... або квантовий стрибок Кадзуми Кірю
Довгий шлях пройшла гра Ryu Ga Gotoku: Ishin. З’явившись на стику консольних поколінь, вона завітала до бібліотек PlayStation 3 і PlayStation 4, але не поспішала навідатись до закордонних фанів. Адепти серії з США та Європи багато років довбали SEGA, журналісти, в тому числі я, за першої ліпшої нагоди питали у розробників про західний реліз ISHIN під час інтерв’ю, гру часто згадували на форумах. Напевно, вона стала найпопулярнішою за цитуваннями з усіх Ryu Ga Gotoku, які не досягли західних берегів. А таких, нагадаю, є ще три — Kenzan! для PlayStation 3 і дві частини Kurohyo для PlayStation Portable. Останні, до речі, перекладені ентузіастами і в майбутньому я про них напишу. Протягом найближчого року чекайте від мене текстів про всі ігри серії. Довго? Тому що я планую всі їх перегравати, на разі в процесі новинка LIKE A DRAGON GAIDEN: The Man Who Erased His Name, після неї я повернусь до LOST JUDGMENT і завершу роботу над матеріалом «Крутий детектив Такаюкі». Тому підписуйтесь і залишайте коментарі, будь ласка, якщо цікаво.
Відволікся. Отже, нарешті у лютому 2023 року це сталось, ISHIN стала доступна і тим гравцям за межами Азії, які не вміють читати японською, китайською або корейською мовами. Здається, саме такий набір мов є у версії для PlayStation 4 з сінгапурського PlayStation Store.
Історія ISHIN, як сцена у театрі кабукі
Сценаристи LIKE A DRAGON: ISHIN! добре обіграли персонажів оригінальної лінійки Yakuza — змінивши імена та історії, відправивши на 150 років у минуле, вони чудово зберегли характери впізнаваних образів. З одної сторони, це зробило певні сюжетні моменти очевидними, адже досвідчені поціновувачі Ryu Ga Gotoku приблизно розуміють чого чекати від умовних Тайґи Саеджіми, Ґоро Маджіми та Осаму Кашіваґі. З іншої — не розривається шаблон і зустріч з героями ери Бакумацу нагадує театральну постановку улюбленої акторської трупи. Звісно, гравцям незнайомим з основними іграми серії Like a Dragon (букв. Ryu Ga Gotoku) ці деталі взагалі не так щоб важливі. Ситуація, як то кажуть, «win-win».
В основу ISHIN покладені останні роки життя Сакамото Рьоми, національного героя Японії та людини, яка фактично заклала сучасний фундамент цієї острівної країни. Саме його реформи та ідеї вивели Японії на шлях до цивілізації, внесли значущі корективи у соціальне становище, судову систему та систему влади. Японці впевнені, що якби не боротьба Сакамото Рьоми і його поплічників, їх країна навряд чи стала б однією з провідних світових економік.
Проте, сценаристи гри вирішили не занурюватись глибоко і написали доволі поверхневу п'єсу, використовуючи типові для основної серії Ryu Ga Gotoku прийоми та характери. На мою думку, це рішення було правильним: навіть із поверхневим поглядом на проблеми Японії середини XIX сторіччя, сценаристам ISHIN удалось зробити цікаву постановку, здатну занурити гравців у колорит того часу. Ми опиняємось у ґета Сакамото Рьоми у доволі прикрий для чоловіка момент, який стає рушійною силою для розвитку персонажа із одержимого справедливістю волелюбного самурая у архітектора Реставрації Мейджі. Танцюриста, співака, моногамного плейбоя, землероба, доброго самаритянина й нічогенького воїна чотирьох стилів.
Для людей культури: Kana Momonogi, Yui Hatano, Yuna Ogura
Основна історія проведе гравців через базові соціальні та національні моменти японського суспільства тих часів — класовий поділ, консервативність, невпевненість у майбутньому, зневіра до влади і страх перед нею. Останнє проявляється у стосунках між соціумом та шінсенґумі, спеціальним підрозділом поліції шьоґунату Токуґава. Фактично це була така собі таємна поліція, як то НКВС у нашій історії — вони мали право арештовувати людей за найменшої підозри у опозиційних поглядах, жорстоко розправлялись із проявами непокори шьоґунату. Завдяки LIKE A DRAGON: ISHIN! гравці зможуть зазирнути за лаштунки цієї організації, адже віртуальний Сакамото Рьома доєднається до неї з метою знайти вбивцю свого батька.
Додаткові завдання, як спосіб посилити занурення
Традиційно в іграх серії Ryu Ga Gotoku доволі багато побічних завдань, виконувати які для основного сюжету необов’язково, втім велика їх частина допомагає краще зануритись у місцевий колорит. Або просто розважає. ISHIN!, на щастя, не стала винятком з цього правила. Місцеві додаткові завдання дозволять гравцям краще зрозуміти окремі моменти японського соціуму 1860-х років, зокрема — стосунки з іноземцями. Події гри розгортаються через деякий час після пришвартування так званих «Чорних кораблів» до берегів Японії, тобто зустріч шьоґунату із західним світом відбулась. Але ніхто не доводив до відома нації деталі зовнішньої політики держави, тому японці дуже обережно ставились до іноземців. А часто навіть з підозрою й ненавистю. Тільки про це буде декілька окремих історій у грі.
Звісно, без простих розважальних квестів теж не обійшлось — гравців спонукатимуть прийняти участь в національних танцях, заспівати у караоке, розносити пошту місцевим громадянам, лапати рибу, зайнятись власною невеличкою фермою, де можна вирощувати овочі та готувати різноманітні страви на продаж. Для новачків усі завдання в грі будуть пов’язані лише з місцевим антуражем, але ветерани серії зустрінуть в деяких із них добре знайомих персонажів та цікаві покликання на події у основних іграх франшизи. До прикладу, у ISHIN! також є дебела пані знайомої зовнішності, яка бореться за вуличну справедливість.
Чимало способів розважитись поза сюжетом і додатковими завданнями
Гравцям, які полюбляють відволіктись від різноманітних ігрових історій та провести час за міні-іграми, у ISHIN! завжди раді. По-перше, вже перелічені вище заняття доступні у довільному порядку та за бажанням гравця, майже будь-коли у грі. Закортіло — можете зайти у караоке, на танці, закинути вудочку в декількох спеціально виділених місцях та злапати тунця, а потім зробити з нього щось смачненьке на власній кухні. На жаль, лише віртуально. Але кулінарні моменти з ігор серії Ryu Ga Gotoku можна спробувати перенести і в реальність. Мене, наприклад, вони спонукали до експериментів на кухні, правда, дуже обмежених. Коли дивишся на інгредієнти, а потім шукаєш їх у наших магазинах, ціни часом дуже засмучують. Хоча жодна Yakuza не травмувала мого внутрішнього повара так, як подарована дружиною книга «Нобу Now».
Добряче часу можна провести у ігрових підземеллях, куди гравець відправляється в ролі воїна шінсенґумі та розправляється із різноманітними загрозами — бандити та гігантські самураї. У них дуже зручно і відносно швидко можна знаходити матеріали для покращення і створення екіпірування для головного героя, як то мечі, револьвери, нагрудники, рукавиці, шоломи та інше. Крафт у ISHIN! — це своєрідне коло пекла, про що я розповім у секції про Платину. Ідея цих підземеллів корінням йде у популярний в Японії жанр роуґ-лайків. Не сказати, що він забути на заході чи навіть у нас, але в Японії він саме популярний, причому вже дуже багато років. Деякі класичні серії «рогаликів» живуть і досі, наприклад — Shiren the Wanderer.
Але у підземеллях LIKE A DRAGON: ISHIN! відсутній ключовий елемент — випадкова генерація рівнів. Вони усі є статичними, що певною мірою полегшує орієнтування та дозволяє швидше «фармити» потрібні інгредієнти, адже положення скриньок і ворогів не змінюється. Водночас однакові рівні пригнічують одноманітністю й повертаєшся у них в десятий раз вже зовсім без ентузіазму. Навіть у найкоротші данжі. Втім, до підземеллів прив’язана доволі цікава механіка — карти воїнів. Це нова для серії механіка, згідно якої гравці отримують наче «напарників» для боїв, використовувати силу яких можна лише коли вона повністю зарядиться. Кожна карта воїна має свої особливі характеристики — для нападу, захисту, оздоровлення чи послаблення ворогів. На щастя, після відкриття механіки під час ознайомлення із підземеллями, гравці можуть використовувати карти і у звичайних боях за межами данженів. Окрім боїв із додатковими правилами, штибу протистоянь на Арені.
З цікавенького, гра може навчити вас орієнтуватись у колоритних японських карткових іграх, карткові колоди для яких можна знайти і в наших магазинах. Наприклад — ханафуда. Вельми цікава гра, в якій учасникам потрібно збирати певні комбінації. Ще можна покидати кості, зіграти у більш класичні західні азартні ігри, а також прийняти участь у перегонах півнів. Не в ролі когута, авжеж. Не обійшлось у грі без рьотея — традиційного японського ресторану з доступом лише по запрошенням і з чарівними гейшами. Тут гравець може зустріти Анну Конно і зіграти з нею в декілька міні-ігор з еротичною складовою: заливання алкоголем, весела версія «камінь-ножиці-папір» та кумедний буллет-хелл із напівоголеним Кірю. Тобто Рьомою, вибачте. Якщо гравець зуміє обіграти Анну в міні-іграх, бонусом буде невеличке оголення дівчиною деяких частин її тіла. Але все у межах ґравюру, тобто легкої еротики.
До речі, Анна Конно заслуговує на окремий розділ…
Pleasure Room
Анна Конно — японська «гравюр-айдол». Так називають моделей, які на повну використовують свою зовнішність і сексуальність у роботах. Наприклад, знімаються у фільмах з еротичним контекстом та фотографуються у білизні. Тут важливо зазначити, що це окремий жанр від JAV (Adult) і еротики, адже в ньому еротичним і «дорослим» є тільки контексти, моделі не оголюються.
Декілька прикладів робіт Анни Конно:
Мечі зустрічаються зі свинцем
В цьому моменті я одразу згадую епізод з манги Black Lagoon, події якого розгортаються навколо сім’ї якудза — там охоронець юної голови сім’ї розрубає кулі своєю катаною. І у LIKE A DRAGON: ISHIN! також є подібна навичка
Усі фани серії Ryu Ga Gotoku звикли, що саме рукопашні прийоми становлять основу бойової системи у 90% сутичок в межах франшизи. Звісно, є Yakuza: Dead Souls, де головною зброєю стає вогнепальна, тому що зомбі кулаками валити якось не дуже виходить. Нехай катани, пістолети та інші об’єкти, якими можна знищити ворога, часто присутні в якості опціональної зброї на теренах усіх частин серії, розробники ще ніколи не приділяли їм стільки механічної уваги, як у ISHIN!. Навіть у Kenzan! Міямото Мусаші не міг похвалитися такою строкатістю своїх бойових навичок, як Сакамото Рьома.
У LIKE A DRAGON: ISHIN! гравцям доступні чотири основні види бою — рукопашний з катаною, стрілецький з револьвером, комбінований з катаною і револьвером одночасно, а також класика голіруч. Останній почуває себе найгірше, на моє переконання, більшість серйозних ворогів до нього найменш вразлива. Хоча стилю вистарчає і видовищності, і додаткових бойових фішок, як то екіпірування величезного меча, списа чи ручної гармати. Ці види зброї дещо балансують його у порівнянні з іншими стилями.
В кожного стилю є своє колесо навичок, деяку їх частину необхідно розблоковувати у інструкторів, яких Сакамото Рьома зустрічає на протязі основного сюжету і може довільно навідуватись до їх доджьо. Також прокачка стилів залежить від їх використання, за принципом «чим більше ви лупите ворогів стилем А, тим більше сфер прокачки цього стилю отримуєте». На жаль, в певний момент гравці досягають межі прокачки приблизно на половині дерев навичок. Тоді необхідно зробити «скид» характеристик героя, щоб отримати можливість прокачати усе на максимум. Гра це пояснює детальніше в процесі.
Перемикатись між стилями гравці можуть на льоту, ба більше — влучна зміна стилю може продовжити комбінацію ударів та нанести ворогам додаткову шкоду. Хоча ніщо не зрівняється із так званими «запальними прийомами» (Heat Action), традиційними для серії з першої частини. Для кожного стилю існує свій набір таких прийомів, вони розблоковуються на колесі навичок і часто доволі смертоносні. Особливо для рядових ворогів, боси значно витриваліші.
Ґета гарні, та із цвяшком…
На жаль, без дивних і поганеньких рішень у LIKE A DRAGON: ISHIN! не обійшлось. Втім добре, що всі вони стосуються додаткового вмісту гри, а не основної сюжетної кампанії — у ній проблемою стане хіба традиційна для франшизи Ryu Ga Gotoku ідейна наївність персонажів, зокрема головних героїв, згадана вище. Деколи, особливо у підземеллях, гравці можуть стикнутися із проблемами у керуванні камерою, вона часом поводить себе дуже неслухняно та обирає незручні кути. Найбільшим ж розчаруванням для мене стала згадана вище система крафтингу, детально про недоліки якої я розказую в наступному розділі.
Ще трохи смакового ниття: надзвичайно бідно на фоні основних ігор серії виглядає ґеймплейна взаємодія головного героя із жінками — доступний лише один рьотей з однісінькою Анною Конно, а у караоке можна запросити лише Харуку. Хоча у грі є цікаві персонажі, які виказують однозначну симпатію до Рьоми — Орьо (служка у готелі), храмова діва Акарі, дилерка гри Чо-Хан у «Азартному лігві» (Gambling Den). Та й Окіту (Маджіму) на караоке запросити було б круто!
Платина
Декілька речень про трофеї/досягнення у цій грі. На мою думку вимоги до отримання 100% завершення LIKE A DRAGON: ISHIN! вилітають за межі адекватності й занурюються у небезпечні води примусового грінда. Тобто гравці безальтернативно вимушені багаторазово повторювати одні й ті самі дії, сподіваючись на удачу, щоб отримати десятки потрібних для заповнення Completion List предметів. Категорія «спорядження» у списку завершення — справжнісіньке пекло. Гравцям потрібно викувати десятки зброї та предметів захисту, а потім здобути та покращити ці предмети 45-ма унікальними печатями. Найбільша проблема ховається саме у останніх, адже деякі печаті можна отримати лише методом створення і розборки спорядження, причому імовірність випадіння потрібної печаті на предметі не так щоб велика.
Наприклад, остання печать у моєму списку називалась «Благословення» (Blessing), згідно інформації в інтернеті вона може випасти з двох предметів — пов’язки високого рівня та дорогого амулета. Просто створити це спорядження недостатньо, адже печаті під час ковальства випадають один раз на ХХ кількість створених предметів і не завжди будуть саме ті, які потрібні вам. Змінна «ХХ» випадкова і генерується, схоже, кубиком d20. Дієвий метод поки тільки один: створення будь-якого предмета без місця для печаті, таким чином d20 викидається, після чого гравець зберігається і починає кувати найпростіші предмети за допомогою срібних молотів, які гарантовано додають отвір для печаті. Потрібно рахувати кількість виготовлених після збереження предметів з отвором і, коли випаде щось з випадковою печаттю — перезавантажити останній сейв та почати кувати заново, зупинившись за 1 крафт до печаті. Потім варто знову зберегтись і лише тоді починати кувати те спорядження, на якому може випасти потрібна гравцю печать… Але якщо вона не випала, тоді треба знову робити «резет» куванням найпростішого предмета без отвору і починати процес пошуку «номера щасливого удару» заново. Адже показник d20 зберігається.
Звучить важко, але знайомим із системою ковальства LIKE A DRAGON: ISHIN все має бути зрозуміло. Процес простий у відтворенні, але вимагає чимало часу. Згадана печать Blessing мені випала десять на третій або четвертій годині крафту. Комусь пощастить і d20 не буде так вже знущатись.
Спершу мені хотілось написати «от якщо відкинути цю систему з куванням спорядження і видобуванням печатей, платина була б значно простіша і приємніша», але це маячня. Тому що вже є так, як є, і потрібно констатувати факт — перед нами одна з найбільш неадекватних й ідіотських «платин» в історії серії Ryu Ga Gotoku. Безумовно, платини у деяких інших частинах серії складніші та більш вимогливі до навичок гравця, та на мою думку складність не псує ігри, а от безглузда рутина — ще й як. Але чому «одна з найбільш»? Справа у тому, що історія серії Ryu Ga Gotoku знає гру Judgment, в якій вимогу «одержати перемогу в маджонґу із відкритим річі» не людина робила, а особисто диявол прямісінько із пекла. Злий же налаштовував і складності маджонґових столів, вони схожі на температуру в пекельних котлах: може десь відрізняється кількома градусами, але загалом грішнику від цього не легше. Суперники однаково будуть оголошувати річі та цумо у 75-80% ігор, в яких гравець намагатиметься зіграти у закриту руку, який би стіл ви не обрали — легкий, середній чи професійний. В мене справді виникає дилема, тому що я краще вгачу день-другий на грінд та сейв-лоад, ніж на безперспективну боротьбу із наскрізь читерським штучним інтелектом. А ви?
ПІДСУМОК
LIKE A DRAGON: ISHIN однозначно варта уваги всіх поціновувачів серії Ryu Ga Gotoku/Yakuza і тих гравців, які захоплюються тематикою Японії до реставрації Мейджі. Тут ви знайдете захоплюючу історію з цікавими персонажами і покликаннями до історичних подій у Японії другої половини XIX сторіччя, добряче приправлену великою кількістю додаткових завдань і можливостей для проведення часу — танці, караоке, азартні ігри, бойова арена, робота у вуличній локшинній, відвідини аж цілої однієї гейші, садівництво і кухонна справа у власному будиночку за містом. На жаль, як у більшості основних Ryu Ga Gotoku, запросити місцевих панянок на побачення за мінііграми не вийде.
Та якщо ви не любите розсіювати увагу, гру можна пройти ігноруючи усе додаткове/побічне й зосередившись лише на маркерах основних завдань. А після завершення запустити «преміальну пригоду» — вільне дослідження світу з можливістю виконати увесь додатковий вміст. З обережністю до ISHIN варто підходити лише дуже вразливим до «трофейної лихоманки» гравцям, через згадану вище проблематичність 100% завершення.
Топ коментарі (0)