How I Met Your Mother або Класичний ситком із поганим фіналом

Існують десятки популярних ситкомів, які охоплюють більшість сфер життя, включно з медициною та правопорядком. А є й такі, що зосереджені на більш звичних людських ситуаціях, проблемах з комунікацією та побутових ґеґах. Найпопулярнішими із останніх легко можна назвати Друзів, але є серіал, який у свій час дуже боровся за перше місце, але все пішло кудись не туди. Отже, "Як я зустрів вашу маму".

Тед, який і розповідає всю цю історію

Сюжет
Історія обертається навколо групи друзів, частина з яких спільно знімають житло. Це, і ще багато моментів, - завжди буде причиною, чому шоу напряму порівнюють із Друзями, які закінчились у 2004-му, а "Як я зустрів..." (далі HIMYM, бо лінь друкувати всю назву) почалися у 2005-му, і тривалий час дійсно змогли утримувати схожу аудиторію.
Отож, центр сюжету - це персонажі. Головним можна назвати Теда Мосбі (Джош Реднор), але дуже ситуативно, просто що найчастіше епізоди обертаються навколо нього. Він архітектор і у майбутньому розповідає історії із власного життя своїм дітям. В основному про його невдалі спроби пошуку другої половини, але й просто якісь кумедні ситуації.
Маршалл і Лілі (Джейсон Сіґел та Елісон Ганніґан, яку чимало глядачів пам'ятають по ролі в Баффі) - пара, що живе разом і думає щодо спільного майбутнього. Одні з більш приземлених героїв шоу, проте не без власних приколів. Тед, Маршалл і Лілі власне й проживають під одним дахом, на відміну від наступних персонажів.
Робін Щербатськи (Кобі Смолдерс, вона ж пізніше грала агентку Гілл у фільмах MCU) - молода канадійка, яка хоче побудувати кар'єру у Нью-Йорку, і випадково перетнулася із компанією.
Барні Стінсон (Ніл Патрік Гарріс) - невиправний бабій, кращий друг Теда (на думку самого Барні, не Теда), а також генератор більшості мемів та кумедних ситуацій у серіалі.

Усі у зборі

І оці п'ятеро регулярно влипають у різні штуки, які доволі часто виявляються на диво смішними. А часом і не дуже... Але це теж буває. Тут теж перетин різних характерів та життєвих цінностей (останнє часто призводить до конфліктів між Маршаллом та Барні, але не лише), а також просто звичайних поглядів на ту чи іншу ситуацію.
Починається шоу доволі повільно, але дуже довгий час "тримає планку". Реально слабші сюжети все частіше попадаються десь так із 6-го сезону, а фінальний серед любителів шоу вважається найгіршим завершенням в історії (з цим можуть посперечатися інші мильні опери, але який сенс).
Дуже багато гумору, іронії, цікавих другорядних персонажів (в камео яких з'являлися чимало популярних зірок того часу). Плюс персонажі не ідеалізовані, вони регулярно наступають на граблі, вчиняють щось дивне і не надто логічне, що втім цілком підходить їхнім характерам. Хтось навіть каже, що в цьому плані вони краще пропрацьовані, ніж Друзі, але я б не став лізти у цей холівар. І вам не раджу.

Аудіо
Основну тему написав Джон Свіхарт, ну і основна тема
доволі впізнавана. Окрім того звучать чимало популярних композицій початку 2000-х.
Українською є озвучка (не дубляж, базова доріжка теж присутня) від Paramount Comedy, і вона...посередня. Так, чимало жартів вдалося зберегти чи адаптувати, але втрачено набагато більше, тож якщо є можливість - краще дивитися в оригіналі.
Так як це ситком, то ще одним моментом є закадровий сміх. Особисто мені на нього наплювати, але знаю, що багатьох це бісить, хоч він тут і представлений меншою мірою, ніж у інших подібних. Надіюсь, з часом цей архаїзм вимре.

Із однієї з кращих серій

Візуал
Реалізм, що від нього ще очікувати. Найчастіше події відбуваються у вже згаданій зйомній квартирі Теда, Лілі і Маршалла, а також у барі, де вони зависають. Персонажі мають впізнаваний зовнішній вигляд (у цьому плані дуже помітний Барні, який у більшості сцен у костюмі із краваткою), а за допомогою гриму часом показують "старші" версії персонажів.
Окрім того показують робочі місця героїв, вулиці чи просто якісь випадкові сцени, і навіть у барі часто зависають ті ж чи подібні статисти. Це додає відчуття живого міста, хоч і дуже маленької його частини.
Із спецефектів - простий монтаж, коли потрібно показати того ж героя в кількох місцях водночас, але використовується рідко.

Король помер, вітайте короля!

Ідея та втілення
Попри те, що деякі персонажі характерами можуть нагадувати певних інших із Друзів (зазвичай лише у перших серіях, далі відмінностей все більше), але загалом вони базуються на авторах - Картері Бейсі та Крейгу Томасу (і його дружині), які до того разом працювали над Late Show with David Letterman. Я бачив лише кілька епізодів Леттермана, тож сильно багато про порівняння не скажу.
Ідея була проста - ситком із молодими невідомими акторами із суттєвим акцентом на сюжетну складову. І це вдалося. Із всього касту чи не найвідомішим на той час був Ніл Патрік Гарріс, який вже мав за плечима кілька помітних проєктів, але загалом актори мали лише по декілька дрібних ролей.
Також цікавим задумом була містерія щодо фігури матері дітей Теда, і це теж привернуло увагу багатьох глядачів. На жаль, вийшло це все так собі, але роками воно працювало, бо аудиторії закидали все більше і більше "червоних оселедців" чи інших обманних ходів, даючи натяки на різних пасій Мосбі.
Ну і камео. Однією із найпомітніших, і яка, на думку багатьох шанувальників, врятувала шоу, - була роль Брітні Спірс у третьому сезоні. Після цього ще було декілька значних зірок, і це теж давало приріст рейтингів. Але в якийсь момент і це перестало працювати.

Навіть тут помітно програє Друзям, у котрих 8.9

Рейтинги та сприйняття
Imdb ставить 8.3, томати - 84% від критиків та аудиторії водночас (так буває). Однак останні дозволяють бачити оцінки по сезонах, і два останні виглядають досить сумно.
З ними ж пов'язана основна критика - фінальний сезон не просто не задовольнив мільйонну публіку, а зробив значно, значно гірше - розчарував. Більшість сезону була прив'язана до якихось 3-х днів, і це все відчувалося дуже розтягнутим все одно. А от на підсумок виділили якихось 2 серії, і це зовсім не те, на що очікували. Так, пізніше на дисках вийшов альтернативний фінал...який теж не рятував ситуацію. Бо фінал перекреслив більшість усього, що будувалося 8 сезонів до того, і це просто не має сенсу. І це навіть не ситуація як із Клінікою, де в неіснуючий дев'ятий (якесь прокляте число, схоже) сезон набрали зовсім новий склад акторів, які просто не працювали. Ні, в HIMYM актори були ті ж, але от персонажі стали жалким відлунням себе. І ось це найбільше розчаровує.
Перша ж половина чи навіть дві третини шоу - досить цікаві, однак глядачам найбільше запам'ятався саме провальний фінал.

Навіть через роки після виходу серіал все ще може принести чимало позитивних емоцій

Висновок
Як я зустрів вашу маму - це гідний ситком, щоб подивитися більшість із його понад 200 серій. Але лише один раз. Я знаю багатьох людей, що передивляються Друзів, Клініку, Бруклін 9-9, Теорію та інші ситкоми без проблем, а от із HIMYM це не працює. Бо після першого перегляду ти вже знаєш "СПОЙЛЕР", і якось ситуації перестають цікавити, а без інтриги все якось не те. Що сумно, але як вже є.
Я все ще раджу переглянути тим, хто не бачив взагалі, і якщо подобаються подібні проєкти. Про останній сезон-два - на власний розсуд. Якщо не хочеться розчаруватися - можна вважати, що їх не було, але це теж самообман, бо фінал є, просто не такий, як хотілося б.
Загалом це шоу є хорошим уроком для наступників, бо воно має свою атмосферу, цікавих персонажів і задум, що протримав глядачів перед екранами майже десятиліття. Однак, і помітні мінуси, які неможливо ігнорувати, теж тут є. І без яких HIMYM дійсно міг би стати найкращим ситкомом в історії.

Були ще спроби запустити спін-оффи серії:
How I Met Your Dad - проєкт помер на етапі пілоту, там взагалі ніщо не працювало;
How I Met Your Father - закрито після двох сезонів минулого року, глядачам просто швидко стало нецікаво, а відгуки в основному були нейтральні чи негативні.
Не думаю, що найближчим часом ми ще побачимо щось у цьому ж напрямку, але хтозна.

Це було #lazyreview
Про наступні теми ще не придумав. Про Наклза можна, але він не те, щоб хороший.