Мої дописи про першу, другу та третю частини серії Dark Souls:
Історія мого знайомства з Dark Souls
Темна конячка серії Dark Souls
Dark Souls III - найкраща гра в серії ?
Про ELDEN RING теж почитайте:
ELDEN RING - це практично Dark Souls 4
Ashes of Ariandel
В першій частині Dark Souls є така секретна локаціях, під назвою «Намальований світ Аріаміса» (Painted World of Ariamis). І щоб потрапити в цю локацію, потрібно мати при собі спеціальний предмет - ляльку (не питайте чому саме вона потрібна), потім знайти велетенську картину і вже тоді, персонажа засмоктувало в цю картину, яка і являється Намальованим світом Аріаміса. Вона по суті являється в’язницею і вибратися з неї не так просто. От вміють японці здивувати :) Саме таким, новим світом і являється Намальований світ Аріанделя з DLC Ashes of Ariandel.
Я дуже люблю зимові локації в іграх, а це доповнення є однією великою зимовою локацією. Обожнюю. Виглядає Намальований світ Аріанделя захопливо і тут є на що подивитися. Засніжений ліс, розвалини чи то замку, чи то фортеці, церква на краю скелі і маленьке поселення місцевих жителів. Додайте до всього цього невеличкий снігопад,, що йде протягом усього доповнення, то вийде прекрасна зимова атмосфера.
Трохи про історію в DLC. Оці картини/намальовані світи - не можуть існувати вічно, з часом вони починають гнисти і їх потрібно спалювати, щоб створити нову картину і її жителям було де існувати. Це дуже схоже на основний мотив всесвіту Dark Souls, де потрібно запалити, або загасити Вогонь, щоб розпочалась нова Епоха. Саме в період гниття картини, персонаж і потрапляє в цей світ і тепер йому потрібно перемогти фінального боса, щоб запустити новий цикл переродження картини. До речі, на локації я знайшов місця, які дуже схожі на ті, які були в Намальованому світі Аріаміса в першій частині Dark Souls, що ще більше підтверджує теорію про переродження картин.
Стосовно босів. Їх тут всього два :( Але фінальний бос доповнення Сестра Фріде (Sister Friede), то лютий біль… Вона дасть фору будь якому босу з основної гри, і особисто для мене вона найскладніший противник всієї грі! Хитрі японці зробили під час битви з нею не дві фази бою, як в основній грі, а три. І це просто капець, я так і не зміг її перемогти граючи на ґеймпаді, але як взявся за клавіатуру і мишку, то з першої спроби дав їй прочуханки. Інший же бос доповнення, не являється обов’язковим для проходження і представляє з себе звичайного воїна з мечем і щитом. Якщо не рахувати, що йому на допомогу в бою приходить вовк - розміром з автобус…!
Не обділили доповнення і новими противниками. Вони вийшли досить грізними і сильними, потрібно весь час бути на сторожі, бути на сторожі – то мій девіз під час проходження всіх частин Dark Souls. Особливо запам’яталися мені противники, типу вікінгів, які з легкістю могли підкинути персонажа у повітря і люди-ворони, чи щось таке, які кидалися дротиками, перестрибували за спину і накладали кровотечу. Ох вони мене і бісили. Також, додали нову зброю, сети броні і заклинання для чаклунів, є дуже красиві екземпляри обладунків.
В цілому, я задоволений цим DLC. Нові противники, зброя і броня, боси і зимова атмосфера, мені прийшлися до душі. Єдиний недолік – це мала тривалість доповнення, близько 4-5 годин, а в іншому, досить хороше розширення до основної гри.
The Ringed City
Фінальне доповнення, на радість тим, кому попереднє DLC здалося коротким, вийшло набагато більшим і різноманітнішим. Дві величезні локації, чотири боси, сильні противники та нова зброя, обладунки і заклинання.
Локації, за стандартом третьої частини, виглядають красиво і живописно. Перша, зустрічає химерною мішаниною з різних будинків, замків і можна впізнати частинки локацій з попередніх ігор. Найбільш явно, вгадується місцина з попередньої гри під назвою Земляний Пік (Earthen Peak). А ще тут є невеличке болото і просто ВЕЛЕТЕНСЬКІ дерева, по коріннях яких потрібно дійти, аж до першого боса. Друга місцевість – це Закільцьоване місто (The Ringed City) в честь якого і назване доповнення. Місто виглядає дуже мальовничо. Всюди храми і собори, на землі ростуть квіти, також є іще одне болото (хтось з розробників, явно любить таку місцевість), в якому знаходяться занурені по самі дахи будівлі і все це під жовтуватим світлом місцевого сонця. Виглядає незвичайно.
Боси в доповненні, витримали високу планку основної гри і з ними дуже цікаво битися. Кожна битва епічна, видовищна і в битвах грає музика, під стать дійству на екрані. Єдина не дуже епічна битва, це та, де в якості боса може викликатися гравець, що перебуває в тутешньому ковенанті. Я теж спробував, але гравець проти якого мене викликали, не отримував від ударів ушкоджень і я просто програв. Мабуть, то був якийсь не чесний гравець, або проблеми з інтернетом. Стосовно складності босів, то скажу, що вона середня, вони і не надто складні і не надто прості. Наприклад одного з противників, а саме дракона на ім’я Мідір Пожирач Темряви (Darkeater Midir), багато гравців називають найскладнішим у всій серії Dark Souls, а мені він підкорився з другої спроби в обох моїх проходженнях. Бій з ним, хоч досить напружений і не простий, але і не скільки складний як його описують. Особисто для мене, фінальний бос DLC здався набагато складнішим і доставив мені більше клопоту.
Більш проблемними і моментами складнішими, навіть за босів, виявилися звичайні противники. Ну як звичайні, розробники знову постаралися і створили справжніх монстрів. Тут і літаючий гад з ангельськими крилами, який обстрілює гравця наче артилерійська установка, тут і чародії з кам’яними панцирами на спині, які створюють магічну мітку під ногами і поки на ній стоїш, то отримуєш пошкодження, а коли нападаєш на них, то вони ховаються в свій панцир, ще тут є велетенські почвари в яких замість голови – якась чорна діра, вони досить потужно б’ють і потрібно бути дуже обачним в бою з ними. Та найпротивнішим серед всіх, є Гігант-суддя (Judicator Giant). Він закликає собі на підмогу примарний лучників, які вбивають за декілька секунд, а якщо близько підійти до нього, то окрім лучників, він призве ще й лицарів, а може і сам смачно вмазати по гравцю. Таке відчуття, що розробники прочитали відгуки гравців, яким Dark Souls III здалась простішою і таким чином, вони вирішили трохи познущатися :)
В підсумку зазначу, що я задоволений доповненням The Ringed City. Красиві локації, цікаві бої з босами, підступні противники, нова зброя і обладунки (заклинання по традиції не тестував, бо я грав воїном) епічна музика, все це стало добрим завершенням серії Dark Souls і зокрема третьої частини. Єдиним осадом, для мене особисто, залишився той факт, що після фінального боса, в DLC не має якогось епічного відеоролика і це сумно. Але можна повернутися у попереднє доповнення і поговорити з дівчинкою, що малює нову картину, і вона розповість яку саме картину буде малювати і запропонує назвати її в честь гравця. Маленька дрібничка, яка ні на що не впливає, але дуже приємно :)
Так і завершилась трилогія Dark Souls, тепер чекатиму на нову гру від Міядзакі під назвою Elden Ring (писав я все це ще у 2020 році), сподіваюсь вона мені сподобається (спойлер - вона мені сподобалась).
PS: пийте естус і Praise The Sun!
Посилання на мої рецензії доповнень в Steam тут:
DARK SOULS III - Ashes of Ariandel
DARK SOULS III - The Ringed City
Топ коментарі (0)