Куток

Обкладинка для допису Не завжди варто рятувати помираючий світ - огляд Dark Souls Remastered
Дарк Валерійович
Дарк Валерійович

Додано • Оновлено

Не завжди варто рятувати помираючий світ - огляд Dark Souls Remastered

YOU DIED

Опис картинки

Пам'ятаю, десь у 2014 році я дізнався про якусь хардкорну серію ігор, яка всіляко знущалася з гравців, змушувала їх розбивати геймпади об стіну, ламати клавіатури (на яких грали лише відбиті мазохісти) та й узагалі представляла собою пригоди поневіряння у світі, де тебе вбивало що завгодно і коли завгодно, навіть на стартовому екрані гри. Називалася ця серія, природно, BattleToads Dark Souls. Через подібні розповіді мене і зацікавила серія душ.

Опис картинки

Завантаживши з торрента першу і другу частини (я тоді ще не купував ліцензійні ігри, утім, затятим шанувальником піратства теж ніколи не був) і погравши трохи в другу частину, я переключився на першу, яку незабаром так само успішно закинув. Потім повернувся до неї через кілька років, але так і не пройшов до кінця, застрягши в Озері Попелу з Гідрою і наслідками прокляття Василісків.

Опис картинки

Пізніше я пограв у третю частину спочатку на піратці, потім придбав ліцензію, яку незабаром пройшов, після чого купив і подужав Scholar of the first Sin. І лише тоді я придбав уже ремастер першої частини, яку багато хто вважає найкращою в серії.
Як бачите, мій шлях до неї, як і цей вступ, був досить довгим. І що ж я отримав у результаті?

Опис картинки

Але потім з'явився Вогонь. А з вогнем прийшла Різноманітність. Тепло і холод, життя і смерть, і звичайно ж... Світло і Темрява.

Сюжету в Dark Souls, як відомо, немає. Є тільки лор.

Жартую, звісно, хоча для багатьох цей жарт є абсолютною правдою, і вони дійсно вважають, що весь сюжет першої DS (як, утім, і всіх інших) - це початковий ролик і, власне, фінал гри. Звинувачувати їх у тому, що вони не зрозуміли сюжету гри, я, звісно, не буду, оскільки особливість історії ігор цієї серії в тому, що гравця не накачують десятками катсцен і тонами діалогів (при тому що за жанром це РПГ), натомість у грі відбуваються певні події на кшталт убивства боса гравцем, які кожен, хто грає, має право інтерпретувати по-своєму, виходячи зі знання лору, сприйняття цього лору та власних міркувань.

Опис картинки

Для когось Сіф - це просто Вовчара, а сутичка з ним - це звичайний босфайт, а для когось - це сповнена драматизму сцена, що показує поступову й неминучу смерть усіх шляхетних істот у світі, загибель якого так само неминуча, байдуже, скільки ще разів її зможуть відтерміновувати. Ті ж Сігмаєр і Солер спочатку здаються лише веселими, наївними простаками, подібними до Дон Кіхота, який б'ється з вітряками, але, знову ж таки, подібно до старого лицаря, у кожного з них є особиста драма, що робить їхні ролі трагічними, у чому переконається уважний гравець, який проходить їхні квестові лінії.

Опис картинки

Загалом, світ Dark Souls нагадав мені світ грецьких міфів, про який я читав ще в дитинстві. Тут є оповіді про богів і героїв, епохи великих воєн і еру процвітання. Але все це лише перекази, і коли ми, гравець, потрапляємо у світ гри, він перебуває на краю безодні, за якою - невідомість. Багато міст руйнуються або зруйновані, люди перетворюються на нежить, яка покірно очікує кінця Ери Вогню, а жодного із зустрінутих нами персонажів не можна однозначно назвати хорошим чи поганим.

Опис картинки

Найяскравіше, на мій погляд, близькість цього світу до катастрофи символізує фінальний бос гри - Гвін, Повелитель Попелу. Після десятків спроб і перемоги всіх босів основної гри перед нами постає не могутній Повелитель Світла, який колись бив своїх ворогів блискавками подібно до Зевса, а втомлений старець, який володарює лише попелом, що приніс колись у жертву власну душу і підтримує згасаючий вогонь з останніх сил. Те, що ми можемо парирувати його атаки лише підсилює драматичність фінальної битви.

І хоч я і люблю Dark Souls III, але, як мені здається, From Software зробили канонічним не той фінал.

Опис картинки

Що з тобою? Злякався? Нічого страшного. Сідай і влаштовуйся зручніше. Ми обидва станемо пустими, не встигнеш і оком моргнути.

Якщо сюжет DS відкрився не всім, здебільшого через особливості його подачі та тісний зв'язок із лором, то з геймплеєм усе відразу стає зрозумілим. You died. Ця фраза не просто супроводжує вас протягом усієї гри, неважливо наскільки добре ви граєте, а й є основним символом гри і, що важливіше, її філософією - вдосконалення через смерть. Незважаючи на те, що в DS присутнє прокачування і ви будете ним користуватися, прокачувати ви будете насамперед самого себе, гравця.
Зрозуміло, нічого нового в цьому немає, подібне є майже у всіх іграх, але саме в Dark Souls це стоїть на першому місці.

Опис картинки

Розповіді про нереально складних босів і смерті на кожному кроці якраз-таки результат неуважності гравця. У DS приблизно 90% смертей гравця трапляється з його ж вини - не запам'ятав мувсет боса, поскупився і завдав ще кілька ударів замість того, щоб перекотитися в бік, банально звалився в прірву, не роздивився оточення перед тим, як рухатись далі... Ще одним важливим фактором є посидючість, оскільки не кожен зможе раз по раз пробігати одних і тих самих ворогів на одній і тій самій локації тільки для того, щоб отримати кілька ударів від боса і вирушити до вогнища.

Опис картинки

Окремо хотілося б сказати кілька слів про PvP. Воно досить цікаво інтегроване в гру і під час проходження ви можете як покликати когось собі на допомогу, так і до вас може вторгнуться темний дух, який захоче вас насадити на свій Dark Sword вбити. При цьому не все працює так, як повинно працювати згідно з механіками, типовий приклад - бекстаби в обличчя, хоч це і звучить як оксюморон. Загалом же місцеве PvP може сильно затримати вас у цьому вмираючому світі та подарувати новий, незабутній досвід (і ні, я кажу не про генкінг, не треба так, будьте ж людьми).

Опис картинки

Embrace in a Jolly Cooperation!

Графіка у грі, незважаючи на те, що це проект 2012 року з невеликими змінами, виглядає цілком непогано. Дизайн локацій запам'ятовується і крім злегка картонного Анор Лондо нарікань не викликає, навпаки, деякі локації викликають щире захоплення.

Опис картинки

Саундтрек у грі хороший. Так, не всі композиції ви запам'ятаєте, але заспокійлива композиція біля вогнища, амбієнт в Озері Золи, який говорить про вічність цього місця і його відрізаність від турбот іншого світу, і тема Гвіна з фінальної битви, яка зачаровує не своєю епічністю, але меланхолійністю і трагічністю, надовго залишаться у вас в пам'яті.

Опис картинки

Dark Souls Remastered - це:

👌 Головний герой - обраний. Чи ні. А це справді важливо?
👌 Хавел "п'ять бекстабів" Скеля
👌 Гвін "чотири парирування" Лорд Попелу
👌 Залізний голем, який усвідомлює, що битва з ним нудна і, щоб не витрачати час гравця, сам зістрибує в прірву, маючи 4/5 ХП
👌 Класичне дарксоулське ПвП з естусом і бекстабами в обличчя
👌 60 FPS на які Ніто клав свій великий меч Повелителя Могил
👌 Anаl Rodeo класичне, з тим самим смаком із дитинства

Опис картинки

Але незабаром полум'я згасне... І залишиться тільки темрява.

Цю гру не дарма вважають особливою. Але в таких випадках говорять, як правило, про геймплей, водночас сеттинг, сюжет і лор тут просто чудові, і якщо у вас є почуття прекрасного, то ви точно не забудете цю хардкорну гру, яка запам'ятовується аж ніяк не своєю хардкорністю.


Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім

Найстаріші коментарі (9)

Звернути
 
piligrim profile image
Олекса

Бачу алебарду чорного лицаря на скріншотах - ставлю вподобайку! Жартую, я б і без того поставив вподобайку, стаття чудова).

І хоч я і люблю Dark Souls III, але, як мені здається, From Software зробили канонічним не той фінал.

Можливо, але від того фінал Dark Souls III вийшов ще більш драматичним.

Звернути
 
sogul profile image
Sogul

То є топ🔥

Звернути
 
guta_morgana profile image
Guta Morgana

Мені навпаки на PS після Соулсів важко адаптуватись до керування в інших іграх такого жанру, до прикладу Darksiders 3

Звернути
 
jorest profile image
Орест Лук'янчук

Дякую за огляд. Пройшов перший Дарк на початку повномасштабки і дуже захопився грою. Планую ще раз її перепройти, а потім взятись за наступні частини.

Звернути
 
oddsama profile image
ODDsama

Все ніяк не осмілюсь на соулс ігри) Цікаво, я один такий?

Звернути
 
gruski profile image
GORSKIY

Якщо чесно, то керування достатньо зручне. Проста на клавомиші його важко впихнути через велику кількість взаємодій і комбінацій клавіш для різних ударів. Але правда, якщо є геймпад, то краще на ньому грати.

Звернути
 
gruski profile image
GORSKIY

По-моєму, конічний фінал 3 якраз правильний. Саме те що смерть є лише частиною циклу, а не кінцем усього притягується через всю трилогію. І фінал третьої частини, зі смертю полум'я і кінцем ери вогню якраз є апогеєм цієї ідеї.
Та і ще в першій частині можна було зрозуміти, що кінець ери вогню неминучий, що настав час темряви

Куток

Підписуйтеся на наші соціальні мережі:
Telegram
Twitter
Facebook


Тепер у нас також є Youtube канал!