Нотатка для роздумів: Шлях художника

Привіт, котики 👋

Вирішила підкинути вам трішки філософії 🙂 На мою думку, ця тема достатньо цікава та варта обговорення. Вона мучить мене вже доволі давно, тому настав вже час про це написати. Отже… Ви коли-небуть користувались чітами у відеоіграх?

І перш ніж ви подумаєте, що вас занесло кудись не в той блог, уточнюю – так, ви в правильному місці. І так, ця нотатка все ще про малювання. Чесно 😁 Проте, приклад із відеоіграми – доволі хороша аналогія, як на мене.

Тож, чіткоди… Розповім вам невеличку історію. Дуже давно, ще коли я вчилась в університеті, мені попалась одна дуже крута гра. Абсолютно випадково. Я ніколи про неї раніше не чула. Просто зацікавила назва (це Psychonauts, якщо комусь цікаво 🥰). І як же я була рада, що вирішила у неї пограти. Це щось неймовірне! 🤩 Ну, окрім однієї невеличкої деталі. Мені було складно. На певних рівнях навіть дуже (просто комусь не жилось спокійно без всіх-всіх-всіх зібраних колекційних предметів 🫠). І що ж, по-вашому, я зробила? Думаєте, старалась далі, вчилась на власних помилках, шукала інший підхід?.. Ага, аж бігом 🤪 Ця “геніальна” людина знайшла в інтернеті програмку для невразливості, нескінченних життів та мільйонів ігрової валюти (мені досі соромно 🫣). І, звісно, грати стало легко. Дуже легко. Я могла зібрати все, що бачила. Без жодних проблем проходила рівні. Могла перемогти будь-якого ворога з першого разу… І… Мені стало так нудно 😩 Серйозно. Без жодних обмежень та перепон, я більше не відчувала, що чогось досягла. Кожна цікава колекційна річ перетворилась на чергову “галочку”. Тепер проходження гри нагадувало більше перегляд цікавого мультика із дратуючим та безкорисним стрибанням платформами між шматками сюжету 😕 Я думаю, ви вже зрозуміли, до чого я веду.

Повернемось тепер до малювання (як і будь-якої справи, що потребує навчання та докладання значних зусиль)… Так. Іноді всім нам дуже хочеться натиснути кнопку “зробити красиво” та відразу отримати крутий результат. Та й соцмережі тільки погіршують ситуацію, якщо чесно. Скільки разів ви натрапляли на пости людей, які малюють “шедеври” за (як здається) всього кілька годин і заробляють на цьому купу грошей? І як часто після цього вам хотілось спалити власні малюнки? Або почати користуватись “чітами”, бо це ж простіше та швидше, ніж вчити перспективу та в тисячний раз перемальовувати ці кляті пальці? Зізнавайтесь. Особисто мені такі думки час від часу в голову приходять (вже набагато менше, ніж раніше, та все ж). Інколи здається, що все навколо тільки й кричить про те, що купа людей малює швидше за тебе. Набагато краще за тебе. Їх стиль цікавіший. Їх роботи подобаються абсолютно всім. Хочеш хоч якось до них дотягнутись – використовуй “чіти”. Зрізай кути. Біжи по головам та не зупиняйся!.. І ви біжите. Але цього все-одно не достатньо. Ніколи недостатньо. А всередині сидить відчуття, що щось не так. Знайомо?

Давайте я трохи побуду тим тихим, майже не чутним у всій цій панічній какофонії, голосом, що каже: “Зупинись. Зроби глибокий вдих та заспокойся. І подивись навколо.” Чи варто нестись, ламаючи ноги, за результатом у вигляді “гарної картинки”, якщо цей результат абсолютно порожній?

Давайте домовимось – я зараз звертаюсь не до тих, хто пішов малювати заради швидких та великих грошей (у мене для вас погані новини 🙃). І не до тих, хто хотів пробитись “до індустрії” будь-якими способами і розцінює малювання, як просто одну з можливих професій. У цих людей є власні причини та власний шлях. Не будемо їх чіпати. Мої слова спрямовані до тих, хто любить малювати. Хто радіє, відкриваючи новенький скетчбук чи тюбик фарби. Чи встановлюючи новий набір пензлів 😉 І хоче нести у цей світ власні історії. До тих, для кого “художник” – це не назва чергової посади в резюме, а спосіб дивитись на світ…

Кінцевий результат нічого не вартий без шляху, який ви пройшли, щоби його досягти. Як і в моєму прикладі з відеоіграми. Ти можеш однією кнопкою подолати всі труднощі та перескочити до фінальних титрів. Та який сенс? Кожне рішення, прийняте на шляху. Кожна випадковість та помилка. Кожне несподіване відкриття. Все це формує кінцевий малюнок (та й нас самих 🙂). І чим складніше було дорогою, тим більш значущим відчувається результат. Знаєте, чому більшість досвідчених художників кажуть новачкам не хвилюватись за власний стиль? “Просто малюйте та вчіться, він прийде з часом”? Тому, що стиль художника – це комбінація з його досвіду, вивчених уроків, виправлених помилок, зібраного натхнення та життєвого досвіду поза малюванням. Це відображення його поглядів та думок, його особистості. Ось чому стиль приходить сам, із часом. І саме це у нас крадуть “чіти”. Коли все легко та швидко, поступово розмивається саме усвідомлення цінності ваших досягнень…

Скажете, що в сучасному світі це непотрібний ідеалізм? Всім хочеться їсти і комуналку ніхто не відміняв, а компанії вимагають швидкий та красивий непотріб у гонитві за прибутками? Я знаю. Вгадайте, хто тут без роботи сидить вже купу часу (я ж прошу не копійки та маю принципи 😱)? Але! Весь цей досвід допоміг мені нарешті зрозуміти важливу річ – мій кут зору був завузьким. Я не бачила повної картини. Гучні волання, що розривають ваші барабанні перетинки – це ще не весь хор. А два-три студента-сноба – це ще не вся група (вибачте, наболіле 😅). Що я намагаюсь сказати? Купка компаній з ігрової індустрії, що ставляться до художників, як до бруду під ногами, та готові порушувати будь-які правила заради прибутків – не єдина наша можливість. Не дозволяйте нікому себе обдурити. Є багато достойних фірм, про яких ніхто не говорить. Є маленькі команди та ентузіасти, що роблять круті проекти та вкладають у них всю душу (спитайте @TellerySpyro_GTX 😉). Ба більше – є взагалі інші індустрії та напрями. Обкладинки книг, різні продукти та пакування, листівки, шпалери, календарики, сувеніри, комікси – всюди потрібні художники. Ви обов’язково знайдете місце, де вас будуть цінувати як людину, а не сприймати як дешевий ресурс. Ви просто не повірите, на скільки багато за останній час я відшукала щасливих працюючих художників (в тому числі в Україні), досліджуючи тільки область ілюстрації 🤯

Згадайте, чому ви ступили на цей шлях. Згадайте, скільки ви вже пройшли. Скільки цікавого дізнались. Скільки всього вивчили і ще вивчите. Люди, які зараз агітують за “чіти” та швидкий результат, втративши ці інструменти побіжуть шукати нові деінде. А ми залишимось. Тому що ми любимо те, чим займаємось попри все. І тому, що наші знання та навички ніхто і ніколи не зможе відібрати 💪

Не бійтесь шукати та пробувати нове. Не бійтесь відстоювати те, що вам дійсно важливо. Не бійтесь не бути частиною натовпу. І не зважайте на тих, хто називатиме вас мрійливим ідеалістом. Нехай думають, що хочуть 😎 У нас є власний шлях. Може він повільніший та складніший, але він абсолютно того вартий! І у нас все обов’язково вийде 😊
Я в це вірю!