо все ж ці серіали об’єднує.

Це те, що головний герой страждає на множинний розлад особистості, тобто в його голові живе кілька інших персоналій, які в будь-який момент можуть взяти тіло під контроль і діяти так, як їм заманеться. Це неабияк заважає головному герою. Він намагається виправити це і такий шанс випадає, коли той зустрічає ортиданторку психіатричної лікарні.

Основні персонажі та сюжет (зі спойлерами)

Отже, у центрі всього Ча До Хьон, якого грає Джи Сон. Він спадкоємець бізнесу «Сечжін Ґруп» в третьому поколінні. І, власне, той, у кого розвинувся дисоціативний розлад ідентичності після кількох травматичних подій, які загрожували його життю та життю близької йому людини. Він тривалий час мешкав і лікувався у Штатах. Однак бабуся, яка очолює бізнес, наказала йому повернутися. До Хьон вважав, що це неможливо, адже він досі хворий (про що його сім’я не знала). Однак врешті він опиняється в літаку до Кореї. А все тому, що тілом заволоділа одна з його особистостей. Шін Се Ґі.

Він брутальний і жорстокий, а з’являється здебільшого тоді, коли До Хьон ображається або злий. Шін Се Ґі поглинув весь біль головного героя; тому він найсильніша і найбільш травмована особистість одночасно.

По поверненні в Корею Чан До Хьон зустрічається зі своєю бабусею. Але замість пиріжечків, які вона могла б і приготувати для такого худого онучка, якого давно не бачила, хлопчина отримує порцію зневаги і посаду віце-президента в компанії. Стара цьому не рада, але їй потрібно втримати владу, допоки улюблений синуля не вийде з коми. Про це трохи згодом.

На честь призначення До Хьона його двоюрідний брат Ча Кі Джун влаштовує вечірку. Ну, як на честь цього… Ча Кі Чжун далеко не позитивний персонаж. Він президент однієї з компаній «Сечжін Ґруп», який не проти успадкувати весь бізнес. І поява До Хьона, прямого наслідника, йому взагалі не потрібна. Тому стосунки між братами напружені.

Для напруги є ще одна причина. Холодна і горда Хан Ча Йон. Вона ж — перше кохання До Хьона. Вона ж — майбутня наречена Кі Чжуна. Вона ж — жінка, яка ніяк не може визначитися, хто з тих двох їй потрібен.
На вечірці До Хьон стикається з О Рі Чжін. Вона в нас майбутня лікарка в галузі психіатрії, яка прибігла в клуб, аби розшукати зниклу пацієнтку. Там відбувається притаманна комедійним сюжетам примітивна плутанина хто є хто, і врешті До Хьон падає, вдаряється голівонькою і його тілом знову заволодіває Се Ґі.

Він бачить О Рі Чжін і тієї ж ночі освідчується їй у коханні. О Рі Чжин, звісно ж, в шоці, але, як і належить панянкам з дорам такого типу, тікає геть.

Врешті виявляється, що О Рі Чжін працює в тій клініці, де і психіатр, що вів свого часу До Хьона. Ба більше, ця лікарня отримує немалі грошики від «Сечжін Ґруп» як пожертвування.

Тому, коли Ча До Хьон вирішує найняти приватного таємного психіатра для себе, у Рі Чжін майже не лишається вибору. Точніше, він у неї був, і вона навіть майже поїхала в Америку вчитися, однак їй було неабияк шкода До Хьона, та і Се Ґі її на той момент вже зацікавив.
Але фінальною крапкою у рішенні пристати на пропозицію приватного лікаря стало знайомство з Ан Йо Собом. Коли Рі Чжін телефонувала До Хьону, щоб сказати про рішення полетіти у Штати, у його тілі був Йо Соб. Почувши її слова, він вирішив скоїти самогубство, бо, мовляв, з таким монстром як він, ніхто не хоче мати справи. Йо Соб — це суїцидальна особистість. Він 17-річний хлопець, геній, художник, але емоційно дуже нестабільний. Рі Чжін, звісно ж, рятує його, і лишається поруч з До Хьоном.

До Хьон же, паралельно зі своїми психологічними проблемами, намагається розібратися, що сталося в його минулому. Річ у тім, що батько До Хьона опинився в комі після пожежі, яка сталася в маєтку багатіїв 21 рік тому. І час від часу До Хьон ловить флешбеки про те, що трапилося того дня та трошки раніше, однак якість цих спогадів — на трієчку. Бо він втратив пам’ять.

Біля До Хьона постійно вертеться його матір. Вона не користується повагою у сімействі багатіїв, прикладається до келишків з вином і марить тим, щоб До Хьон успадкував весь бізнес. Вона не хоче, щоб її чоловік отямився. І вочевидь знає те, що не завадило б знати і До Хьону. Але вирішує нічого не розповідати.

У компанії О Рі Чжін До Хьон почуває себе безпечніше. І вона потрохи знайомиться з кожною з його особистостей, бо перебуває з ним 24/7. Так, це такий приватний психіатр.

Наприклад, один з мешканців голівоньки головного героя — це Перрі Пак. Він 40-річний чоловік, який любить виготовляти бомби, пити і рибалити. Він з’являється тоді, коли Ча До Хьон згадує про свого батька, ще до того, як дитиною став жертвою трагедії.
А ще до О Рі Чжін виходить Ан Йо На. Це 17-річна сестра-близнючка суїцидального Йо Соба. Та на відміну від хлопака, ця дівчина — ще та скалка в дупі. Вона лається, бігає за айдолами, а також — за братом О Рі Чжін О Рі Оном.

О Рі Он, до слова, заслуговує на окреме представлення. Для більшості людей він живе як бовдур, що висить на батьківській шиї. Насправді ж він — письменник, чиї детективи і трилери стають бестселлерами. Однак його основна мета — розкрити правду про «Сечжін Ґруп».Але чому? Бо тому що О Рі Чжін — йому не рідна сестра. Батьки привели її в дім, коли дівчинці було 7. Мала нічого не пам’ятала про життя до цього. Хіба те, що вона боїться підвалів. О Рі Он з того моменту завжди піклувався про неї і, прости господи, закохався. Ні, не подумайте, я розумію, що вони не рідні. Але цей підсюжет віддає якимось примітивним порнороликом…

Менше з тим, О Рі Он дізнається, що До Хьон не такий вже і простий тіп, а О Рі Чжін пов’язана з його багатійською сімейкою, тому взаємини у них не дуже складаються.

Але як пов’язані наші голубки? Так, вони ще до половини дорами зрозуміли, що небайдужі одне одному, і цілувалися. Хтось здивований? Я — ні. Так от, До Хьон з часом пригадує, що частенько в дитинстві ходив у підвал. І там нібито була якась дитина. Він намагався підтвердити це, але що бабця без пиріжків, що мати, поціновувачка келихів, казали, що все це не так. Однак через те, що Се Ґі, зла, але сексуальна особистість До Хьона, заявив, що О Рі Чжін була його першим коханням, голубки припускають, що були знайомі в дитинстві.

Та нічого не в’яжеться докупи, поки помічник До Хьона не знаходить інформацію про сімейний реєстр його родини. Поки мамця, поціновувачка келишків не дізнається, хто така О Рі Чжін насправді і не вирішує викрасти її (геніальне рішення!). І поки бабця не розповідає те, що знає сама (в обмін на обіцянку До Хьона таки втримати компанію у своїх руках і не віддати її злому барту та його батькові).І поки не з’являється ще одна особистість До Хьона — маленька дівчинка з ведмедиком, яка і уособлює О Рі Чжін у дитинстві.

Виявляється, що До Хьон і О Рі Чжін дійсно мешкали в одному маєтку. Але О Рі Чжін замкнули у підвалі. Ще одне геніальне рішення! Чому так? Ох, ну дивіться… тут у нас бразильсько-турецький серіал починається. Тому можете малювати схеми, аби нічого не загубити.
Мати О Рі Чжін і батько До Хьона одружилися лише тому, що так було потрібно — багатійські заморочки. Почуттів одне до одного вони ніколи не мали. А батько До Хьона взагалі вертів все на одному місці. Він не хотів жити життям бізнесмена, прагнув волі і втік з дому. Врешті у нього та поціновувачки келишків народилася дитина — До Хьон. І батько, і син вважали, що життя в них чудове, а от мати дратувалася, бо прагнула грошей. Вона дотисла чоловіка повернутися до сім’ї багатіїв, щоб той врешті вписав сина в сімейний реєстр.

Додому блудний батько з До Хьоном повернувся аж за 6 років. За цей час його дружина, мати О Рі Чжін, також встигла зробити дитину. Від чоловіка, якого кохала, і з яким збиралася жити довго і щасливо, але він швидко помер. Вона прагнула розлучитися з батьком До Хьона, втім їй не дали цього зробити. Дізнавшись, що його дружина народила від іншого, батько До Хьона розізлився, але вимістити злобу на дружині так і не зміг, бо вона загинула в аварії. А її доньку у сім’ї так і не прийняли. Батько До Хьона замкнув її у підвалі і постійно знущався з неї, навіть якщо винен був його рідний син До Хьон.

Маленький До Хьон не міг нічого вдіяти, як би не старався, і врешті його психіка не витримала. Через постійні знущання і народилася зла особистість — Се Ґі. І саме Се Ґі вчинив пожежу, через яку ледь не загинув батько До Хьона та сама маленька О Рі Чжін. Але якщо батько впав в кому, то дівчинку з пожежі врятувала подруга її рідної матері, яка готувала їжу в маєтку для бенкету (дивовижний збіг, погодьтеся).

Сподіваюся, ви ще розумієте, що відбувалося… :)

Так от, після пережитого малеча втратила спогади. І Рі Чжін стала жити з новою сім’єю. А До Хьон лишився з багатіями. Однак хлопчик був настільки травмований, що сприйняв спогади про насильство над дівчинкою за власні. Через це згодом, крім Се Ґі, стали з’являтися й інші особистості.

І найголовніше, виявилося, що Ча До Хьон — це справжнє ім’я О Рі Чжін, яке їй дала мати і під яким її внесли в сімейний реєстр. А дорослого і знайомого нам багатоособистісного До Хьона при народженні звали Ча Джун Йон. Однак, знову ж таки, пожежа сильно травмувала дитину, і він сприйняв ім’я До Хьон як своє, і відгукувався лише на нього. Сім’я не вигадала нічого краще, як забити на це і приховати від інших.

На щастя, наприкінці головні герої дізналися всю правду. Навіть батько До Хьона прийшов до тями. До Хьон і Рі Чжин його не пробачили, але сказали, мовляв, чекай на наше прощення.
Зрештою РІ Чжін і До Хьон лишаються разом. До Хьон живе з її батьками, рубає дрова, і не зізнається їм, що є спадкоємцем «Сечжін Ґруп», хоча насправді через свого ставленика опікується справами компанії. Завдяки Рі Чжін йому врешті вдається об’єднати всі особистості. Хепі енд.

Що мені сподобалося в дорамі «Вбий мене, зціли мене»

Якщо спочатку я думала, що історія буде досить примітивною, то у підсумку вона мене приємно здивувала. Так, все дуже заплутано, але нас поступово вели до розгадки. І це дійсно цікаво. Наприклад, я взагалі не очікувала, що тим, хто підпалив маєток, виявиться малий, в якому вже з’явився Се Ґі. Ну і всі ці сімейні відносини для мене теж загадка. Вони завжди для мене загадка, бо я зазвичай гублюся у родинних зв’язках, як тільки вони виходять за межі «мама, тато, дітки».

І ще я свято вірила, що усиновленим виявиться не О Рі Чжін, а О Рі Он. Мені видавалося логічним, що він з родини багатіїв. Але я люблю помилятися у своїх здогадках. Бо це означає, що сценаристи працювали.

Що мені не сподобалося в дорамі «Вбий мене, зціли мене»

Я подивилася «Вбий мене, зціли мене» з другої спроби і роки так за три з моменту першої. Підозрюю, що всьому виною рік випуску — 2015-й. Звідси кілька наслідків. Перше — якість зйомки.Відчуття, ніби дивишся серіал на «Інтері». Абсолютно не Netflix. Такі часи теж були, розумію, але приємніше оку від цього не стає. Друге — постійні крики. Це може працювати як комедійний прийом, але ж не стільки разів поспіль. Важко дивитися, чи то слухати, коли герої кожні 20 хвилин переходять на ультразвук. Третє — це саунд, який ліплять в кожен драматичний і напівдрматичний момент. Як же він мене задовб, от чесно... Спочатку він здався мені химерним, бо звучить, наче репчик з років, коли мені було 15. Але вже десь на четвертій серії терпець увірвався. Його додавли знов і знов, по кілька разів у кожній серії.. А їх 20, на секундочку. І чим далі, тим частіше він з’являється. До того ж, не якийсь приглушений, для атмосфери, а на повну потужність. Словом, ця дорама не для слабких вух.

Ще момент зі ставленням до головної героїні. Її там тягають, як песика, ті, хто закоханий. Туди йди, сюди не йди, я сказав зробити те, а не се, ось вам, дівчино в магазині косметики, моє страшко, зробіть щось з нею. І це не окей. Я розумію, що до дівчта, жінок так ставитися не можна, і ретрансляція такого ставлення тільки популяризує подібну поведінку. Однак я поблажливо спихаю це на рік і додатково жанр (бо сучасні дорами подекуди теж таку дурню показують).

Щодо О Рі Она. Я думала, що він матиме більше спільного з усім сюжетом. Просто нам так вкинули, що він закоханий в Рі Чжін, але по факту ніяк це не показали. Усе, що він робив, міг робити і просто брат. Навіщо було вплітати сюди кохання і залишати все в такому вигляді? Як на мене, дивне рішення.

Хоча дорама в принципі шкутильгає на другорядних персонажів. Та ж Хан Ча Йон, яка була першим коханням До Хьона. На початку її роль здається більш значущою, а по факту вона злилася в порожні балаканини. Більшість проблем, що виникали через неї, невдовзі просто забувалися, бо були незначними.

Те ж стосується і злюки-брата Ча Кі Чжуна. Під кінець він просто зник в нікуди, бо виявився геть незначущим для основного сюжету.
Та попри це, історія мені сподобалоася. Хоча і затягнуто трохи. Могли б вмістити все і в 16 серій. Тим паче, що левова частка часу пішла на довбані повтори. З серії в серію одні і ті самі кадри спогадів з дитинства нам показували десятки разів. І я щиро не розумію, навіщо. Серії так з 15 я просто промотувала їх, бо сенс знову дивитися на те саме?

Як немає сенсу і дивитися на гру головної героїні у виконанні Хван Чом Юм… Я не знаю, чим керувався режисер, коли апрувнув її такою істеричною в серіалі, але… Її забагато. Вона вічно бігає, кричить, не може зібратися докупи… Щось таке акторка робила і в дорамі «Вона була гарненька», але там мене це трохи менше напружувало. Все ж персонажка О Рі Чжін занадто галаслива. Тим паче це не лягає нормально в історію тому, що вона працює в психіатрії. Так, вона початківиця, але ж це не привід так реагувати на пацієнтів. Не думаю, що це окей — волати і трясти людину, в якої змінюються особистості.

З огляду на ці дії, нам так само могли подати її не як майбутню психіатриню, а як майбутню підводницю. Словом, можна було б додати їй бодай трохи фаховості. Або видати акваланг, якщо вже на те пішло. Одне з двох.

Можливо, я б менше чіплялася, але свою роль зіграв і контраст. На фоні інших акторів дорами вона виглядала, наче навіжена. Джи Сон, на відміну від неї, чудово себе показав. Він перевтілювався з однієї особистості в іншу, і я йому вірила. Хоча і плакунькав він не завжди чудово, я дійсно бачила в ньому різних персонажів. І що це, як не ознака професійності?

Те саме скажу про Пак Со Джуна.. Він теж гарно змінювався, залежно від того, кого треба було зображати: дурника чи серйозного письменника, чоловіка та жорсткого брата. А Хван Чом Юм. Ну, може просто не моє. Напишіть ви, що думаєте про її гру.

І ще мені не сподобалося червоне тату на шиї До Хьона, яке з’являлося, коли ним заволодівав Се Ґі. Я розумію, це для того, щоб дурненькі глядачі, за яких, схоже, нас мають сценаристи, такі: «Уааа, це Се Ґі, ого, хто б міг подумати! Дуже дякую, що пояснили!». Ні, не дякую. Джи Сон відігравав Се Ґі бомбічно, тим паче, ви його перевдягали, нафарбували і зачісували інакше. Нащо той драконій символ?

Чи варто дивитися дораму «Вбий мене, зціли мене»

Я оцінила дораму на 7/10. Бо, по-перше, сюжет мені завжди подобався. По-друге, мені подобаються історії з кількома особистостями в одній людині. По-третє, там є Пак Со Чжун. Хто знає мене не лише з ютубчика, а й з телеграму та інсти, той в курсі, що Пак Со Джун — один з трійці моїх улюблених акторів. Хіба можна було дозволити собі пропустити дораму з ним? Ніт.

Тому все ж рекомендую до перегляду.

І також вже можна подивитися відеоогляд на цю дораму в мене на каналі: