Farscape або Серйозність, сумбур і червоточини

Продовжую свій напівмарафон оглядів сай-фай серіалів і на черзі Farscape, він же "На краю Всесвіту".

Джон питає, чи ти бува не Миротворець?

Сюжет.
Джон Крайтон (Бен Браудер) - астронавт, якого при випробуваннях затягло у червоточину, тому він опинився на кораблі із прибульцями та цілою купою проблем... Ну приблизно це ми будемо чути на початку кожної серії, і насправді це близько до правди. Якщо ж розбиратися глибше, то Крайтон виявиться не просто випробовувачем, а ще й ученим (що відображено й у його характері та діалогах), а прибульці на ділі є колишніми в'язнями, яким Джон допомагає утекти від так званих Миротворців, наживаючи собі буквально армію ворогів.
І от така колоритна і різношерстна компанія утікатиме на борту живого корабля-левіафана (так, всі подумали про Lexx, я теж порівнюватиму серіали періодично) Мої, змушена якось взаємодіяти заради спільного виживання. Це не зібрання героїв галактичного масштабу, швидше саме що втікачів. І серед них є цікаві, як солдати Айрін Сун (Клаудія Блек) і Ка Д'Арґо (Ентоні Сімко), жриця Заан (Вірджинія Гей), колишній правитель цілої імперії, а тепер хитрий, підступний, але далеко не дурний Райджел XVI та деякі інші, що з'являться пізніше.

Біомеханічний корабель Моя.

Непогано зроблені і вороги, тут і центральні Крейс та Скорпіус, але й дрібних, які час від часу влаштовують команді нові проблеми, теж вистачає.
Чимало історій поєднані в міні-арки по 2-3 серії, і я б не сказав, що вони затягнуті, бо зазвичай події показані цікаво та навіть з різних точок зору. Особливою науковістю тут не пахне, а деякі моменти явно є посиланнями на класичну фантастику типу того ж Дугласа Адамса з його рибками-перекладачами. А окремі епізоди типу 2.04 - несерйозні і в той же ж час доволі серйозні водночас, це складно описати.
Сюжети не є особливо заїждженими, хоча сама концепція максимально знайома багатьом. У порівнянні з тим же Lexx'ом тут значно менше зацикленості на темі сексу, але він є і навіть відіграє певну роль, правда в основному десь за кадром. З іншого боку, Фарскейп майже не вдається до відвертого клоунізму, хоча зміни характеру певних персонажів та певні гумористичні елементи і можуть на це натякати. Ну і знов же ж, тут творці не так часто жартують "нижче пояса", часто вдаючись до якихось фразочок Крайтона, які все одно оточуючі не зрозуміють чи зрозуміють неправильно, що часом призводить до певних казусів.

Аудіо.
Непогані мелодії від Гая Гросса, але не можу сказати нічого понад. Саундтрек можна прослухати на Спотіфаї, наприклад, ТУТ.
Доволі вдала робота звуковиків, але те, як реально звучить мова прибульців, ми чуємо вкрай рідко (мікроби-перекладачі, що вже хороша ідея).
Українською серіал перекладений на замовлення телеканалу "2+2" (всі 4 сезони) і загалом це доволі непогане озвучення із збереженням багатьох оригінальних жартів.

Айрін та Пілот. Аніматроніки тут чудово вписуються в загальну атмосферу.

Візуал.
До створення серіалу причетна компанія The Jim Henson Company, відома своїми ляльками-маппетами, тому не дивно, що такі персонажі як той же Райджел чи Пілот - це аніматронні ляльки, хоча на це швидко перестаєш звертати увагу, бо зроблено все доволі якісно. Так само добре підійшли до гриму, різноманітних спецефектів, інтер'єрів космічних кораблів тощо. Напротивагу Lexx'у, тут відчувається і більший бюджет, і можливості, і автори цим користуються на повну.
Картинка зазвичай приємна і не надто ускладнена, але при цьому основні персонажі легко впізнавані і мають свою власну специфіку.

Замість вишколеної "правильної" команди, тут втікачі, пройдисвіти чи просто невдахи.

Ідея та втілення.
Автори спільного австралійсько-американського проєкту намагалися взяти все те, що глядачі вже люблять у науковій фантастиці, перемішати і розлити у нові форми. І загалом це вдалося, бо серіал хоч і схожий на цілу низку подібних шоу, але не паразитує на цьому, лише використовуючи певні елементи. Шанувальники швидко знайдуть пасхалки і на Зоряну Браму, і на Стар Трек, і навіть сам Крайтон іноді коментуватиме, що бачив щось таке в різних зразках популярної на Землі фантастики.
Що ж відмінного - так це численні відходи від "законів жанру". Тут вистачає "сірих" персонажів з такою ж мораллю, і майже кожен у різній ситуації спроможний як на добрі, так і на доволі злі вчинки, питання лише в тому, наскільки вони доречні та виправдані конкретно тут і зараз. І спостерігати за цим цікаво, бо спочатку дивишся на доволі незграбні спроби Джона блефувати, обманювати, використовувати силу противника проти нього, а далі воно вже стає ніби другою натурою. І так багато з ким, ніхто з основної команди не є статичним чи непотрібним, і багато характерів розкриваються впродовж усього шоу.
Також доволі низька складова процедурала, яким часто зловживає такий сай-фай. Тут далеко не обов'язково "одна серія - одна планета - одна історія", швидше то якраз відбувається не настільки часто, особливо в пізніших сезонах. Як і спроби балансування між різними аспектами чорного і білого, чому неабияк допомагають основні антагоністи, які на ділі виявляються дещо складнішими, ніж перше враження про них, часто доволі карикатурне. Особисто мені дуже подобається таке загравання сценаристів із аудиторією, тим більше, що тут воно не відчувається чимось чужим. Тема космосу настільки безмежна, що регулярно показувати нам чергових моралізаторів та рятівників галактики швидко приїдається.

Знову ж, гарний рейтинг.

Рейтинги та сприйняття.
На imdb - 8.3/10, на томатах - 90%/84% від критиків та глядачів відповідно. Дехто називає Фарскейп одним із найкращих sci-fi шоу усіх часів заме завдяки його самобутності та вдалій спробі не лише "не бути новим стартреком", але стати чимось особливим. І це відобразилося на масовій культурі, де навіть придумане авторами словечко frell (суміш fuck i hell) вийшло далеко за межі фандому серіалу.
Із цікавого - Фарскейп кілька разів посилався на Star Gate, а двоє головних акторів - Бен Браудер та Клаудія Блек - навіть увійшли до основного складу SG-1 в останніх сезонах. Тож якщо здається, ніби цю парочку вже десь бачили, - швидше за все не здається.

Ось ці двоє! І Деніел Джексон.

Також шоу заробило кілька премій Сатурн і купу номінацій на різні інші, і його регулярно включають у різні рейтинги кращих чи культових телешоу усіх часів (не лише фантастики, а ВСІХ).
На жаль, п'ятий сезон було скасовано, але автори спромоглися вибити бюджет на 2 півторагодинних епізоди Farscape: The Peacekeeper Wars, які теж цілком цікаві і варті перегляду. Я б навіть сказав, що зупинилися вони вчасно, бо певні епізоди останніх сезонів вже помітно просідали по якості, тож може це і на краще. Ну і історію завершили значно краще, ніж у того ж Світляка.

"Ми всі загинемо" і незгасний оптимізм в очах команди.

Висновок.
Farscape - це дітище хитрих і доволі розумних авторів, які зуміли об'єднати багато різних компонентів, які б швидше за все просто розвалилися б без належної якості сценарію та акторської гри. А тут все склалося і на виході маємо якщо і не найкращий, то точно у першій десятці популярних фантастичних серіалів усіх часів, який цілком заслуговує цього місця.
Я б радив Фарскейп тим, кому сподобалося щось із попередньо оглянутого сай-фаю, тут все ж доволі багато епізодів (88 + 2), власна атмосфера, доволі непоганий гумор і історія, яка продовжує дивувати навіть через 20 років після виходу. Навіть зараз дивлюсь десь утретє в житті, і регулярно знаходжу нові деталі та посилання.

Це було #lazyreview
І осінь обіцяє бути дуже багатою на різноманітні серіали, продовження, DLC, ігри і т.д., тож теми знайдуться, але завжди можна додати в коментарях, якщо цікаве щось конкретне.