Go tell aunt Rhody
Go tell aunt Rhody
Go tell aunt Rhody that everybody is... dead
Почнемо з базового - це не Resident evil. Не сиквел, не приквел, не інтерквел, не старший брат, не молодший брат, навіть не троюрідний брат по хрещеній матері старшої сестри діда, того, що в 90-х Т-вірусом обколовся. Це міг би бути ребут (як у випадку з DmC), але назва говорить про зворотне. Те, що гру назвали Resident Evil 7 і запхали в самий фінал на кілька секунд одного персонажа з оригінальної серії, ще не робить її частиною цієї серії, особливо з урахуванням того, що більше ніяких сполучних ланок немає, не враховуючи БОО (які також дуже відрізняються від уже баченого раніше), але з таким самим успіхом у серію можна було записати і Plague Inc., наприклад.
Я розумію, чому Capcom вирішили зробити її частиною серії - невідому гру не стали б купувати такими накладами як продовження культової франшизи, на яке чекали не менше ніж п'ять років. Але це не скасовує того факту, що гра не має практично нічого спільного з Resident Evil, як у сюжетному плані, так і здебільшого геймплейно. Втім, якщо абстрагуватися від цього, і сприймати гру як абсолютно новий проект, то можна сміливо сказати, що якщо шедевр і не вдався, то творіння точно вийшло непоганим, навіть хорошим.
Потрібно похвалити капкомівський RE Engine, який дебютував саме в RE7, адже саме на ньому зараз виходитимуть усі нові ігри компанії, включно з новими частинами самої RE і Devil May Cry V, тоді як RE7 був свого роду випробувальним полігоном і, варто сказати, випробування вдалося. Гра здатна видавати досить приємну оку картинку навіть на слабких системах, а оптимізація не може не радувати. Якихось багів не помітив, тільки під час гри була пара-трійка вильотів і не зовсім зрозуміло, з чим вони пов'язані.
Welcome to the family, son!
Гадаю, я не буду особливо оригінальним, якщо порівняю сюжет RE7 із Форсажем, адже в центрі обох творів лежить одна тема - сім'я та її важливість для людини.
Протагоніст гри, Ітан, приїжджає в гості до сім'ї своєї дівчини, Мії, щоб познайомиться з ними ближче. Тут важливо зазначити, що сам Ітан є консольщиком, тоді як сім'я Мії - Пекарі, через що згодом виникнуть конфлікти. Ітан знайомиться з усіма членами сім'ї - працює з батьком у гаражі та майстерні, допомагає матері в оранжереї та пригощається її вечерею, грає в ігри з сином сімейства Лукасом. Загалом, ГГ приємно проводить вихідні, проте раптово все йде шкереберть...
Якщо серйозно, то сюжет вийшов цілком непоганим, але ось із його подачею гра не завжди успішно справляється. То ми робимо припущення про справжній стан речей за допомогою записок, які знаходимо (мабуть, найкращий спосіб подачі історії в ААА-грі, адже всі це люблять, так?) і діалогів, а то нам (справедливості заради, ближче до кінця гри) прямим текстом все пояснюють і розжовують до такої міри, щоб було зрозуміло навіть тому, хто до цього взагалі не стежив за сюжетом і ще не зрозумів, у чому ж там справа.
Зв'язок з оригінальною серією майже повністю відсутній. Ну, тобто, у грі є пара відсилань до RE (і то не всі їх зрозуміють), а у фіналі з'явиться один відомий персонаж серії (аж на кілька секунд). Але все це зроблено так ліниво і безідейно, що цілком очевидна мета подібних маніпуляцій - не дати гравцеві зрозуміти, що він грає не в Resident Evil, що, знов-таки, безглуздо, тому що гра вельми непогана сама по собі (що не скасовує безлічі дурних моментів) і їй не потрібна асоціація з іменитою серією, якщо тільки не говорити про продажі.
That gun is not going to work the way you think it will.
Капком говорили, що це якесь повернення до джерел і мали рацію... відсотків на 30-40. Гра справді намагається в хоррор, місцями у неї навіть вельми непогано виходить, але потім вона згадує про свою назву і все скочується в шутер.
Отже, ми маємо: вид від першої особи (вперше в основній серії), завдяки якому вдається посилити занурення. Добру половину гри нам належить досліджувати будинок Бейкерів і прилеглу територію в дусі найкращих традицій інді-хоррорів. Добре, що гра не стала зовсім вже скочуватися в Аутласт і тут майже відсутні хованки і втечі від невразливих супротивників.
Як і в класичних іграх серії, ми маємо інвентар, куди складатимемо всю зброю, яку знаходимо (ніж, пістолет, дробовик, пістолет-кулемет, гранатомет, вогнемет, дистанційні бомби), та ключові предмети для розв'язання головоломок, які хоч і відсилають до класичних RE, але є вкрай примітивними у своїй основі. Про логіку встановлення в сільському будинку замків, що реагують на тінь, і дверей із кількома типами ключів я, мабуть, промовчу. Деякі предмети також можна комбінувати між собою, створюючи таким чином боєприпаси та аптечки.
Різноманітність супротивників сильно засмучує - всього 5 різновидів ворогів (4 з яких це різні види одного монстра, а п'ятий - комахи) і чотири боси без повноцінної зміни фаз. І начебто видно, що гра старається - тут є цікаві ситуації на кшталт битви на бензопилах із батьком сімейства або дослідження корабля, що розбився, за Мію, проте все чимось псується - битва жахливо заскриптована, а походеньки на кораблі, які дають надію на якісний хорор, уже за 20 хвилин перетворюються на звичайний шутер, утім, як і фінальна частина гри, коли набої й аптечки вже просто вивалюються з усіх кишень і дупи.
You thought you could just slip out before dinner was done?
Графічно гра має цілком гідний вигляд навіть на середніх налаштуваннях, що, почасти, і заслуга геймдизайну. Похмурі коридори, невеликі відкриті простори, безліч різноманітних кімнат у будинку - все це виконано чудово і добре закріплюється в пам'яті.
Саундтрек вийшов досить непоганим. Go, tell aunt Rhody вписується в інтро просто чудово, музика в самій грі також непогана, хоч і запам'ятовується менше. Але головне тут - звуки. Вони досить правдоподібні і непогано насичують атмосферу, особливо укупі з темою, яка звучить при появі ворогів.
Resident Evil 7 - це:
👌 Чудодійний подорожник
👌 Знайомство з батьками дівчини
👌 Пила на мінімалках
👌 Зброя на ім'я АльбЕрт
👌 Холівар консольщика і пекашників.
👌 Останнє слово техніки в 2017 році - відеокасети
👌 "Каналізатори"
👌 Традиційна сімейна вечеря
👌 Раптова бабуся
👌 Лопата!
👌 Цербер (не з DMC)
👌 Алігатор Данді
Groovy
Непогана спроба повернуться до хорорів після п'ятої та шостої частин серії, але як RE гра не особливо добре сприймається. Втім, усі названі недоліки не заважають отримувати від неї задоволення.
Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім
Топ коментарі (8)
Welcome to the club, buddy,
Йой на харді Мія дуже стійка мала
Почнемо з базового - це Resident Evil. А то з такими заходами можна дійти до того, шо і RE4 - не RE
Ок, а якщо забути про DLC, в які я ще не грав, і викинути з гри останні 10 хвилин з косплеєром Кріса Редфілда?)
Saveroom один з найкращих і він відкладається у голові, можу час від час переслуховувати)
про сім'ю і звук у мене думки були прям 1в1
Сцена з вечерею досі лякає мене своєю огидністю
Хз, ми так з родиною збираємося на всі свята)