Вожаті, літній табір, невідома загроза і купа жанрових кліше - огляд The Quarry

Хіба це схоже на клятий мотель "Провісник"?!

👉 Після виходу Until Dawn студія Супермасів Гамес Supermassive Games пішла своїм шляхом створення інтерактивного кіно в жанрі хорору і замахнулася відразу на цілу антологію з 8 ігор, випустивши вже майже половину із задуманого. Водночас шанувальники чекали чогось рівня вищезгаданого ексклюзиву для "Соні", а тому анонс The Quarry багатьма, зокрема й мною, був сприйнятий з ентузіазмом. Але ось гра дісталася до релізу і... вийшла досить неоднозначною.

👉 З одного боку, історія вийшла дійсно непоганою в рамках жанру з можливістю відігравати як максимально клішованих героїв фільмів жахів, так і цілком раціональних персонажів, а також із чудовою стилізацією під хоррори 80-их. З іншого боку, ми отримали дуже посереднє технічне виконання, причому за всіма параметрами, а геймплей деградував навіть порівняно з Man of Medan, і це не кажучи вже про "дрібниці", на кшталт недоступного на релізі онлайн кооперативу та бонусів для власників делюкс видання, на які довелося чекати місяць.

👉 Отже, технічна частина. Це, якщо чесно, для інтерактивного кіно просто ганьба. Підвисання, лаги, репліки, що повторюються, музика й озвучка, що зникають, причому відразу починаючи з прологу і незалежно від конфігурації ПК. Я так розумію, відділ QA та інші тестери просто вийшли покурити. До речі, я вже говорив про не вказаний на сторінці гри лаунчер від 2К, який грі не потрібен, але продовжує стежити за даними гравця навіть після видалення самої гри?

Привіт, друже. Ласкаво просимо на шоу.

👉 Незважаючи на численні відсилання до культури 80-их (починаючи з характерного для "Зловісних мерців" прольоту камери в пролозі та закінчуючи всілякими "П'ятницями, 13-тими" і "Техаською різаниною бензопилою") історія розгортається в наші дні. Двоє випускників школи - Макс і Лора, їдуть до дитячого табору Хекеттс Куорі, щоб провести там більшу частину літа як вожаті. Однак до табору вони так і не потрапляють... Через два місяці сім інших вожатих, які весь цей час працювали в таборі, відправляють дітей додому і самі готуються до від'їзду. Утім, один із них - Джейкоб, не готовий змиритися з тим, що Емма, дівчина, з якою він зустрічався все літо, вирішила перед від'їздом розлучитися, вирішує, що якщо у них у запасі буде ще одна ніч, то це точно все змінить, а тому пошкоджує автомобіль, на якому вони повинні були виїхати.

👉 Неможливість вожатих покинути табір сильно нервує Кріса Хекетта, завідувача табором, через що він різко від'їжджає, наказавши всім з настанням темряви зачинитися в будівлі й ні під яким приводом не виходити до світанку. Але хто ж завадить сімом молодим людям чудово провести останній вечір у таборі без дітей і будь-якого нагляду, вірно? Саме з цього моменту події і починають набувати лякаючого оберту, адже героям доведеться не тільки з'ясувати, які таємниці приховує цей табір, а й ДОЖИТИ ДО СВІТАНКУ.

👉 Одразу варто сказати, що гра довша за представників антології The Dark Pictures і проходиться за добрі 10-11 годин. Сама історія не те, щоб дуже таємнича і в ній немає такого, чого не було б у фільмах 80-их, на які вона посилається, але виконано все цілком добротно і майже до самого фіналу їй буде чим вас здивувати. Також порадувало, що розробники пішли далі своєї звичної формули варіативності "всі можуть вижити/вмерти", і впродовж гри доведеться зіштовхнутися з моральними дилемами, які стосуються не тільки головних героїв, а й інших персонажів, де будь-яке прийняте рішення складно назвати правильним, тим більше, що в грі немає стовідсоткових лиходіїв, і кожен персонаж тією чи іншою мірою - жертва обставин.

👉 Ну і вряди-годи персонажі з прологу - це не просто гарматне м'ясо, покликане просто познайомити з основами геймплея і померти смертю дурних, а такі ж повноцінні персонажі, як і інші вожаті. Замість Куратора з DP (The Dark Pictures, а не double penetration, не плутайте) тут є провісниця, яка теж спілкується безпосередньо з гравцем після кожної глави і може допомагати йому, але має одну ключову відмінність - вона сама бере участь у розказаній історії.

Ви більше не танцюєте кумбайю?

👉 І ось ми підійшли до найсуперечливішої частини гри, яку вже не поправити патчами. Загалом, я мав здогадатися, що з геймплеєм щось не так, уже коли побачив режим "Кіно", у якому навіть натискати нічого не треба, і гра гратиме сама в себе. Почнемо з того, що епізодів, у яких нам дають вільно поблукати по окрузі стало помітно менше, ніж раніше. Вибір реплік у діалогах набув простішої стилізації, відмовившись від компаса, а заразом і від можливості просто промовчати, не обираючи варіант.

👉 Але це ще гаразд, головна біда гри - QTE. Вони нудні, легкі (а в налаштуваннях можна зробити ще легшими) і безідейні. Необхідність відхилити лівий стік у потрібний бік, довбати кнопку А (бо це в бюджетній антології є розкладка для мого дуалсенса, тут на неї, мабуть, забракло бюджету) або ж неймовірно захоплива міні-гра із затримки дихання, де треба тупо затиснути ту саму А, а потім відпустити, коли небезпека мине (що суто за часом приблизно завжди через один і той самий проміжок, навіть не розраховуйте на якусь напругу). Є ще стрілянина, але вона зустрічається вкрай рідко. При цьому для навчання всім цим QTE і механікам зробили дуже круті ролики а-ля Біошок.

👉 А пам'ятаєте, як нудно було читати тони записок в антології? Цього більше немає! Ні, записки на місці, просто тепер вам нормально не дадуть час на їх прочитання, а в меню буде далеко не вся інформація з папірців. Ну хіба не круто? Утім, з іншого боку, потішила можливість крім макулатури збирати докази, що зіграють свою роль в епілозі, а на заміну картинам із можливим майбутнім прийшли карти таро з кількома відмінностями - їх бачить лише сам гравець, не персонажі, майбутнє можна дізнатися лише після закінчення глави у провісниці, а з усіх зібраних у цій главі карт для показу бачення можна вибрати лише одну. На жаль, дослідження частково руйнується через відсутність нової гри +, а тому просто дозібрати пропущені в першому проходженні предмети як це було в антології не вийде.

Просто група дорослих людей, готових вирватися на волю і змиритися зі своєю тваринною сутністю.

👉 Якщо не брати до уваги освітлення, яке місцями лагає, і проблем із волоссям у темряві в уже четвертій грі поспіль, то візуал цілком добротний, як у плані оточення, так і в плані колірної гами. Окремо порадувала стилізація обраних шляхів, що замість компаса або воронів тепер являє собою обкладинки VHS касет.

👉 O' Death чомусь не завезли, але є непогані ліцензовані композиції та їхні аналоги з режиму OnlyFans для стримерів. Окремо порадувала озвучка.

Непоганий перепочинок від The Dark Pictures з запам'ятовуваною історією, явним натхненням хорорами 80-их і добротним звуком, але з огидною технічною частиною, примітивним геймплеєм і базовим контентом, на реліз якого доведеться ще чекати. Брати виключно зі знижкою, якщо ви шанувальник подібних ігор.

Діагноз - Паризький вожатий в Америці

Дякую вам за увагу. Якщо зацікавились моїми роботами, то мене також можна знайти і на інших сайтах:
Ютуб
Твітер
Стім