"Що може змінити природу людини" або про що був Planescape: Torment

Терпи, терпець тебе гартує!

Planescape: Torment - абсолютно дивовижна гра в дусі РПГ старої школи, однак так уже вийшло, що заслуженої популярності вона не отримала. Це не означає, що про гру до пуття ніхто й не чув, сам факт появи Enhanced Edition свідчить про протилежне, але все ж таки вона далеко не так відома, як інші РПГ тієї епохи, на кшталт Baldur's Gate, Neverwinter Nights або Fallout (який, до речі, був створений авторами Planescape), через що стає дещо сумно.

Коли я кажу, що це РПГ старої школи, це означає, що тут ви не зустрінете безлічі особливостей, характерних для сучасних ігор, однак цей проєкт може запропонувати натомість дещо інше і, треба визнати, деякі його ігрові особливості приводили мене в захват.

Оскільки це перевидання, то особливих проблем я не зустрів, тому згадаю про інше. Гра в Стимі представлена англійською, і якщо ви більш-менш володієте нею, то рекомендую проходити Planescape саме в оригіналі - тут просто приголомшлива мова.

Не дивно, що у мене болить спина, на ній написаний цілий роман

Тутешня історія починається з того, що головного героя доставляють у морг у не дуже живому стані. Однак уже за хвилину Безіменний (а саме так звуть нашого героя, хоч як би парадоксально це не звучало) приходить до тями, і з ним одразу ж зав'язує бесіду головний троль цієї гри - літаючий череп на ім'я Морт. Під час діалогу з'ясовується, що Безіменний нічого не пам'ятає, а єдиний спосіб щось з'ясувати - слідувати його ж власним вказівкам, залишеним самому собі у вигляді шрамів на спині, які одразу ж люб'язно розшифрував Морт (промовчавши про пункт "Не довіряй літаючому черепу").

Тут можна було б поскаржитися на кліше у вигляді амнезії, проте в даному випадку це потужний сюжетний елемент, який грамотно вплетений в розповідь і навіть у другорядні квести. Дотримуючись своїх вказівок, герой незабаром з'ясовує, що є безсмертним і переживає вже далеко не першу і навіть не десяту інкарнацію.

Тепер же йому належить дізнатися про причини появи свого безсмертя і вирішити, що з ним робити.

Цьому і присвячена гра, під час якої Безіменному доведеться вирішити не один десяток побічних квестів, знайти вірних супутників і відповісти на одне головне запитання.

Сюжет тут прописаний відмінно, і постійно виникає відчуття, що читаєш хорошу книгу в жанрі фентезі. Крім того, більшість додаткових квестів також опрацьовані доволі якісно і намагаються відходити від звичних завдань на кшталт "знайди-принеси" (уже в морзі можна знайти кілька цікавих штучок, якщо ви не ламатимете зомбі, а трохи попрацюєте головою). Але, мабуть, найкрутіше в грі - це її лор. Що більше ви розумієте, як влаштований світ Planescape, то ще більше хочете про нього дізнатися - про його устрій і плани (в сенсі реальності), про раси, які його населяють, про Сігіл, про Леді Болю, врешті-решт (але обережно, вона не любить, коли про неї намагаються щось дізнатися).

Не буду багато говорити про це, оскільки це краще дізнаватися самостійно, тож просто покажу, який насправді вигляд має той самий Сігіл (так, і все це розміщене на внутрішньому боці цього "бублика" на вершині стовпа).

Моя дівчина змусить тебе відчути себе чоловіком!

Перше і, водночас, головне, що вам доведеться робити в цій грі - багато читати. Ні, не так. БАГАТО ЧИТАТИ. Ось, так буде правильніше. За кількістю тексту проєкт запросто може стати суперником більшості візуальних новел. Журнал, діалоги, монологи, описи предметів - читання всього цього становить щонайменше 70% усього геймплею, а іноді - і всі 90%, якщо ви вирішите відігравати красномовного героя (ну, або лиходія). І знаєте, що найголовніше? Усе це читати доволі захопливо, оскільки і за якістю написаного тексту гра зможе конкурувати з більшістю ВН.

Оскільки це РПГ, то давайте поговоримо про відіграш. Незважаючи на наявну передісторію, ви можете відігравати будь-якого персонажа, якого вам заманеться - тут є класична система D&D, що охоплює дев'ять світоглядів - від порядку до хаосу, і від добра до зла з істинною нейтральністю в центрі. Починаємо ми, будучи в класі воїна, однак під час гри його можна змінити на мага або злодія. У Безіменного є 6 прокачуваних характеристик, половина - інтелектуальні, друга половина - силові. І це та рідкісна гра, де за належного прокачування можна забалакати більшість супротивників і навіть босів.

Бої ж у грі відбуваються в реальному часі, проте є тактична пауза. Герой може набирати партію - загалом є 7 персонажів, але взяти можна не більш ніж 5, при цьому всі вони також прокачуються і мають унікальні навички (Морт з його здатністю крити ворога матюками, викликаючи в того батхьорт - просто шедевр геймдизайну) та екіпіровку. Традиційних щитів/мечів тут майже немає, вся зброя значно химерніша (власна відрубана рука, а чому б і ні?), а замість звичної броні є аксесуари і татуювання.

Для завдань є журнал із квестами, але немає ніяких маркерів і подібної сучасної нісенітниці. Взяли квест - з'явився відповідний запис, оновлюватися він не буде, просто зникне після виконання. Як же в такому разі все відстежувати і виконувати? Для цього і потрібен журнал, до якого автоматично заноситься вся хоч трохи важлива інформація, а для того, щоб знайти потрібні відомості, досить просто на манер Гугла вбити потрібне слово в пошуковий рядок. Так, те, до чого ніяк не дійдуть у сучасних РПГ, було в грі двадцятирічної давності.

Бійся імен. Імена мають силу в ідентичності. Інші можуть використовувати імена як зброю. Імена - це гачок, за допомогою якого тебе можуть вистежити... Залишайся безіменним, і ти будеш у безпеці.

Графіка, незважаючи на те, що гра вийшла 20 років тому (її не особливо поліпшили в ремастері), має цілком непоганий вигляд, утім, вона далеко не той аспект, за який люблять гру. Дизайн же вийшов чудовим - усі локації запам'ятовуються, вони доволі колоритні (сетинґ зобов'язує), ну, а щодо персонажів... тут можна надовго залипнути в журналі, роздивляючись якихось тіфлінгів або Занепалу Грейс.

Саундтрек досить атмосферний і такий, що запам'ятовується, я б навіть назвав його "темним". Композиції підібрані вельми вдало і добре підкреслюють ситуації, в яких використовуються.

Planescape: Torment - це:

👌 Миші з IQ вищим, ніж у Енштейна
👌 Копання у власних кишках
👌 Морт, єдиний і неповторний
👌 Скринька з каверзою
👌 Дабуси
👌 Найгарячіший хлопець у Сігілі
👌 Kono Grace Da!
👌 Сміття як ключ до порталу
👌 Суїцид як аргумент у суперечці

Що може змінити природу людини?

Planescape: Torment - це чудова олдскульна РПГ, яка хоч і не провалилася на виході, але отримала в рази менше уваги, ніж заслуговує. Як мені здається, з цією грою варто ознайомиться всім шанувальникам жанру РПГ, а також любителям цікавих історій в іграх. Вкрай рекомендую.

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім